7. Затемнення сонця, які можна спостерігати в україні (2011—2187 рр.)

Миколай Копернік сформулював засади геліоцентричної системи світу Тіхо Браге довів, що комети розташовуються далі, ніж Місяць, запроваджено Григоріанський календар (новий стиль) у деяких країнах Європи.

Джордано Бруно був спалений на вогнищі інквізиції за ідею життя у космосі.

Галілео Галілеи провів перші спостереження Місяця та планет за допо­могою телескопа.

Йоганн Кеплер сформулював закони руху планет — 1-й та 2-й закони Кеплера.

Рене Декарт висунув першу гіпотезу про утворення Сонячної системи. Ян Гевелій склав першу детальну карту Місяця, відкрито кільце Сатурна.

Рене Рьомер за допомогою супутників Юпітера вперше визначив швид­кість світла.

Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння. Джеймс Брадлей визначив швидкість світла за допомогою аберації світ­ла від зір.

Едмонд Галлей передбачив повернення у 1758 р. комети, яку пізніше назвали на його честь.

Михайло Ломоносов (Росія) відкрив атмосферу Венери під час її прохо­дження по диску Сонця.

Йоганн Тіціус відкрив закон планетних відстаней, який назвали пра­вилом Боде-Тіціуса.

Петр Паллас у Сибіру знайшов метеорит масою близько 500 кг. Вільям Гершель відкрив Уран.

Джон Гудрайк висунув припущення, що зоря Алголь (Р Пресея) є по­двійною зоряною системою.

Вільям Гершель відкрив рух Сонця в напрямку сузір'я Геркулес.

Джузеппе Піацці відкрив перший астероїд — Цереру.

Йозеф Фраунгофер виявив численні лінії поглинання у спектрі Сонця.

Генріх Ольберс сформулював фотометричний парадокс — парадокс

Ольберса.

Василь Струве в Пулковській обсерваторії (Росія) одним із перших ви­міряв паралакс Веги (а Ліри)

Христіан Допплер довів існування ефекту зміни довжини хвилі в акус­тиці й оптиці.

Йоганн Галле відкрив планету Нептун на основі обчислень Адамса та Леверьє.

Вільям Томсон (лорд Кельвін) увів абсолютну шкалу температур. Жан Фуко за допомогою маятника довів обертання Землі навколо осі. Рудольф Вольф увів індекс сонячної активності, який називають чис­лом Вольфа.

Норман Погсон увів коефіцієнт для визначення зоряних величин Ф°Р мулу Погсона.

Джеймс Максвелл створив теорію електромагнітного поля.

Едуард Рош довів наявність нижньої межі для орбіти природного су

путника планети — межа Роша.

,96

«луни-з» уі^іг\уг} .здійснила періоду у і;віи т мі\у иисадку на ПО-верхню МІСЯЦЯ.

лон-11» (США).

в Австралії впав метеорит Марчесон, у якому знайшли залишки ДНК. АМС «Луна-16» (СРСР) в автоматичному режимі доставила на Землю ґрунт із Місяця.

АМС «Венера-7» (СРСР) зробила м'яку посадку на поверхню Венери. старт АМС «Піонер-10» (США) — перший політ за межі Сонячної системи.

запроваджено міжнародний атомний час — ТАІ.

Перша спроба відіслати повідомлення інопланетянам радіотелескопом Аресібо (США).

АМС «Венера-9, 10» (СРСР) отримали телевізійне зображення поверхні Венери.

створено Європейське космічне агентство — Е8А.

АМС «Вікінг-1,2» (США) передали телевізійні зображення поверхні Марса. Андрій Сєверний (СРСР) відкрив коливання сонячної фотосфери з пе­ріодом 160 хв.

старт апаратів «Вояджер» (США), які полетять до зір із посланням до інопланетян.

відкрито кільце Урана під час затемнення планетою слабкої зорі, у США змонтовано радіоінтерферометр «Дуже велика антена» з 27 ан­тен діаметром 25 м.

відкрито кільце Нептуна під час покриття планетою слабких зір. у Харкові створено радіоастрономічний інститут (РІ НАНУ). АМС «Вега-1,2» (СРСР) уперше було одержано зображення ядра коме­ти Галлея.

спалах Наднової в сусідній галактиці Магелланова Хмара, яку було вид­но неозброєним оком.

1.11. 500 с; 4 год ЗО хв; 1,5 року.

11. п = агсі£(#/Ь), де Н — висота палички; Ь — довжина тіні.

12. У Львові, тому що Львів розташований на заході України.

11. Вказівка. Використовуючи третій закон Кеплера, визначаємо піввісь орбіти астероїда: а = 2,8 а. о. Астероїд може зіткнутися з планетою, бо в перигелії він наближується до Сонця г_гаі„ - 0,8 а. о. і перетинає орбіту Землі.

12. Така комета може існувати, бо її період обертання навколо Сонця та велика піввісь орбіти.відповідають третьому закону Кеплера.

13. Р = тд; з — ОМ/В²; В = СтМ/К^г, де т — маса космонавта; М — маса планети; К — радіус планети; О — гравітаційна стала.

8. 7746 м/с.

8. Із формули (5.3) а * 5000 км < Е_е, тому такий супутник існувати не може.

6.9. 4,8 млрд км * 32 а. о. Вказівка. Треба визначити, з якої відстані ку- товий діаметр Сонця буде менший від 1': а = агс8Іп(£>/г), де І) — лі- нійний діаметр Сонця; / відстань.

6.10. Можна побачити, бо кутовий діаметр великих кратерів більший 1'.

12. На Меркурії Р « 0,38Р_е, на Марсі Р * 0,37Р_Ф; На Венері Р = 0,9Р_г.

12. 0,52 а. о.; 2,52 а. о. 9.9. * 4,2 а. о.; а 6,2 а. о.

10.10. Вказівка. Р = тд, де і — прискорення вільного падіння, яке визначає-

мо за допомогою закону всесвітнього тяжіння: £ " (4/3)лСКр, де О — гравітаційна стала; В, р — відповідно радіус та густина супутника.

10.11. На поверхні ІоР*0,18Р_ф. 11.13. Р * 0,0008Р_е.

12.11. Вказівка. Якщо дах має чорний колір і його площина розташована

паралельно горизонту, то (? = дЗгсоз/, де <7 — сонячна стала; і — кут падіння сонячних променів; 8 —площа даху; І — час. Для визначення кута падіння /' можна використати відповідь вправи 3.6: і = 90 - п.

11. г - 8,33 пк - 27,1 св. р.

11. 1,9 • 10⁹ г/см³.

12. 2,2-10 ⁸ г/см³.

15.10. 8600 км/с. Вказівка. Використовуйте закон Габбла, для цього відстань необхідно виразити у парсеках.

10. 326 000 000 років.

11. 21000 км/с. 17.10. ^ 16 000 000 років.

Геліоцентрична система світу 7

Географічний полюс 15

Геостаціонарний супут­ник 41

Геоцентрична система світу 6

Головна послідовність зір 107, 108

Горизонт 16

Гринвіч 15

д

Діаграма

Герцшпрунга—Рессела (спектр—світність) 107

Доба 21

Е

Екліптика 24

Електронно-оптичний перетворювач 51

Екологічна катастро­фа 58

Елонгація 31

З

Затемнення Місяця 59 Затемнення Сонця 59 Збільшення телескопа 50 Збурення 36 Земля 9, 57

• атмосфера 57

• будова 58

• магнітне поле 58 Земний екватор 15 Зеніт 16

Зодіак 23 Зорі 5, 102

• білий карлик 107

• змінна зоря 111

• Наднова 112

• Нейтронна 114

• Нова 112

• протозоря 110

• цефеїда 115

• червоний гігант 107

• червоний карлик 107

• червоний надгігант 108 Зоряні асоціації 118 Зоряна величина 103 Зоряні скупчення 118 Зоряний час 21

К

Календар 28

• григоріанський 28

• юліанський 27, 28 Квазари 10, 127 Кеплера закони 32, 33,

34

Кільця планет 82, 83

Коло схилення 18

Комета 9, 91

Контакти між цивіліза­ціями 135

Конфігурації планет 30

Корпускулярне випромі­нювання 100

Космічні швидкості Ш

Космологія 11» 126

Космологічні парадок­си 123

Космонавтика 8, 39

Космос 5

Кульмінація 17

Кулясті скупчення 120

Л

Лінія зміни дат 23 М

Магнітна буря 100 Марс 9, 69 Межа Роша 82 Меркурій 65 Метеор 89

Метеорит 89 Метеорна частина 89 Місяць 59

—- вузли місячної орбі­ти 60

• фази 59, 60

• фізичні умови 60, 61 Моделі Всесвіту 123 Молочний Шлях 10, 118

Н

Надир 16

Небесна механіка 11, 12 Небесна сфера 14 Небесні координати 18 Небесний екватор 15 Небесний меридіан 16 Нептун 9, 78 Нижнє сполучення 31

О

Обрій 16

п

Парніковий ефект 57 Паралакс горизонталь­ний 37 Паралакс річний 102 Парсек 103 Перигей 41 Перигелій 32 Період обертання планет

• сидеричний 31

• синодичний 31 Північний полярний

ряд 104 Планети 6, 56

• гіганти 56, 74

• земної групи 56, 65

• карлики 9, 86, 93 Планетарна туман­ність 9, 93

Пляма сонячна 99 Плутон 93 Полюс світу 15

Пояс астероїдів 87. 93

Пояс Койпера 87, 94

Пояси радіації 57

Прецесія 6, 25

Припливні сили 83

Простий рік 27

Протистояння 30, 31

Протуберанці 100

Пряме сходження 18

Прямовисна лінія 16 Пульсар 114, 134

Р

Радіус зорі 106, 107 Радіус небесної сфе­ри 114 Реголіт 62

Реліктове випроміню­вання 128

Роздільна здатність ока 48

Розлітання галак­тик 123

С

Сарос 60 Сатурн 9, 76 Світловий рік 9, 10 Світність

• зорі 104, 105

• Сонця 96 Сингулярність 127 Синергетика 133 Сонце 96

• активність 99

• будова 97, 98

— фізичні характерис­тики 96

Сонцестояння 26 Сонячна стала 26 Сонячний вітер 98 Сонячна доба 21 Сонячний час 21 Спектр 8

Спектральні класи 105 Спектральні спостере­ження 105 Сполучення 31 Стала Габбла 123 Ступінь ризику 88 Сузір'я 6, 14 Супутники планет 9,

80—84 Схилення 18

Т

Телескоп 49

• радіоінтерферо­метр 51

• радіотелескоп 51

• рефлектор 49, 50

— рефрактор 49, 50 Темна енергія 130

Передмова З

§1. Що вивчав астрономія?

1. Предмет астрономії 5

2. Коротка історія астрономії ... 6

3. Наша космічна адреса 9

4. Основні розділи астрономії . . 11

§2. Основи практичної астрономії

1. Небесна сфера 14

2. Точки та лінії

небесної сфери 15

3. Орієнтування на місцевості. . 16

4. Екваторіальна система небесних координат

і карти зоряного неба 18

§ 3. Вимірювання часу та календар

1. Вимірювання часу 21

2. Сонячний час та зодіак 23

3. Зміна пір року на Землі .... 25

4. Календарі 27

§4. Закони руху планет

1. Конфігурації планет ЗО

2. Сидеричний і синодичний періоди обертання планет ... 31

3. Закони Кеплера 32

4. Закон всесвітнього тяжіння .. 35

5. Визначення відстаней

до планет 36

§5. Основи космонавтики

1. Зародження космонавтики . . 39

2. Колова швидкість 40

3. Рух космічних апаратів

по еліптичних орбітах 41

4 Період обертання космічного апарата 41

планета Сонячної системи... 57

3. Екологічна система Землі ... 58

4. Місяць 59

5. Фізичні умови на Місяці.... 60

6. Дослідження Місяця 62

§ 8. Планети земної групи

1. Загальна характеристика планет земної групи 65

2. Меркурій ⁶⁵

3. Венера ⁶⁷

4. Марс 69

§9. Планети-гіганти 1 Загальна характеристика

планет-гігантів 74