Тема 3. Суспільно-політичний лад і право на території України в

VІ- ХІVст.

Лекція 3.1 – Східні слов’яни.

1. Історіографія проблеми походження східних слов`ян.

2. Особливості розвитку слов’янського суспільства в VI - IX ст.

3. Створення Київської Русі.

Ключові терміни і поняття: племена, союзи племен, політичні центри, територіальна община,Антська держава

Проблеми етногенезу і державотворення є найбільш складним і суперечливим. Існує кілька наукових концепцій і гіпотез зародження державності у східних слов’ян. Серед них найпоширенішими є:

• норманська теорія, прибічники якої вважають норманів засновниками Київської Русі.

• торговельна теорія. Її засновник В.Ключевський вважає, що торговельний шлях «із варяг у греки» стимулював утворення держави.

• антинорманська теорія. Представник М.Ломоносов вважає, що Русь має винятково слов’янське коріння.

В середині І тис. до н.е. на території Європи сформувалося одне з найбільших угрупувань - слов'яни.

Соціальні відносини у ранньослов'янських племен першої половини І тис. до н.е. були характерними для періоду зародження класового суспільства. Виділялися різні соціальні групи.

В V ст. до н.е. слов'янські племена об'єдналися в союзи племен.

В VII - VIII ст. суттєвою рисою суспільного ладу східних слов'ян була наявність сільської (територіальної) общини.

Разом із розвитком класових відносин процеси формування державності йшли від союзу племен до феодального князівств та інших більш високого рівня політичних об'єднань і завершилась утворенням Давньоруської держави.

В IX ст. виникає Київська Русь. Це була ранньофеодальна монархія. У своєму розвитку Київська Русь проходить три основні етапи.

Лекція 3.2 – Київська Русь.

1. Державний лад Київської Русі.

2. Суспільний лад Київської Русі.

3. Феодальна роздробленість Київської Русі

Ключові терміни і поняття: баскак, натуральне господарство, займанщина, Віче, Князівські з’їзди, бояри, дружинники, смерди, рядовичі, закупи, холопи, челядь, вервь

За формою правління Руську державу відносять до монархії. Центральними органами влади були:

• Великий князь Київський;

• Рада при князі;

• Віче;

• Князівські з’їзди.

Також існували місцеві органи управління, до яких належали посадники і волостелі.

У Руській державі склалися соціальні групи з таким умовним поділом:

- аристократична верхівка (князі, бояри, дружинники);

- вільні общинники;

- напівзалежне населення ( смерди, рядовичі, закупи);

- залежне населення (холопи, челядь).

Причини феодальної роздробленості:

• Економічні;

• Політичні;

• Ведення натурального господарства;

• Міжусобні війни.

Відбулися певні зміни в суспільному ладі. З’явилися нові категорії населення.

Влада Великого князя Київського залишалася лише формальною.

Виділяється Галицько-Волинське князівство. Його органи влади мали чіткі ознаки поділу на центральні (двірцево-вотчина система) та місцеві.

Від середини ХІІІ ст. суспільно-політичний лад руських земель розвивався під впливом монголо-татарського завоювання.

Лекція 3.3 – Право Київської Русі.

1. Джерела права Київської Русі.

2. Основні риси права Київської Русі.

3. Суд і судочинство.

Ключові терміни і поняття: Руська Правда, звід, заклич, гоніння по сліду, виморочене майно, ґвалт, десяцький, майорат, ордалії.

Право Київської Русі базувалося на широкій джерельній базі – звичаєвому праві, міжнародних договорах, законодавчій діяльності київських князів, церковних статутах.

Руська Правда стала першим кодифікованим збірником давньоруського права. Цивільно-правові відносини виникали лише між особами, які були правоздатними і дієздатними. В основі цивільного правового регулювання був інститут права власності.

Норми шлюбно-сімейного права регулювалися церковними статутами.

Злочином вважалося нанесення матеріальної або моральної шкоди. Існували певні види злочинів:

• проти особи;

• проти князя;

• проти сім’ї і моральності;

• майнові.

Встановлювалися види покарань: від помсти до грошового стягнення.

Судовий процес мав яскраво виражений змагальний характер.