- •Методичні вказівки
- •Чорнолоз в.С., 2009
- •Вихідні дані для виконання курсової роботи
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4. Розрахунок стального настилу
- •5.Розрахунок балки настилу
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1. Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9).
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
7.3.6. Розрахунок оголовка колони
Конструкція оголовка показана на рис. 11.
Розрахункове навантаження на оголовок становить N=3031,6 кН.
Вертикальне ребро оголовка проектуємо з листової сталі С245 з розрахунковим опором Rp=366 МПа і Rs=139,2 МПа.
1. Розміри плити оголовка. Товщину плити оголовка приймаємо із конструктивних міркувань tпл1=25 мм (приймаємо не менше 20 мм).
Розміри плити в плані:
для колони із двох швелерів (рис. 11,а): Lпл1=b+40 мм, Впл1=h+40 мм,
для колони із двох двотаврів згідно з прикладом розрахунку (рис. 11,б):
Lпл1=b+bf+40 мм = 400+160+40 = 600 мм,
Впл1=h+40 мм = 450+40 = 490 мм,
де b – ширина перерізу колони, h – висота вітки колони, bf – ширина полиці двотавра.
Проектне положення головних балок на колонах фіксується за допомогою монтажних болтів діаметром d=20 мм, для чого в плиті оголовка передбачаємо необхідні отвори діаметром do=23 мм (рис. 11).
2. Розміри вертикального ребра.
Товщину вертикального ребра оголовка обчислюємо з умови роботи його на зминання по контакту з опорною плитою:
ts1 = N/(lef·Rp) = 3031,6/(31·33,6) =2,9 см,
де lef= bs+ tw = 260+2·25 = 310 мм (тут bs – ширина опорного ребра головної балки, tw – товщина плити оголовка).
З урахуванням сортаменту на листову сталь приймаємо товщину вертикального ребра оголовка ts=30 мм.
Визначаємо висоту ребра оголовка.
Зварні шви оголовка, як і бази, виконуємо ручним зварюванням електродами з використанням електродів типу Е42 з Rwf=180 МПа і βf=0,7.
Ребро оголовка приварюється до стінок віток колони за допомогою чотирьох вертикальних швів, довжина яких і визначає висоту ребра (рис. 11).
Прийнявши катет кутових швів kf=11 мм, (kf=1,2 tw – товщина стінки вітки колони) обчислюємо необхідну їх довжину:
lw= N/(4·βf·kf·Rwf) = 3031,6/(4·0,7·1,1·18) = 54,7 см.
Приймаємо lw=55 см, що відповідає конструктивним вимогам:
lw = 55 см < 85·βf·kf = 85·0,7·1,1 = 65,5 см.
Тоді висота вертикального ребра:
hs1 = lw+10 мм = 550+10 = 560 мм.
Перевірка міцності вертикального ребра зрізу:
τ = N/(2·hs1·ts1) = 3031,6/(2·56·3)= 9,02 кН/см2=90,2 МПа < Rsγc=139,2 МПа.
Розрахунок горизонтальних зварних швів, що прикріплюють вітки колони до плити оголовка.
Плита оголовка опирається на фрезеровані торці віток колони, тому горизонтальні шви відіграють тільки конструктивну функцію і не розраховуються, а катет їх приймається мінімальним у відповідності з табл. 38* [1].
У нашому прикладі розрахунку kf min=8 мм.
Якщо ж торці віток колони не фрезеруються, то горизонтальні шви сприймають діюче на колону навантаження N і потрібний катет їх визначають за формулою:
kf=N/(f Rwf lw),
де f і Rwf - характеристики шва, приймається такими ж, як і для вертикальних швів ребра оголовока; lw – сумарна розрахункова довжина горизонтальних швів по периметру плити оголовка, яка приймається для
колони із двох швелерів lw = 2(b+h), а для колон із двох двотаврів - lw = 2(b+2bf+h); (тут b – ширина перерізу колони, h – висота перерізу вітки, bf – ширина полиці двотавра).
7.3.7. Конструювання колони
Після розрахунку оголовка, стержня та бази виконуємо конструювання колони, яке здійснюється за результатами розрахунків.
Геометрична довжина колони lc=8350 мм повинна дорівнювати сумі розмірів усіх елементів вздовж висоти колони:
lc=n·(ds+lb)+hтр+tпл+tпл1=7·(280+900)+520+45+25= 8850 мм,
де n=7 – число планок або проміжків між ними; ds=280 мм – ширина планок; lb=900 мм – відстань між планками у просвіті; hтр=520 мм – висота траверси; tпл=45 мм – товщина опорної плити бази; tпл1=25мм – товщина плити оголовка.
Конструктивна схема колони показана на рис. 12,а.
Паралельно з поверховим сполученням балок в прикладі розрахунку, як варіант, розглядалося сполучення балок в одному рівні, для якого геометрична довжина колони становить lc=9210 мм.
lc=n·(ds+lb)+hтр+tпл+tпл1=7·(290+940)+530+45+25= 9210 мм.
Конструктивна схема колони із двох швелерів показана на рис. 12,б.
Список літератури
СНиП ІІ-23-81*. Стальные конструкции / Госстрой СССР. – М: ЦИТП Госстроя СССР, 1991.-96 с.
ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи.
Клименко Ф.Е., Барабаш В.М. Металеві конструкції: Підручник. – Львів: Світ, 1994. – 280 с.
Бабич В.І., Огороднік В.І., Романюк В.В., Таблиці для проектування будівельних конструкцій. Довідник. - Рівне, 1999 – 506с.
Романюк В.В., Робочий майданчик виробничих будівель. Навчальний посібник, - Рівне, 2007-281с.
Рис. 12. Конструктивна схема колони.
