- •1. Перспективність біомаси як сировини для виробництва біопалива та хімікатів.
- •2.Загальна характеристика біомаси. Фактори, що впливають на виробництво біомаси.
- •3. Хімічний склад біомаси, енергетична сировина (первинна, вторинна, енергетичні рослини, деревина, солома, гній тощо)
- •4.Стан та перспективи розвитку біоенергетики в світі та Україні
- •5.Загальна характеристика біопалива
- •6.Тверде біопаливо, методи переробки (брикети, спалюваня, піроліз, газифікація). Впли в умов процесу на одержання енергії, обладнання. Переваги і недоліки методів. Реакції.
- •7. Рідке біопаливо. Рослинні олії. Одержання біоетанолу, біометанолу, біодизелю.
- •8.Газоподібне біопаливо. Біогаз. Стадії метаногенезу, механізм метаногенезу, ферменти та мікроорганізми. Метантенки, умови перебігу реакцій.
- •9. Теоретичні основи екстрагування. Кінетика екстрагування. Обладнання.
- •10. Дифузія, масопередача з клітин, коефіціент масопередачі.
- •11. Вибір екстрагента
- •12. Мацерація, перколяція, настоянки, ефірні масла та методи їх одержання, обладнання.
- •13. Препарати гормонів, ферментів з рослинної та тваринної сировини.
- •14. Базові хімікати з рослинної сировини. Методи одержання.
- •16.Гідроліз. Усі види та умови, одержання продуктів в залежності від умов проведення гідролізу
- •17. Левоглюкозани та продукти їх переробки. Умови одержання.
- •18. Одержання алканів. Умови одержання.
- •19. Одержання фурфуролут і ксило3и. Умови одержання.
- •20.Одержання левулінової кислоти та продуктів її переробки. Умови одержання.
- •21. Фурандикарбонові кислоти та продукти їх переробки. Умови одержаня.
- •22. Процеси гідрування біромаси. Умови проведення процесу та продукти, зщо одержують.
- •23. Окиснення цукрів. Продукти, що утворюються, умови процесів.
- •24. Ферментативні технології переробки біомаси. Мікроорганізми.
- •27. Молочна кислота та продукти її переробки. Умови процесівв. Мікроорганізми.
- •28. Янтарна кислдота та її похідні. Умови процесів та мікроорганізми
- •29. Аспарагінова та глютамінова кислота та її похідні. Умови процесів та мікроорганізми.
- •30.Ферментативна переробка гліцерину. Мікроорганізми, продукти.
- •31. Хімічна переробка гліцерину.
- •34. Переробка лігніну Переробка лігніну
- •35. Одержання біополімерів. Умови процесів. Продукти.
23. Окиснення цукрів. Продукти, що утворюються, умови процесів.
Перспективним напрямом використання ксилоли є синтез тригидроксиглутаровой кислоти шляхом окислення ксилози : кузнецов
Тригидроксиглутаровая кислота є замінником лимонної кислоти. Вона застосовується в медицині і як комплексоутворювач у виробництві рідкісних металів.
Лимо́нная кислота́ (2-гидрокси-1,2,3-пропантрикарбоновая кислота, 3-гидрокси-3-карбоксипентандиовая) (НООССН2)2С(ОН)СООН (C6H8O7) — Слабая трёхосновная кислота.
Сама кислота, как и ее соли (цитрат натрия, цитрат калия, цитрат кальция), широко используется как вкусовая добавка, регулятор кислотности и консервант в пищевой промышленности (пищевые добавки E330—Е333), для производства напитков, сухих шипучих напитков.
Применяется в медицине, в том числе в составе средств, улучшающих энергетический обмен (в цикле Кребса).
В косметике используется, как регулятор кислотности, буфер, хелатирующий агент, для шипучих композиций (ванны).
В нефтяной промышленности при бурении нефтяных и газовых скважин используется для нейтрализации цемента в растворе (например, после срезки с цементного моста). Лимонная кислота удаляет ионы кальция из бурового раствора.
При приёме внутрь в небольших дозах (например, при употреблении цитрусовых) активирует цикл Кребса, что способствует ускорению метаболизма. При похмелье рассматривается токсикологами как мера химической дезинтоксикации. [1]
Окиснення глюкози веде до 6-вуглецевих гідроксикислот - глюконової та двоосновної глюкарової, перспективних для синтезу поліестерів поліамідного типу, подібних до гідроксильованого нейлону з підвищеною гідрофільністю. З глюкарової кислоти можна синтезувати різні лактони, ефіри, ПАР. Привабливим є наявність у молекулі декількох гідрокси-груп, які можна легко модифікувати, наприклад "закріпити" залишки барвників тощо. На сьогодні глюкарову кислоту отримують окисненням глюкози з крохмалю, є перспективи одержання її з ксилози та арабінози як більш дешевої сировини:
24. Ферментативні технології переробки біомаси. Мікроорганізми.
26. Оцтова кислота та продукти її переробки. Умови процесів. Мікроорганізми. \
Оцтова кислота може бути отримана ферментацією з етанолу або безпосередньо з глюкози з виходом 75-80% Термофільні анаеробні мікроорганізми Clostridium thermoaceticum і Acetogenium kіvui здатні споживати фруктозу, глюкозу та ксилозу з виходом оцтової кислоти до 85 % вихідного цукру. Недоліками, що стримують застосування цих штамів, є інгібування ферменту і зумовлена цим невисока концентрація продукту в реакційній масі (ЗО г/л), якої треба дотримуватись. Оцтову кислоту можна отримати і окисненням ацетальдегіду за помірних температур з виходом близько 50 кг кислоти на 100 кг глюкози (74-78 %). Далі її конденсують до ангідриду, який йде на ацетилювання целюлози для виробництва ацетилцелюлозного волокна та вінілацетату - мономеру для полівінілових пластиків. Ферментацією можна отримати і пропіонову кислоту, застосувавши Propionibacterium:
