Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИСТОРИЯ!!!!!!!!!!.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
409 Кб
Скачать
☆

56. Основні напрями економічної політики б.Хмельницького та її меркантилістські засади

На ліквідацію великої земельної власності магнатів та особистої залежності безпосередніх виробників була спрямована аграрна політика Б. Хмельницького. Відбуваються глибокі зміни у відносинах земельної власності та землекористування. Було фактично ліквідовано вищий клас старого суспільства, частина польських магнатів і шляхти загинула, інші втекли до Польщі; частина ж шляхти розчинилася у козацькому середовищі.

У результаті цих змін головним привілейованим станом українського сус­пільства стає козацтво, за яким через численні гетьманські універсали було закріплено право власності на землю, звільнення від податків, особлива юрисдикція, необмежена участь у політичному житті і т. д. Практично всі суспільно-політичні та економічні акції гетьмана підпорядковувалися інте­ресам козацтва.

Антифеодальна боротьба та аграрна політика Б. Хмельницького виклика­ли значні зміни у структурі земельної власності. На зміну великому землеволодінню прийшло дрібне землеволодіння козаків, міщан, вільних селян. Ос­новною формою організації господарства стало індивідуальне селянське або козацьке господарство, яке базувалося на власній і частково на вільнонай­маній праці.

Стосовно ж великого землеволодіння, то воно частково зберігається. Це насамперед монастирське і церковне, а також обмежене шляхетське землеволодіння.

Гетьман домігся зміцнення державної і козацької власності на землю; розуміючи необхідність союзу з селянст­вом, він визнавав за ним право на особисту свободу, спадкове користування землею і вступ до козацтва.

За українськими містами гетьманськими універсалами були визнані права та привілеї, вони отримали право на самоуправління і власний суд, право земельної власності і звільнення від більшості феодальних повинностей. Зростає їх роль як центрів ремесла та торгівлі.

Торгівля зосереджувалася на торгах та ярмарках, які відбувалися у певні, визначені дні. Міста отримували від купців збори за продаж: мито, возове (з воза), мостівщину (за перетин мосту), помірне (за міру товару), повідерщину (з відра) тощо.

Гетьманські універсали захищали купецтво, надавали їм певні права та привілеї, обмежували і навіть звільняли їх товари від внутрішніх мит. Усе це благодійно впливало на розвиток торгівлі та формування національного ринку.

Приділялася увага й зовнішній торгівлі, зміцненню зовнішньоекономічних зв'язків. З метою залучення в Україну іноземних купців Б. Хмельницький звільняв їх від ввізного та вивізного мита. Щоправда, у більш мирні часи ці пільги було відмінено, імпортні та експортні мита становили 2 % вартості товару. І хоча цей тариф не був високим, він давав значні надходження до державного скарбу. Високим митом обкладалося вивезення дорогоцінних металів, а от ввіз їх був звільнений від мита. Грошовий обіг забезпечувався монетами, котрі карбувалися в Польщі, а також в інших європейських країнах.

Доходи державного скарбу забезпечувалися за рахунок «податних ста­нів» - селян, міщан, частково козаків. «Податні стани» платили цілий ряд податків: стації - податок на утримання війська; «подим­ний» податок (від «диму», тобто садиби). Міщани до того ж сплачували по­датки на місцеві потреби з торгів, перевозів, воскобоєнь, від продажу напоїв, крамницями.

Застосування Б. Хмельницьким принципу активного втручання державної влади у господарське життя, заохочення вивозу товарів і обмеження водно­час вивезення коштовностей, встановлення захисних мит, пільги місцевим підприємцям і купцям свідчили про наявність елементів меркантилізму в його економічній політиці. Здійснення цієї економічної політики закладало тенденції до формування нової економічної структури з вільними товаровиробниками-власниками, конкуренцією, розгалуженим внутрішнім ринком і міжнародними торгівельними зв'язками, а в кінцевому підсумку до зростан­ня ролі України у міжнародному поділі праці.

Отже, як підсумок, можна виділити такі осн аспекти ек політики Хмельницького:

-зміцнив держ і козацьку власність на землі

-визнав за селянством право на: особисту свободу, спадкове користування землею, вступ до козацтва

-звільнив міщан від влади феодалів

-визнав за укр містами право на привілеї

-сприяв розвитку підприємств, особливо тих, що забезпечують воєнні потреби

-приділяв велику увагу зовн торгівлі, зміцненню зовнішньоек звязків

-розвивав фінансову політику.