7.4 Ціна і загальна сума контракту

Оплата за товар певної грошової суми (ціни) є основним обов’язком покупця за контрактом. Звичайно в контракті ціна вста­новлюється за одиницю кількості товару а також вказується загальна сума контракту.

Ціна товару, ціна продукції - це кількість грошових одиниць пев­ної валютної системи, яку повинен заплатити покупець продавцю в тій чи іншій валюті за загальну кількість товару (партію) або за одиницю товару, що доставлений продавцем на базисних умовах у вказаний в контракті географічний пункт.

Ціна товару, за якою він реалізується на зовнішньому ринку, є зовнішньоторговельною ціною.

Ціна товару, що поставляється, є суттєвою умовою зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу. Однак якщо в тексті контракту відсутня умова про ціну товару чи не вказаний спосіб її визначення, контракт не втрачає своєї юридичної сили. Практика міжнародної торгівлі, норми Віденської конвенції 1980 року (ст.55) виходять з поло­ження, що в цьому випадку сторони контракту купівлі-продажу мають на увазі ціну, яка в момент його укладення звичайно бралась за ана­логічні товари, що продавались за подібних обставин у відповідній сфері торгівлі.

При встановленні ціни товару в контракті особливо визначають­ся: одиниця виміру, за яку встановлюється ціна; базис ціни; валюта ціни; спосіб визначення і фіксації ціни; рівень ціни.

Вибір одиниці вимірювання товару, за яку встановлюється ціна, залежить від характеру товару і від практики, що склалася у зовнішній торгівлі. Одиниці вимірювання і загальна кількість товару можуть бути вказані у додатку (спеціалізації) до контракту у випадку, якщо постав­ляється товар декількох найменувань.

Кількість може бути встановлена сторонами у будь-яких одини­цях: мірах ваги, об’єму, довжини в числі одиниць даного товару. При цьому використовуються різні одиниці вимірювання.

Ціни на товари можна класифікувати за ступенем визначеності на визначені і такі, що можуть бути визначені.

Під визначеною ціною розуміється пряме встановлення ціни у вигляді твердої суми.

Під ціною, що може бути визначена розуміється непряме поси­лання на умову обчислення ціни на момент платежу. Цей спосіб харак­теризується посиланнями в контрактах на довідкові ціни, що публікуються в періодичних виданнях, біржові котирування в цінах міжнародної торгівлі, ціни аукціонів.

В англо-американському праві передбачено, що при відсутності вказання на ціну чи спосіб її встановлення вважається, що умова про ціну виконана, оскільки сторони "мовчки" мають на увазі "розумну ціну" на момент здачі товару, тобто таку, яка звичайно береться за такі то­вари.

За способом фіксації ціни розрізняють: ціни тверді, періодичні тверді, рухомі, змінні.

Тверда ціна встановлюється в момент підписання контракту, вона не змінюється протягом всього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку поставки товару. В контрактах з тривалими термінами постав­ки звичайно робиться цінове застереження "ціна тверда, зміні не підля­гає".

Тверді ціни не змінюються протягом дії контракту. Однак такі ціни вимагають можливості наступного врахування коливань еко­номічної кон’юнктури, які можуть обернутися збитками для однієї з сторін (якщо до терміну платежу ринкові ціни зростуть чи впадуть). Звичайно такі ціни застосовуються в угодах з негайною поставкою то­вару чи при поставках в короткі терміни.

Періодичні тверді ціни передбачають певну фіксовану суму, яка дійсна на певний проміжок часу. В момент підписання контракту ціни не фіксуються, а визначаються перед поставкою кожної партії, на по­чатку року тощо.

Рухома ціна - це ціна, зафіксована при укладенні контракту, яка може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару на момент його поставки зміниться. При встановленні рухомої ціни в контракті вноситься цінове застереження, яке передбачає, що якщо на момент виконання угоди ціна на ринку підвищиться чи знизиться, відповідно повинна змінитись і ціна, зафіксована в контракті.

Змінна ціна - це ціна, обрахована на момент виконання кон­тракту шляхом перегляду договірної (базисної) ціни з врахуванням змін у витратах виробництва, що відбуваються в період виконання контрак­ту. Ця ціна застосовується в контрактах на товари тривалого циклу ви­готовлення. Ціна, передбачена у контракті, коректується при зміні ціноутворюючих чинників (зарплати, вартості сировини тощо) в період дії контракту. Одночасно обумовлюються і межі (як правило у %) відхи­лення фактичної ціни від контрактної в той чи інший бік (наприклад, 5%).

Ціна є однією з найважливіших умов зовнішньоторговельного контракту. В сучасний період в умовах широкого виходу на зовнішній ринок вітчизняних фірм, які не мають достатнього досвіду комерційної роботи, раціональне визначення ціни набуває особливого значення.

Знання підприємцем реального рівня світових цін допоможе йому уникнути фінансових збитків. Одночасно при реалізації продукції за цінами нижче середньосвітового рівня, експортера можуть звинуватити у демпінгу, в несовісній конкуренції. Крім втраченої вигоди, це, безперечно, приводить до "втрати обличчя", до втрати іміджу до яких фірма йшла багато років. Незнання цін світового ринку може привести до імпорту по завищених цінах, а це означає, що дефіцитна валюта бу­де витрачена нераціонально.

Базисна ціна - це ціна товару, яка приймається в якості бази при визначенні зовнішньоторговельної ціни даної продукції (товару) а та­кож індексу цін у міжнародній торгівлі в цілому та по окремих видах товарів. Базисна ціна регулярно переглядається з урахуванням змін асортименту зовнішньоторговельного обміну.

У світовій торговельній практиці широко використовується систе­ма знижок. Визначення ціни товару нерідко супроводжується включен­ням в контракт умов про знижки з ціни. Звичайно застосовується кілька десятків видів знижки, але найбільш поширені такі.

1. Базисні знижки (скидки за оборот) - звичайно надаються вели­ким гуртовим покупцям, причому не за кожну окрему партію, а за по­передньо узгоджений річний обсяг обороту. Такі знижки , як правило, складають 7-8% вартості обороту.

2. Сезонні знижки - мають сезонний характер і застосовуються го­ловним чином при торгівлі товарами масового попиту (взуття, одяг тощо).

3. Дилерські знижки - надаються гуртовим і роздрібним торгівцям, агентам і посередникам. За рахунок таких знижок дилери повинні по­кривати свої витрати на продаж, сервіс та отримувати прибуток. За­лежно від завдань, які вирішує фірма, може бути використаний метод вертикального ціноутворення. При цьому підприємство-виробник са­мостійно встановлює роздрібну ціну і попередньо закладає в неї роз­міри знижок для покупців. Величина дилерської знижки досягає 30 % і залежить від виду товару та обсягу посередницьких послуг.

4. Закриті знижки - використовуються в замкненому економічному просторі і надаються на продукцію (товари) при поставках всередині фірми чи у внутрішній торгівлі міжнародних об’єднань та груп. Закриті знижки можуть також вводитися на товари, що поставляються за дея­кими міжурядовими угодами.

5. Кількісні знижки з ціни можуть пропонуватися покупцеві при збільшенні обсягу замовлення. Залежно від величини та серійності за­мовлення розмір кількісних знижок може змінюватись. Розмір таких знижок відносно невеликий при поставках товарів масового попиту. Для товарів, що виробляються малими серіями чи за індивідуальним замо­вленням, знижка на кількість має значення, оскільки збільшення серії веде до скорочення витрат виробництва. Знижки на кількість складають зви­чайно 10-15% від вартості угоди. Знижки, що надаються при неоднора­зовому збільшенні обсягу замовлення, називаються прогресивними.

6. Знижки "сконто" - застосовуються, якщо платежі за контрактом здійснюються раніше терміну, вказаного в контракті і притому готів­кою. Вони складають 3-5%.

7. Спеціальні знижки - носять конфіденційний характер, є комер­ційною таємницею і надаються партнеру, з яким фірма має особливо довірчі і тривалі відносини. Розмір таких знижок можна тільки перед­бачити.

Існують і інші види знижок: за поставку до певного терміну, за покращену якість, за серійність товару, за пробні партії тощо.