25.Образ» Марії «Самчук.

Роман Уласа Самчука «Марія» — розповідь про примусову колективізацію. У ньому вражаюче оголено змальовано тогочасне життя селянства.Головною героїнею твору є Марія, біографію якої автор розповідає на фоні історичних подій, а саме: небаченого злочину сталінізму проти українського народу. Марія - образ, що є уособленням материнства, основи життя на землі.Перед читачем постає життя героїні від сирітського дитинства через наймитування, невдале одруження з Гнатом. Марія зображена в еволюційному плані. Вона знаходить у собі сили, щоб розірвати зв'язки з нелюбом, почати життя з коханою людиною. Важко складався шлях до щастя молодих людей. Корній був бідняком, але спільними зусиллями вдалося поставити хату, зміцнити господарство. Зростала родина. Ніхто не чекав біди, не відчував, що недовгим буде щасливе заможне життя. Але сталася трагедія. Що може бути страшнішим для матері, ніж горе дітей? Марія пережила вигнання з хати власним сином Максимом, дізналася про самогубство доньки, про те, що молодшого сина Лавріна було репресовано. Померла від голоду маленька онука, чоловік, доведений до відчаю, вбиває власного сина. Яке ще більше страждання могло витримати серце матері? Хто і що є причиною такого знущання над людиною? Автор намагається підвести читача до висновку через зображення суті людського буття та стосунків. Одне слово «колективізація» наводило жах на селян. Чи може бути життя кращим, якщо комунізм крокує кривавими стежками до «світлого майбутнього»?

Розпався рід. Самотня Марія не могла підвестися з ліжка, померла від страху та відчаю, вдивляючись у темряву вічної ночі. Її смерть сприймається як щось протиприродне, насильницьке, як наслідок голодомору й колективізації, а тому є попередженням можливого знищення України, символічним втіленням якого є образ Марії.Улас Самчук своїм твором прагне викликати протест проти такої долі українського народу, кинутого в безодню сталінської катівні, на голодну смерть на благословенній родючій землі. Автор прагнув залишити нащадкам художнє свідчення трагедії нації, щоб цей жах не був забутий ніколи. Жертви голодомору дивляться на читачів крізь рядки роману, примушуючи назавжди закарбувати в пам'яті кривди мільйонів Марій. Бо писалися рядки твору не під диктовку соціалізму, а під диктовку серця та істини.

24.Самчук,роман Марія,сюжет.

Повість «Марія» написана ще 1933 року, та побачила світ в Україні вже незалежній лише 1991 року. Це пояснюється тим, який смисл, яку ідею ніс твір. Найважливішими в ньому були проблеми моралі, причому не з точки зору класової, а з погляду вічних християнських і національних цінностей. Автор оцінював людей, події, ідеологію того часу саме з таких позицій. Ось чому так багато уваги приділено розповіді про усталений порядок життя українського села, основою якого завжди були праця, совість, родина. По-різному складається доля героїв, та оцінка їхніх вчинків завжди подається з позицій Цих цінностей. Ось повертається додому після служби у флоті Корній — чужий, брутальний, одвикпий від праці. Його спотворена чужиною душа відобразилася у мові. Марія навіть не розуміє його: «Хіба вона знала, що на це сказати. Коли б хоч по-людськи говорив, а то бозна-як...» І мораль його чужа. Нелегко довелося Марії долати оте чуже в ньому. Поступово через працю повертається совість, повага до сім'ї, коли вже язик не повертається сказати на сина «сукин син». Так поступово повертається мораль. Може, щоб підкреслити, що за будь-який аморальний вчинок доводиться платити, автор показав історію синів Корнія і Марії. Як страшно, бо до Максима перейшло найгірше, що було в його батькові за часів матроства — брутальність, неробство, презирливе ставлення до своєї сім'ї і свого народу. Це він і такі, як він, були винні в тому, що сталося з народом — голод, смерть, нищення мови, культури, забуття свого коріння на довгі роки.

На противагу цьому показано людяність і красу стосунків Марії та Гната. Гнат — носій типових національних рис — сумлінності, працелюбності, вміння любити й прощати. Такими ж самими якостями наділена й Марія. Досить згадати епізод, коли Гнат вибачається перед Марією за підпал: «Пробач. Це я. З любові». Та Марія давно пробачила його, бо знала про це ще тоді і розуміла: вона винна перед Гнатом. Але так склалося їхнє життя. Чи, може, автор свідомо так побудував сюжет?Автор показує взаємозалежність моралі особистої і суспільної. Адже суспільство, побудоване на спотвореній моралі нищення селянина-трудівника, на нехтуванні родинних цінностей, саме собою аморальне.У. Самчук, зобразивши життя звичайної селянки з біблійним ім'ям Марія, показав моральні проблеми суспільства доби перелому в житті нації, доби страшної трагедії українського народу, яка була викликана революцією і колективізацією, що спричинилися до голодомору.