Лекці №6 Виборчий процес

Виборчий процес – це врегульована на норми КП діяльність різних суб’єктів по підготовці і проведені виборів.

Є 9 стадій виборчого процесу:

1. Призначення виборів ( вст. дати голосування).

- Чергові дата відома

- Не чергові

2. Утворення виборних округів, тобто території від яких обирається 1 чи кілька депутатів.

3. Утворення виборчих одиниць – це такі одиниці, де виборці голосують в одному приміщенні.

4. утворення виборчих органів – ЦВК,МКК.

5. Реєстрація осіб ( включення осіб у виборчі списки):

- обовязкова ( держ. Орг. Скл. Списків)

- добровільна

6. Висування кандидатів:

- самовисування;

- петеційне ( треба зібрати певну кількість підписів)4

- висування політичними партіями чи пол. Блоками.

Супроводжується внесенням залогу.

7. Предвиборча агітація.

8. Голосування ( за виборчими бюлетнями)

9. Підрахунок голосів, підлягає обов’язковому оприлюдненню.

Виборча система – вживається у 2 аспектах

• це правовідносини, які пов’язані з проведенням виборів.

• Це встановлений закон порядок розподілення мандатів серед кандидатів: мажоритарно і пропорційно.

Мажоритарна – в основі принцип більшості, вибраним вважається кандидат, який отримав більшість голосів:

• відносна більшість більше на 1 голос від інших кандидата.

• Кваліфікована, треба набрати2/3 голосів.

Переваги мажоритарної системи;

1. Проста для розуміння виборців.

Недоліки:

1. Невраховує розстановку політичних сил у суспільстві.

Пропорційна система – кожна партія чи ін. організація громадян одержує у представницькому органі кількість голосів, кількість мандатів в залежності від набраної кількості%.

Характерним:

1. Партії складають списки:

- жорсткі (голосують за партію)

- гнучкі ( виборець голосує не тільки за партію, але й за конкретного члена партії).

Бар’єр – для того шоб партія могла отримати мандат, вона повинна набрати більше 5 %.

Переваги:

1. Пропорційна система відображає реальну розстановку політичних сил в суспільстві.

2. Дрібні партії в парламент не проходять.

Недоліки:

1. люди не знають за кого голосують.

-3-

Референдум – це голосування виборців, якими вирішується важливе державне питання.

Види референдумів:

1. За правовими наслідками:

1. Постановляючі – прийняті рішення мають правові наслідки

2. Консультативні – рішення не мають правових наслідків.

2. Факультативні:

Обов’язкові – прямо передбачені Конституцією.

3. За територією:

1. Загальні.

2. Місцеві.

Принципи реферндумуму такі ж, як і виборів.

Предмет референдуму – це те питання, яке необхідно вирішити, а вербальне вираження питання – формула:

1. Можна відповісти Так чи Ні.

2. Народний вибір – це коли на питання, є варіанти відповіді, яких більш ніж 2.

На референдум не виносяться питання:

1. Про податкову систему;

2. Про бюджет;

3. Амністія і помилування;

4. Ратифікування між. Угод.

Стадії проведення референдуму:

1. Ініціатива;

2. Формування інфраструктури референдуму;

3. Агітація і роз’яснюванна компанія.

4. Голосування.

5. Підрахунок голосів.

На референдум встановлюється квота – щоб рішення було прийняти , треба щоб за нього проголосувало 50% і прийняло участь 50%.

Види народних голосувань:

1. Відзив – відкликання депутата.

2. Зібрання або сходи.

3. Страйк, мітинги, бойкотування, демострацій.