9. Культурний релятивізм як напрямок в антропології Вихідні принципи аналізу культур. Критика попередніх напрямків

М. Херсковіц, (1895 -1963) - американський антрополог, що зробив значний вплив на загальнотеоретичний аспект дослідження культур, творець "культурного релятивізму" як способу розуміння цінностей культур.

М. Херсковіц починав свою наукову діяльність як фахівець із фізичної антропології. Згодом зосередив свої зусилля на дослідженні конкретних культур і окремих проблем культурології (економічна антропологія, проблема аккультурації). Результати його вишукувань отримали відображення в роботах, що внесли вагомий внесок у вивчення культур у США. Серед них: "Антропометрія американських негрів" (1930), "Сурінамський фольклор" (1936), "Життя на гаїтянській рівнині" (1937), "Аккультурація" (1938), "Економічне життя примітивних народів" (1940), "Тринідадське село" (1947) і ін.

Узагальнюючим підсумком його наукової діяльності стала "Культурна антропологія" (1948, 1955), у якій у систематичній формі викладена цілісна культурологічна концепція. Основний акцент у книзі М. Херсковіц робить на аналізі, осмисленні фактів конкретних досліджень культур, міркуючи про цінності кожної культури, незалежно від рівня її розвитку. Квінтесенцію своїх теоретичних вишукувань він іноді називав "етнософією" - своєрідною філософією культурно-антропологічних досліджень.

Велике значення М. Херсковіц надавав розмежуванню своєї концепції з попередніми теоріями культури. Він рішуче висловлювався проти трьох "детермінізмів": расистських пояснень специфіки культур, що зводять усе до тілесної організації індивіда; географічного детермінізму в його крайніх формах, коли вся своєрідність культур пояснюється особливостями природного середовища перебування; економічного детермінізму, відповідно до якого визначальним фактором є спосіб виробництва матеріальних благ.

Не згодний він був і з положенням про розвиток самобутніх культур як частини єдиного всесвітньо-історичного процесу, що має при цьому єдину еволюційно-прогресивну спрямованість. М. Херсковіц критикував положення про єдину закономірність в історії світових культур, за зразок у якій узята західноєвропейська модель розвитку. Загальний історико-культурний процес представлявся йому у вигляді суми різноспрямованих культур, що розвиваються. Відповідно до цього вирішувалося питання про прогрес в історії: з погляду М. Херсковіца, є різні критерії прогресу у зв'язку з наявністю різних типів культур. Тому поняття прогресу - відносне, суб'єктивне. Більш того, у деяких випадках розвиток традиційної культури по технічному (прозахідному) шляху веде до її смерті, знищення. Особливо різко М. Херсковіц критикував періодизацію історії Л. Г. Моргана (дикість, варварство, цивілізація), у якій обґрунтовано вбачав європоцентристське протиставлення "примітивних" народів - "цивілізованим".

Істотне місце в культурно-антропологічній концепції М. Херсковіца приділяється аналізу поняття "культура" і його статусу, дослідженню змін у культурах, розумінню цінностей інших культур, вивченню енкультурації (входження в культуру) і обґрунтуванню принципу культурного релятивізму в єдності методологічного й практичного аспектів.