34. Особливості економічної думки країнах Стародавнього Сходу.

У стародавні часи не існувало самостійної галузі економічних знань. Думка поширена у вигляді поодиноких знань та поглядів. Оскільки у країнах Ст. сходу утворилися рабовласницькі держави із деспотичною владою, то писемні джерела мали державно-нормативний характер. І присвячені регламентації економічних та соціальних проблем.

Джерела: трактати державних чиновників, збірки законів (характерно схильність до повчань, символізм, єдність політико-правової та релігійної ідеології).

У Вавилоні, Палестині, Китаї, Індії були свої пам’ятки.

Закони Хамурапі

18 ст. до н.е. , Вавилон. Захистити приватну власність, обмежити свавілля лихварів. Мета: уникнення руйнації натурально-господарських відносин і загрози суверенітету.

Старий Завіт Біблії

13-2 ст. до н.е. Палестина. Основний мотив з економічної точки зору: засудження лихварства та боргового рабства, хабарництва, несправедливого суда, надмірного збагачення та розкоші. Намагався захистити бідних, закликав до ведення патріархального життя.

Китай

Конфуцій написав працю «Бесіди і роздуми». Навчав теорії природного права. Вважав першопричиною всього Бога, і він більше не втручається в розвиток світу. Все йде своєю чередою. Вважав ідеальним патріархальну державу. Держава – це родина. Правитель – батько, мудрий, небагатий, освічений. Його поважають, прагнуть йому допомогти. Все це сприяє гармонійному розвитку суспільства в цілому. Поділяв суспільство на стани на благородних і простих та на рабовласників і рабів. Цей поділ вважав природнім.

Лао-цзи. Даосизм. Основою є так зване «дао». Даосизм – це соціальна утопія, мрія про справедливий соціальний устрій. «Дао» - це природній хід речей, споглядання життя, бездіяльність, що забезпечують майнову рівність у суспільстві. Тобто якщо немає бажань, немає потреб, тобі немає зацікавленості, не виникає інтерес, людині нічого не треба.

Індія. Закони Ману. 6 ст. До н.Е.

Це етичні норми, що визначили поведінку людей у їх повсякденному житті. Суспільство поділяється на касти: управителі, воїни, господарники та недоторкані. Охоронялась приватна власність. Спадкоємність боргових зобов’язань.

35. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції

У цих країнах був поширений античний спосіб виробництва: домінувало натуральне господарство, общинний лад, приватна власність на землю, наймана праця вільних селян і ремісників, праця рабів(у Греції античне рабство).

Розвиток економічної думки у Ст. Греції пов’язують із кризою полісного господарства.

1. Ксенофонт. Ідеї спрямовані на поліпшення ведення натурального рабовласницького господарства. Доцільно залучати іноземців у поліс (податки та іноземний капітал). Наполягав на розширення добування срібла та продажу рабів. Ввів поняття «економікос» - це мистецтво ведення домашнього господарства. «Економікос» - це твір написаний у формі діалогу, що обґрунтовував особливості управління майном(все що було корисним для людини). Також пропагував принципи раціонального ведення господарства.

2. Платон. Його основними працями є «Держава» і «Закони». Намагався побудувати концепцію устрою ідеальної держави. Вважав, що рівність це такий розподіл суспільного багатства, коли кожна людина отримує свою частку відповідного до своїх природних здібностей. Тому поділ праці об’єктивно об’єднує людей у державу. Поділяв суспільства на три стани: філософи; стражі; землероби, ремісники, торговці та інші. Раби не є членами громадянського суспільства. Філософи і стражі повинні були управляти державою. Щоб ними не заволоділа пристрасть до збагачення, повинні були позбавлені всіх грошей та будь­-якої власності. Запропонував державне регулювання цін, встановлення фіксованої ціни на товари широкого вжитку. Нагромадження та лихварство вважав справою недостойною для греків. Рабство вважав природнім, але не елліни.

Аристотель. «Етика», «Політика», «Афінська політія». Першим намагався пояснити сутність економічних законів. Суспільство розвивається за природними законами. Основним із них є закон панування та підкорення. Рабство поділяв на розумове та фізичне. Держава є результатом природного прагнення людей до спілкування. Ідея середнього класу. Землі поділяв на приватні та державні. Ввів у обіг 2 поняття: економіка спрямована на створення справжнього багатства, джерелом якого є виробництво; хрематистика – це надмірне нагромадження багатства у грошовій формі. Воно не має меж, тому є протиприродним.