- •Теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Основні параметри деяких випрямляючих діодів
- •Виконання роботи
- •Складання і випробування схеми
- •Діод типу ________
- •Діод типу __________
- •Побудова вольт-амперної характеристики діода
- •В казівки до оформлення звіту
- •Література:
- •Визначення коефіцієнта випрямлення кв діода
Контрольні запитання
Розкажіть про конструкцію, маркування та умовне позначення напівпровідникових діодів.
Поясніть вентильну дію п-р переходу.
Які особливості точкових і площинних напівпровідникових діодів?
Побудуйте і поясніть вольт-амперну характеристику напівпровідникового діода.
Якими параметрами характеризуються випрямляючі напівпровідникові діоди?
Як впливає температура навколишнього середовища на характеристики і параметри напівпровідникових діодів?
Що таке ємність п-р переходу і як вона залежить від значення прикладеної напруги?
Як вмикаються напівпровідникові діоди, якщо робоча напруга перевищує допустиму зворотну напругу одного діода?
Як вмикаються напівпровідникові діоди, якщо робочий струм перевищує допустимий струм одного діода?
Назвіть переваги і недоліки напівпровідникових діодів у порівнянні з вакуумними.
Розкажіть про застосування напівпровідникових діодів у випрямляючих схемах.
Схема дослідження, необхідні пристрої і деталі
Для зняття вольт-амперної характеристики напівпровідникового діода можна використати схему, яка зображена на рис.3. Елементи схеми визначаються типом досліджуваного діода. У табл.3 наведені основні параметри деяких випрямляючих діодів, які широко застосовуються в електронній апаратурі.
Таблиця 1
Основні параметри деяких випрямляючих діодів
Тип діода |
Максимальний випрямлений струм Івипр. макс, А |
Пряме падіння напруги Uпр, В |
Максимальна зворотна напруга Uзв. макс, В |
Максимальний зворотний струм Ізв.мак, мкА |
Д2БД2И Д9БД9М Д226-Д226Е КД106А Д223Д223Б 2Д215А Д242Д242Б |
0,0080,025 0,0150,04 0,3 0,3 0,05 1,0 10 |
1 1 1 1 1 1,2 1,01,5 |
10150 10100 200400 100 50150 400 100 |
100250 60250 50 10 1 50 3000 |
Значення е.р.с. Е джерела постійного струму залежить від типу досліджуваного діода. Однак у більшості випадків досить прикласти до діода в прямому напрямку напругу порядку 1 В, а в зворотному – порядку (20 50) В. Цю напругу можна отримати від джерела постійної регульованої напруги, яке передбачене в комплекті лабораторного макету.
Перемикач SA1 використовується для зміни полярності напруги, що підводиться до діода. Якщо перемикач встановлений у положення 1, то на діод подається пряма напруга, а при встановленні перемикача в положення 2 – зворотна. Потенціометр R з опором порядку 1 кОм використовують для плавного регулювання значення напруги, що прикладається до діода. Вольтметр повинен бути розрахований на вимірювання постійних напруг у межах (050) В. Для більшої точності відліку при знятті вольт-амперної характеристики в прямому напрямку бажано застосувати вольтметр з двома або декількома межами вимірювань, одна з яких повинна складати приблизно (12) В. При вимірюваннях вольтметром прямих і зворотних напруг необхідно дотримуватись відповідної полярності вмикання.
Перемикач SA2 призначений для під’єднання в схему одного з приладів, який вимірює струм діода. При встановленні перемикача в положення 1 в схему вмикається прилад для вимірювання прямого струму, верхню границю вимірювань якого вибирають відповідно до максимального значення випрямленого струму досліджуваного діода. При встановленні перемикача SA2 в положення 2 в схему вмикається мікроамперметр для вимірювань зворотного струму. Шкала цього приладу розраховується на відповідне максимальне значення зворотного струму діода (див. табл.1).
Для захисту схеми від випадкового пробою діода в ній передбачені два запобіжники FU1 і FU2, які розраховані на максимально допустиме значення випрямленого струму досліджуваного діода.
