- •4. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою.
- •36.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •37.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •46.Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •47.Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •48.Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •50.Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •51.Глобальні проблеми людства:..
- •59.Маніпуляція свідомістю.
- •64.Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •70.Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •73.Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
- •100.Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
50.Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
Велика кількість захворювань, а також отруєнь виникає із проникненням шкідливих речовин — газів, парів, аерозолів — в організм людини головним чином через органи дихання. Цей шлях дуже небезпечний, тому що шкідливі речовини, потрапляючи у кров, розносяться по всьому організму. Аерозолі викликають загально токсичну дію у результаті проникнення пилових часточок (до 5 мкм) в глибокі дихальні шляхи, в альвеоли, частково або повністю розчиняються в лімфі і, поступаючи у кров, викликають інтоксикацію. Високодисперсні пилові часточки дуже важко вловлювати, тому важливо захистити приміщення від проникнення токсичних аерозолів. При виборі й підготовці укриттів для захисту від токсичних речовин слід враховувати захисні властивості будівельних матеріалів та окремих конструкцій. Оцінюючи захисні властивості будинків та укриттів, слід звернути увагу на ті частини, де можливе проникнення р небезпечних хімічних речовин. Такими місцями в будинках є вікна, двері, вентиляційні отвори і продухи в цоколі будинку, пічні труби, димарі, топкові отвори.Для запобігання проникнення небезпечних хімічних речовин в укриття потрібно виконати найпростішу герметизацію приміщень, усуваючи всі нещільності, місця слабкої герметизації. З цією метою в дерев'яних будинках проконопачують і замазують глиною тріщини. Великі щілини забивають рейками. Щілини у стінах замазують шпаклівкою або штукатурним розчином. Особливу увагу звернути на герметизацію дверей і вікон.
Димарі, пічні отвори, дверцята топок, піддувал, тріщини і продухи в цоколі – всі ці місця треба зробити непроникними для хімічних речовин.
Дозиметричний контроль включає: контроль опромінення; контроль радіоактивного забруднення.Контроль опромінення проводиться з метою отримання даних при поглинені дози радіації для первинної діагностики. Для вимірювання дози опромінення застосовуються дозиметри. Контроль опромінення людей поділяється на дві групи — груповий та індивідуальний. При груповому контролі один дозиметр видається на групу людей . При індивідуальному контролі дозиметр видається кожному працівнику. Цей метод застосовується для тих категорій, до яких не можна застосовувати груповий метод. Контроль радіоактивного забруднення здійснюється з метою визначення ступеня забруднення радіоактивними речовинами людей, тварин, а також техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та інших об'єктів. Ступінь радіоактивного забруднення оцінюється шляхом замірів потужності експозиційної дози випромінювання від цих об'єктів приладами та порівнянням їх з нормою. Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності та ступеня зараження отруйними речовинами людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та інше. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки , а також користуються хімічними лабораторіями.
Завчасне розроблення та впровадження режимів радіаційного захисту робітників та службовців об'єктів, а також населення зменшить або повністю виключить ураження людей.Відповідальність за проведення контролю покладається:в містах та районах — на начальників штабів і служб ЦО міст, районів, командирів територіальних формувань ЦО;на ОГД — на начальників штабів та служб ЦО і командирів об'єктових формувань;за непрацюючим населенням — на штаби ЦО міст, районів із залученням начальників ЖЕКів.
