- •Кримінальне право України як окрема галузь права
- •2. Система принципів кримінального права України.
- •3.Конституція України як джерело норм Загальної частини кк України і як акт прямої дії
- •4. Чинність кримінального закону в просторі за територіальним принципом
- •5. Чинність кримінального закону в просторі за національним принципом
- •6.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •7. Імплементація норм міжнародного права в загальну частину норм кримінального права України.(ст. 8-10 кк України)
- •8.Чинність кримінального закону щодо діянь, вчинених за межами україни.
- •9. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину в іноземній державі.
- •10.Структура кримінального закону. Види диспозицій
- •11. Поняття та види санкцій
- •12.Тлумачення кримінального закону.
- •13.Поняття злочину та його ознаки.
- •14.Класифікація злочинів.
- •15Поняття кримінальної відповідальності
- •16Підстава кримінальної відповідальності
- •17Виникнення, форми реалізації та припинення кримінально відповідальності.
- •18.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •19. Поняття та механізм кваліфікації злочинів
- •20.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •21. Спірні питання в науці кримінального права щодо обьєкту складу злочину
- •22.Поняття та значення безпосереднього об’єкту складу злочину
- •23. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •24. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •25.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •26.Триваючі , продовжувані, складні, склади злочинів
- •27.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •28. Поняття неосудності за кк України
- •29.Обмежена осудність.
- •30. Поняття і види спеціальних суб’єктів злочину
- •31. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •32.Умисел та його види.
- •33.Необережність та її види.
- •34. Складна вина
- •35.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •36.Випадок(казус)
- •37.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39. Готування до злочину.
- •40.Замах на злочин.
- •41. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •42.Поняття і ознаки співучасті.
- •43.Види співучасників.
- •44.Організатор злочину поняття та характеристика
- •45.Вчинення злочину групою осіб
- •46.Поняття організованої групи як форми співучасті
- •47.Злочинна організація як форма співучасті
- •48.Ексцес виконавця. Відповідальність за невдалу співучасть.
- •49.Відповідальність співучасників.
- •50.Причетність до злочину.
- •51. Форми множинності злочинів
- •52. Повторність злочинів.
- •53.Сукупність злочинів.
- •55.Рецидив злочинів.
- •56.Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •57.Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •58.Перевищення меж необхідної оборони.
- •59.Крайня необхідність.
- •60.Фізичний або психічний примус.
- •61. Загальна характеристика підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •62. Система інститутів звільнення від кримінальної відповідальності
- •63.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •64.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •65.Поняття та мета покарання за кримінальним законом України.
- •66.Система покарань.
- •67.Додаткові покарання.
- •68.Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •69.Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •70.Громадські роботи.
- •71Виправні роботи.
- •72. Службові обмеження для військовослужбовців
- •73.Конфіскація майна.
- •74Арешт.
- •75.Обмеження волі.
- •76. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання
- •77.Позбавлення волі на певний строк.
- •78.Довічне позбавлення волі.
- •79.Загальні засади призначення покарання.
- •80. 81.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •82.Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •83.Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •85.Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •86.Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •87.Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •88.Звільнення від покарання за хворобою.
- •89. 90Амністія і помилування.
- •91.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •92..Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •93.Примусові заходи медичного характеру.
- •94 Загальна характеристика кримінального права іноземних держав
55.Рецидив злочинів.
Рецидивом називають вчинення нового умисного злочину особою, яка мала судимість за умисний злочин (ст. 34 КК). Оскільки рецидив — це повторність злочинів, пов'язана з засудженням за попередній злочин, йому, насамперед, властиві ознаки, характерні для повторності.
Це такі ознаки:
1) рецидив має місце там, де особою вчинено два або більше самостійних і тільки умисних злочини;
2) при рецидиві кожен з вчинених злочинів утворює собою одиничний злочин (різні його види);
3) злочини, що створюють рецидив, обов'язково віддалені один від одного певним проміжком часу, іноді дуже тривалим (так званий рецидив, віддалений у часі).
Проте, рецидив має і свою, тільки йому властиву ознаку, що відрізняє його від фактичної повторності. Такою ознакою є судимість;
4) факт судимості створюється обвинувальним вироком суду, що вступив в законну силу із призначенням винному певного покарання.
Законодавець рецидив як кваліфікуючу ознаку окремих злочинів описує: 1) вказівкою на попередню судимість (наприклад, ч. З ст. 296); 2) вказівкою на повторність злочину (наприклад, ч. 2 ст. 185). Вже говорилося, що скрізь, де закон говорить про повторність, має місце і рецидив злочинів.
Види:
Виділяють рецидив менш тяжких і тяжких злочинів, рецидив умисних і необережних злочинів, рецидив однорідних і різнорідних злочинів тощо. Найбільш прийнятною є класифікація рецидиву за характером злочинів, кількістю судимостей, ступенем суспільної небезпечності. Саме з урахуванням цих ознак далі розглянемо види рецидиву.
Залежно від характеру злочинів, що входять у рецидив, він поділяється на такі два види: 1) загальний рецидив і 2) спеціальний рецидив.
Загальний рецидив — це такий рецидив, у який входять різнорідні злочини, тобто не тотожні за родовим або безпосереднім об'єктом і ті, що мають різні форми вини. Це, наприклад, випадок, коли особа має судимість за заподіяння умисного тілесного ушкодження і протягом строку судимості вчиняє шахрайство, або коли особа, маючи судимість за крадіжку, вчиняє хуліганство тощо. Загальний рецидив не впливає на кваліфікацію злочину, але розглядається за п. 1 ст. 67 як обставина, яка обтяжує покарання.
Спеціальним називається рецидив, у який входять тотожні або однорідні злочини, тобто однакові за складом або такі, що мають тотожні або подібні безпосередні об'єкти і вчинені при одній і тій же формі вини. Наприклад, особа, раніше засуджена за хуліганство, знову вчиняє хуліганство або, маючи судимість за шахрайство, вчиняє крадіжку або вимагання.
Спеціальний рецидив є більш небезпечним, ніж рецидив загальний, у ньому найбільшою мірою виявляється антисоціальна спрямованість особи на вчинення нових злочинів. Саме спеціальний рецидив передбачений в окремих статтях Особливої частини як кваліфікуюча ознака злочинів.
Залежно від кількості судимостей рецидив поділяється на два види: простий і складний.
Простий рецидив є в тих випадках, коли особа має дві судимості. Наприклад, маючи судимість за крадіжку, особа вчиняє вимагання, за яке теж засуджується, крадіжку і хуліганство і т.п.
Складний, або багаторазовий, рецидив — це рецидив злочинів, при якому особа має три і більше судимості. Наприклад, три судимості за крадіжку або судимості за хуліганство, вимагання і крадіжку тощо.
Простий і складний рецидив можуть утворювати загальний або спеціальний рецидив або їх комбінації. Так, за наявності трьох судимостей за крадіжку маємо спеціальний і одночасно складний рецидив, за наявності судимостей за хуліганство, грабіж і крадіжку — сполучення в багаторазовому рецидиві рецидиву загального і спеціального.
За ступенем суспільної небезпечності виділяють пенітенціарний рецидив і рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів.
Пенітенціарний рецидив має місце там, де особа, яка була засуджена до позбавлення волі, знову вчиняє протягом строку судимості новий злочин, за який знову засуджується до позбавлення волі. Пенітенціарний рецидив відомий чинному законодавству.
Рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів — це рецидив, при якому особа, маючи судимість за один з таких злочинів, знову вчиняє, незалежно від їх послідовності, новий такий же злочин. Такий рецидив впливає на кваліфікацію злочинів.
