- •2. Предмет і поняття теорії держави і права
- •4. Становлення людського суспільства: головні етапи формування держави. Ознаки суспільства та держави
- •6. Головні передумови виникнення держави: економічні, політичні, соціальні, ідеологічні, психологічні
- •7. Співвідношення держави і суспільства. Роль держави в організації суспільного життя
- •8. Загальне поняття держави та її ознаки
- •9. Поняттята характеристика суверенітету держави
- •10. Держава і громадянське суспільство: поняття, співвідношення, характеристика
- •11. Сутність та основні ознаки державної соціальної демократії
- •12. Сутність та загальна характеристика громадянського суспільства
- •13. Ознаки, які відрізняють державу від інших організацій у суспільстві
- •14. Типологія держав та їх загальна характеристика
- •15. Поняття правової держави та її ознаки
- •16. Функції держави: поняття та види
- •17. Загальне поняття та елементи форми держави
- •18. Поняття державного правління та його характеристика. Види форм правління сучасних держав
- •19. Поняття державного устрою. Види устрою сучасних держав
- •20. Поняття державного режиму. Основні види державних режимів
- •21. Основні ознаки федерації та їх характеристика
- •22. Основні ознаки конфедерації та унітарної держави
- •23. Порівняльний аналіз унітарної, федеративної та конфедеративної держав
- •24. Основні ознаки демократичного та антидемократичного режиму
- •25. Поняття влади, її основні ознаки та джерела
- •26. Сутність державної публічної влади та її характеристика
- •27. Правові форми та способи реалізації державної влади
- •28. Механізм держави та його структура
- •29. Загальна характеристика апарату держави
- •30. Принципи формування і діяльності апарату сучаної держави
- •31. Поняття органу держави, види та характеристика
- •32. Державні службовці в механізмі держави: поняття, види
- •33. Принцип поділу влади. Система взаємних стримувань та противаг
- •34. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •35. Елементи політичної системи суспільства та їх характеристика
- •36. Громадські організації та об’єднання в політичній системі суспільства: поняття, характеристика
- •37. Політичні партії в політичній системі суспільства: поняття та види
- •38. Правові форми взаємовідносин держави та громадських об’єднань
- •39. Держава – базовий елемент політичної системи суспільства: роль та функції
- •40. Поняття механізму політичної влади, його структура та характеристика
- •41. Поняття та структура (елементи) правової норми
- •42. Основні види норм права
- •43. Поняття та основні форми реалізації норм права
- •44. Юридична відповідальність: поняття, суть, правова природа
- •45. Соціальна цінність, функції права та його структура
- •46. Поняття та елементи механізму правового регулювання
- •47. Поняття та види нормативно-правових актів
- •48. Поняття та види форм (джерел) права
- •49. Поняття та необхідність тлумачення права
- •50. Тлумачення - роз’яснення за суб’єктами: офіційне та неофіційне
- •51. Поняття, ознаки та види законів
- •52. Правові презумпції та аксіоми в системі принципів права
- •53. Правотворчість: поняття, ознаки, стадії, види. Суб’єкти законодавчої ініціативи
- •54. Способи та види тлумачення правових норм
- •55. Поняття та види юридичних фактів
- •56. Поняття та структура правової норми
- •57. Поняття та основні принципи законності
- •58. Поняття та основні стадії процесу застосування права
- •III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
- •59. Поняття системи права, її характерні риси та особливості
- •60. Поняття, мета та функції юридичної відповідальності
- •61. Поняття правопорушень, причини та шляхи їх подолання
- •62. Механізм правового регулювання – поняття та характеристика
- •63. Поняття та елементи стадій правового регулювання
- •64. Праворозуміння: поняття, концепції, суб’єкт, об’єкт, зміст
- •65. Поняття, ознаки, види правосвідомості
- •66. Поняття прогалин у праві та шляхи їх подолання
- •67. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •68. Поняття гарантій законності. Спеціальні засоби та заходи, за допомогою яких забезпечується режим законності
- •69. Поняття та види принципів права
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі, щодо кола осіб
- •71. Правовідносини як особливий різновид соціальних відносин. Поняття та зміст правовідносин
- •72. Суб’єкти правовідносин: поняття та види
- •73. Поняття, основні риси та функції правової культури
- •74. Поняття та види дисципліни. Співвідношення дисципліни з законністю, правопорядком і громадським порядком
- •75. Правозастосовні акти: поняття, види та вимоги до них
- •76. Поняття підзаконних нормативно-правових актів: ознаки та види
- •77. Юридичні властивості суб’єктів права. Правоздатність, дієздатність та деліктоздітність: поняття та характеристика
- •78. Поняття, ознаки та види правової та правомірної поведінки
- •79. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень
- •80. Правовий нігілізм: поняття та шляхи його подолання в сучасній Україні
51. Поняття, ознаки та види законів
Закон — нормативно-правовий акт представницького вищого органу державної влади (або громадянського суспільства /безпосередньо народу/), який регулює найважливіші питання суспільного життя, установлює права і обов'язки громадян, має вищу юридичну чинність і приймається з дотриманням особливої законодавчої процедури.
Ознаки закону:
1. Акт точно визначених, вищих за статусом суб'єктів влади в державі, як правило, вищого представницького органу країни (в Україні — Верховна Рада) або громадянського суспільства (безпосередньо народу) (референдум);
2. Акт, що може бути лише нормативним за змістом (на відміну від акта застосування норм права і акта тлумачення норм права);
3. Завжди письмовий акт-документ, який закріплює норми права, що вводяться, або їх зміни, містить первинні, засадничі норми права, яких раніше в правовій системі не було, до того ж — норми з ключових, основних питань життя, встановлює права і обов'язки громадян;
4. Акт, що ухвалений у суворій відповідності з конституцією і раніше ухваленими законами і не потребує додаткового затвердження;
5. Акт, що може бути замінений, як правило, лише законом і перевірений на відповідність конституції лише Конституційним Судом;
6. Акт, що має вищу юридичну чинність, тобто акт найвищого юридичного «рангу»; всі інші акти повинні відповідати закону, ні в чому йому не суперечити;
7. Акт, ухвалений із дотриманням особливої законодавчої процедури, яка зветься законодавчим процесом.
За значенням і місцем у системі законодавства закони можна поділити наступним чином:
1. Конституції — основні закони, які регламентують основи суспільного, політичного, економічного життя суспільства, права і свободи громадян.
Вони бувають двох видів:
• кодифіковані — становлять єдиний писаний основний закон, їх ще називають моноконституційними актами.
• некодифіковані — складаються з групи законів (Велика Британія, Швеція, Канада), предметом регулювання яких є особливий рід суспільних відносин, віднесений до конституційного права — основи суспільного і державного ладу, права і свободи громадян та ін.
2. Конституційні закони:
• закони, на які посилається конституція або необхідність ухвалення яких прямо передбачена чинною конституцією. Як правило, ці закони конкретизують окремі положення конституції або містять посилання на конституцію (виборча система, організація і проведення референдуму, організація і діяльність парламенту, президента, конституційного суду і т. ін.);
• закони, якими вносяться зміни, доповнення до чинної конституції (див., наприклад, розділ XIII Конституції України).
Закон, яким вносяться зміни до конституції, відрізняється від закону, ухвалення якого передбачено чинною конституцією, і тим, що він після затвердження (ухвалення) набуває вищої юридичної чинності і стає складовою частиною конституції,
3. Звичайні закони — регламентують певні і обмежені сфери суспільного життя відповідно до конституції. Це значна за кількістю і рухлива група законів, які приймаються простою більшістю голосів. Звичайні закони вельми різноманітні за змістом.
Найтиповішими за обсягом регулювання є такі види звичайних законів:
а) загальні закони — закони, що регламентують певну сферу суспільних відносин і поширюються на всіх.
Загальні закони можуть бути:
— кодифіковані (наприклад, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс та ін.);
— поточні (наприклад, Закон про вибори);
б) спеціальні закони — закони, що регламентують обмежену (спеціальну) сферу суспільних відносин і поширюються на частину населення (наприклад, закони про пенсії, про освіту, про міліцію та ін.).
4. Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.
Види законів за строком дії:
1) постійні — закони, що діють без обмеження строку;
2) тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподатковування», «Про бюджет на 2001 рік»);
3) надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану (наприклад, проголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної небезпеки, оголошення війни), їх особливість полягає в тому, що вони припиняють дію інших законів.
Види законів за суб'єктами законотворчості:
- ухвалені громадянським суспільством (народом) у результаті референдуму;
- ухвалені законодавчим органом держави. Види законів за межами дії:
- закони України;
- закони Автономної Республіки Крим.
Види законів за структурною формою:
- кодифіковані;
- некодифіковані.
Види законів за галузевою ознакою:
- конституційно-правові;
— цивільно-правові;
- адміністративно-правові тощо.
Види законів за сферами суспільного життя:
— закони р галузі регулювання економіки;
— закони в галузі регулювання політики;
- закони в галузі регулювання соціальної сфери;
- закони в галузі регулювання військової сфери та ін.
