47. Англійське просвітництво.

Батьківщ. П. Причини: 1 – ранній р-ток парламентаризму; 2 – підвищ. культ. і політ. просвіти широких верств населення; 3 – рівновага між Англікан. церкв. і П.

1702 р. – 1-ша щоденна газета. Ч/з 25 р. – їх 25.

Поч. 18 ст. – більшість ідей в Анг. було досягнуто.

Політ. програма форм. з ідей Т. Гоббса. 1651 р. – праця «Левіафан»: Бог виступав прихильником абсолют. монархії за умови, що монарх – посадова особа, яка має права та обов’язки; ідея сусп.. договору.

Дж. Локк – «2 трактати про правління» - теорія конституц. монархії: 1) спец. констит. механізм, який не допускав перевищення державою своїх прерогатив; 2) держ влада под на законод., викон., федерат.; 3) – «принцип законності»; 4) – можливість розриву сусп.. договору з урядом (повстання).

48. Французьке просвітництво.

Монтеск’є – «Перські листи» (1721) – 1-й твір доби П. у Фр. «Про дух законів» (1748) – прихильник конституц. реформ. Висловив ідею розподілу влади на 3 гілки.

Гол. джерело для П. – ідеї анг. філософів 17 ст. (Локка). Ідеологія відзнач. більшою радикальність від ін. країн. Х-рна риса: схильність до широкого теоретизування. Фр. просвітники розуміли, що їхні програми не будуть реалізовані.

«Гурток енциклопедистів» - вид. «Тлум. словник наук, мист., ремесл» (1751-72). Дені Дідро – центр гуртка. В центрі уваги – людина, іст. людства. Відхилення теолог. підходу до її висвітлення.

Вольтер – прихильник деїзму – допускав існув. Бога як першооснови світу, інші явища природи здійсн. за природ. законами.

Руссо – «Про сусп.. договір» - окреслив картину виникнення соц. нерівності. Осн. держави – сусп.. договір – спільна згода всіх громадян. Відстоював необхідність повстання задля відсовування власних чеснот.

«Економісти-фізіократи» - прихильники панування сил природи в сусп.. житті: с/г праця є єдиною продуктивною і сусп.. корисною. «Вбогі селяни – вбоге королівство». Глава фізіократів – Франсуа Кене. Закликав до р-тку фермерства, необхідність реформи податкової системи (Тюрбо).

49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.

Італія: влада папського престолу відчувалася сильніше. Просвітники були лояльними до них. Центри діяльності – університети.

Антоніо Джеловезі – ідея необхідності ліквідації внутр.. мит.

Чезаре Бекарія – т-т «Про злочини та покарання» - слова не можна вважати злочином, виступав проти смертної кари, настоював на по життєвому ув’язненні.

Німеччина: запізніла модернізація. Помітне місце займали універ. 1780 р. – 40 нім., 23 франц., 2 анг., 1 москов. ун. Нім. – конгломерат держав. Монархи не мали можл. утвердити свої ідеї загальнодерж. методами.

Е. Кант – «Концепція самовизначення особи та народу». Став прабатьком сучасному націоналізму. Концепція світового союзу незалежних правових держав. Ідея про право всесвітнього громадянства. Не протиставляв право держ. громадянство. Один з творців концепції правової держави.

Х-рна риса: прагнення до реформ в межах традиц. порядку.

50. Особливості ідеології американського просвітництва.

Одним з політичних діячів тодішньої анг колонії був Джейм Оттіс(в колонії Масачусетс) – автор «Виклад і обгрунтування прав британських колоній». Він 1им з 1х запропон теорію прав колоніальних народів, заперечував зверхність одного народу над іншим, відстоював ідеї рівноправності колоністів і мешканців метрополії. Вирішення колоніальних проблем вбачав у інтеграції колоній і метрополії в єдину світову конституційну монархію. Одним з головних аргументів на користь її створ був етнічний фактор (кровна спорідненість жителів метрополії і колоній).

Англо-америк філософ Томас Пейн Автор праці 1776 р – «Здоровий глузд» - найголовніший трактат америк революції 1775 р. → тут обґрунтована концепція незалежності і республіканізму. «Доба розуму» 1793 р - х-рна фраза, яка пояснює його ставлення до всього: «моя батьківщина – світ, моя релігія – чинити добро».

Саме він першим заперечив ідею Оттіса про єдність англійців і американців. Особи англ. Походження стан 30-60% населення колонії, тому він доводив помилковість твердження, що Англія – батьківщина колоністів, вваж батьківщиною всю Європу. Розкритикував цю ідею і тому, що після розриву з метрополією колонії ні політично ні економічно не зможуть себе забезпечити. Висунув ідею права народу на повстання аж до революції і виборення народом незалежної держави.