- •1.Сучасні теорії етносу
- •2. Етнос. Риси. Ос-ті
- •3. Етнічні процеси в сучасному світі.
- •4. Предмет метод завдання культурології
- •5. Концепції походження культури
- •6. Еволюція уявлень про культуру
- •7. Наукові концепції поняття культура
- •8. Функції культури
- •9. Від етнографії до культурології
- •10. Культура і цивілізація
- •11. Культурна унікальність та проблеми глобалізації.
- •12. Предмет метод і завдання семіотики
- •13. Аксіологія
- •14. Концепції походження релігії
- •15. Тлумачення феномену релігії.
- •17. Форми первісних релігій.
- •18. Доля релігії в генезисі культури
- •19. Міф та релігія співвідношення понять.
- •20. Історія становлення міфології
- •21. Міф, визначення ознаки
- •22. Принципи та класифікація міфологічних систем
- •23. Міф і сьогодення
- •24. Структура міфу та ос-ті міфологічної етичності.
- •25. Ідеї Шпенглера про походження та еволюцію культури
- •26. Культурологічна концепція Тойнбі
- •27. Історія становлення еволюціонізму
- •28. Концепція Спенсера
- •29. Концепція Моргана
- •30. Пізній еволюціонізм Фрезера
- •31. Концепція соц. Інститутів
- •32. Дослідження феномену походження релігії в еволюціоністській доктрині та її критика
- •33. Критика класичного еволюціонізму
- •34. Погляди Ратцеля на процес формування і розвитку культури
- •35. Концепція культурних кіл Фробеніуса та Гребнера
- •36. Функціоналізм Малиновського
- •37. Розвиток функціоналістської концепції Радкліффа-Брауна
- •38. Теорії потреб людини
- •39. Дослідження еволюції сімї та шлюбу в культурології.
- •40. Соціальні інститути в функціоналізмі.
- •41. Структурний функціоналізм Парсонса і Мертона
- •42. Теорія культурного релятивізму Херсковіца
- •43. Неоеволюціонізм Уайта
- •44. Вплив психоаналізу Фрейда на подальший розвиток культурології
- •45. Становлення психічної антропології
- •46. Боас як фундатор модерного наукового напряму в традиції америк. Антропології.
- •47. Становлення психологічної антропології Бенедикт
- •49. Критика Боасом сучасних йому антропологічних концепцій
- •51. Психологічна антропологія Гірца
- •52. Культурологічна концепція Гумільова
- •53. Концепція культури в поглядах Бердяєва
- •54. Становлення історії української культури
7. Наукові концепції поняття культура
Для розуміння культурологічного знання потрібно виділити основні підходи до самого поняття «культура». Діяльнісний підхід. Тут культура виступає як спосіб діяльності, як система внебіологіческі вироблених меха ¬ нізмів, завдяки яким стимулюється, програмується і реалізується активність людей в суспільстві. Семіотичний підхід розглядає культуру як знакову систему, аналізує сенс знаків, значення, особливості, роль в житті людини і суспільства. Останнім часом значного поширення отримує «діалоговий» підхід, в рамках якого культура розглядає ¬ ся як «зустріч» культур. Курс культурології покликаний показати, що мета наукового изу ¬ чення культури полягає в осягненні творчих можливостей людини, в пізнанні його індивідуальності. Складне історичне існування культурології показу ¬ ють, що зв'язок науки і культури поки що неоднозначна.З'явилася велика кількість досліджень у цій області. Інтерес до культурології зріс у період суспільного піднесення, коли виникла необхідність зрозуміти суть відносин людини і суспільства. Сьогодні існує безліч визначень культури і жодне не можна вважати вичерпним.Якщо, наприклад, створення культури є форма створення людського суспільства, то куль ¬ турологію можна розглядати як одну з форм створення буття. Таким чином, потрібно показати взаємозв'язок між пред ¬ уявлення про те, що є культура і як ми осягаємо культу ¬ ру. З історико-художньої точки зору культура розглядається в роботах Д. С. Лихачова. Інтерес до питань чоловічої психіки спостерігається у роботах А. Я. Гуревича, М. М. Бахтіна, А. Ф. Лосєва і в багатьох інших роботах російських дослідників культури. З часу епохи Відродження можна виділити принаймні два напрямки в розвитку інтересу до культури:
1) вивчення культури як частини філософської системи;
2) напрямок, пов'язаний зі збором матеріалів про розвиток різних сторін культури.Було покладено початок вивченню таких форм прояву культури, як мистецтво, музика, живопис і т.д. Культурологія як наука пройшла у своєму розвитку 4 стадії.
Спочатку вона існувала як наука про розум.Розум розгля ¬ вався як якась абстрактна всесвітня категорія, що володіє творчою силою; наступна стадія - наука про цивілізацію. Перетворення культурології в науку про людину стало черговою стадією розвитку. Спочатку людина розглядався як творіння вищого розуму.Мабуть, тому дослідників привертали насамперед видатні особистості. Через осмислення катего ¬ рії «історична особистість» наука про людину прийшла до поня ¬ ку «ординарна особистість».Четвертим ланкою культурології стала наука про людську свідомість, сопоставивший масову свідомість з розвитком індивідуальної свідомості.