33. .Зв’язок між Пуасонівським потоком подій та експоненціальним законом розподілу.

Для визначення зв’язку між Пуассонівським потоком та експоненціальним законом розподілу необхідно спочатку записати вигляд Пуассонівського потоку та експоненціального закону розподілу:

P_k(t) = ( (λt)^k / k!) * e^{-λ t} - це Пуассонівський потік подій

P₀(t) = e^{-λ t}

0, t <= 0

ƒ(t) = λe^{-λ t}, t > 0

- це експоненціальний закон розподілу

0, t < 0

F(t) = 1 – e^{-λ t} , t >= 0

Згідно Пуассонівського потоку P₁(∆t) + P₀(∆t) = 1.

Розглядаючи експоненціальний закон розподілу:

P( t < T) + P(t > T) = 1

P(t > T) = P₀(t) = e^{-λ t}

P(t < T) = F(t) = 1 – P(t > T) = 1 – e^{-λ t}

F(t) = 1 – e^{-λ t}

ƒ(t) = λe^{-λ t}

Інтервал часу між двома випадковими подіями є випадкова величина, яка має експоненціальний закон розподілу ймовірностей.

34. Матриця Якобі. Матриця управління.

Загальна постановка задачі f(x)→max(min) де х= (х₁, х₂ ...х_n) при обмеженнях q(x)=0, де обмеження складається із m рівнянь q=(q₁, q₂,… q_m).

Якщо m<n, тоді у векторі х=(х₁, х₂, ...х_m, x_m+1, … x_n) позначимо х₁, х₂, ...х_m=y, а x_m+1, … x_n=z тоді x=(y,z), де у – залежні змінні, z - незалежні змінні.

f(y,z)=(_yf, _zf)

q(y,z)=(_yq, _zq)

Матриця Якобі матиме вигляд:

Матриця вартостей має вигляд:

35. Використання регулярних ланцюгів Маркова для моделювання екологічної ситуації регіону.

в загальному випадку Р_ij значить що W_i переходить у W_j.

m=(m₁, m₂, … m_N) – початковий рівень забруднення;

 - перенос часток забруднення з одного місця у друге;

f=(f₁, f₂, … f_N) – управляючий вектор;

q=(q₁, q₂, … q_N) – цільовий вектор

36. Лінійні моделі. Цільова функція та її характеристики. Обмеження в загальному вигляді.

Лінійні моделі – це система лінійних рівнянь або нерівностей.

Векторно-матричний запис лінійних рівнянь, нерівностей:

Ax=b, Axb, Axb, де

Для дослідження лінійних моделей на оптимальний розв’язок(min, max) використовується симплексний метод.

Загальний запис задач симплексного методу:

L(x) – функція цілі задана при таких обмеженнях:

або у векторно-матричній формі:

37. Використання ланцюгів Маркова для моделювання грошової ситуації в регіоні.

Розглядається деяка країна (регіон), в якій є N міст. У певний момент часу — назвемо його початковим моментом — у кожному з W_i(i=1,2, …,N) міст перебуває в обігу певна кількість грошей. Ці гроші утворюють потоки, що циркулюють між містами. Поводження зазначених потоків має контролювати уряд. Отже, потрібно визначити умову, за якої уряд досягне своєї мети, а також установити, яка кількість грошової маси має надходити до того чи іншого міста в кожний період часу. Основним припущенням у цій моделі є те, що ззовні до країни гроші не надходять, але частина їх може «зникнути» в місті протягом певного часу.

Потокова модель із втручанням уряду у грошову ситуацію кожного міста

Побудуємо три вектори:

m=(m₁, m₂, … m_N), де m_i - кількість грошей, які в певний момент часу перебувають у місті W_i(i=1,2, …,N);

f=(f₁, f₂, … f_N) де f_i - кількість грошей, що їх уряд додає місту W_i або забирає в нього (i=1,2, …,N); компоненти цього вектора можуть бути додатними, від’ємними, а також дорівнювати нулю;

q=(q₁, q₂, … q_N), де q_i - , що саме має на меті уряд: через певну кількість періодів грошей у місті W_i має бути не менш ніж q_i коли грошові потоки між містами стабілізуються.

Нехай p_ij — частка грошей міста W_i яка перейде до міста W_j протягом одного періоду часу. Тоді, оскільки 0p_ij1 то значення p_ij можна розглядати як відповідні ймовірності зазначеного переходу.

Отже, можна скористатися теорією ланцюгів Маркова, станами яких є грошові ситуації в містах регіону (країни). Якщо p_ij >0 то це означає, що між містами W_i та W_j існує грошовий потік, за p_ij=0 — такого потоку немає.

Загальна картина грошових потоків між містами описується матрицею

Повинна виконуватись умова: