41. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень

Для міжнародних зіставлень Комісією Європейського співтовариства розроблено індикатори та показники якості праці, які розглядають якість як багатоаспектне поняття. Аспект1.Характеристики праці. В цьому аспекті виділяють такі показники, як:

1.внутрішня якість праці. Вимірюється індикаторами:

-зміна рівня оплати;

-зміна форми наймання.

2.Навички, довічне навчання і кар’єрне зростання. Вимірюється індикаторами:

-довічне навчання (частка дорослого населення віком 25-64р, що проходили тренінги і навчалися протягом 4-х тижнів до обстеження; середнє значення протягом року);

-участь у безперервному професійному навчанні (частка осіб, що беруть участь у безперервному професійному навчанні).

Аспект 2.Задоволений і вільний ринок праці

3) Гендерна рівність. Вимірюється індикаторами:

-гендерна різниця в оплаті (різниця між середніми валовими годинними доходами жінок і чоловіків у вигляді % до середніх валових годинних доходів чоловіків;

-гендерна різниця в рівні зайнятості (різниця в рівнях зайнятості чоловіків і жінок у %-х пунктах за віковими групами та освітнім рівнем);

-гендерна різниця в безробітті (різниця в рівнях безробіття між чоловіками і жінками у %-х пунктах);

-гендерна ізоляція (середній зак країною рівень зайнятості жінок і чоловіків стосовно кожного заняття).

4) Здоровя і безпека на роботі. Вимірюється індикаторами:

-нещасні випадки на роботі ( індекс серйозних і фатальних нещ випадків на роботі на 100тис зайнятих);

5) Гнучкість і безпека. Вимірюється індикаторами:

- різноманітність та обґрунтування договірних та робочих умов (загальна чисельність працівників, що працюють на умовах часткової зайнятості і (або) протягом визначеного терміну + загальна чисельність само зайнятих осіб як% до всіх зайнятих. Працівники, що нестандартно зайняті, як % до всього зайнятого населення);

6) Включення і доступ до ринку праці. Вимірюється індикаторами:

-зміни у статусі зайнятості (зміни у зайнятості, безробітті та економічній неактивності з року в рік);

-зміни в зайнятості(навчанні);

-рівень зайнятості (зайняте населення у відношенні до загальної чисельності населення);

-частка застійного безробіття ( чисельність населення, що більше 12 місяців є безробітним у відношенні до чисельності економічно активного населення);

-особи, що достроково залишають школу (частка населення віком 18-24, яке не має середньої освіти і не навчається далі);

-рівень молодіжного безробіття (чисельність безробітних 15-24-х років у заг чисельності населення у даній віковій групі);

7) Організація праці і трудового життя. Вимірюється індикаторами:

--вплив зайнятості на батьківство (різниця у %-х пунктах у рівнях зайнятості населення, яке не має і тих, хто має дітей віком 0-6 років);

-догляд за дітьми ( діти, за якими доглядають до 30 год протягом звичайного тижня/30 і більше год протягом тижня, як відношення до всіх дітей відповідної вікової групи);

8) Соціальний діалог і залучення працівника- індикатори ще не визначено;

9) Різноманітність, відсутність дискримінації. Вимірюється індикаторами:

-рівень зайнятості серед осіб літнього віку (зайняті віком 55-64 р як відношення до загальної чисельності населення даної вікової групи);

-незахищені верстви населення на ринку праці (різниця в рівнях зайнятості, безробіття та екон активності незахищеного населення у %-х пунктах);

10) Загальний ефект від праці. Вимірюється індикаторами:

-зростання продуктивності праці (ВВП на чисельність зайнятих та кількість відпрацьованих годин);

-продуктивність праці ( зростання ВВП на 1 зайняту особу і 1 відпрацьовану год);

-рівень освіти молоді (% осіб 20-24 років, що здобули повну середню освіту. Середнє значення за рік).

З позиції індивідуального рівня для окремого працівника застосовують 4 вимірники: гарантування кар’єри і безпеки зайнятості, підтримка і поліпшення здоровя і добробуту, розвиток навичок і компетентності, узгодження трудового і нетрудового життя.