Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 9

1. Вивчить теоретичний матеріал з теми з конспекту лекцій, використовуючи рекомендовану літературу.

2. Випишіть основні поняття та терміни з теми з поясненнями.

3. З’ясуйте, яка інформація є для вас новою, яка інформація потрібна для участі у практичному занятті.

4. Проведіть самоконтроль у формі відповідей на теоретичні питання та самотестування з теми. Самотестування з теми рекомендується проходити після опрацювання теоретичного матеріалу теми.

Методи оцінювання: усне та письмове опитування з теоретичних питань, тестування, рецензування відповідей інших студентів під час індивідуального опитуванню (презентації), перевірка виконання реферату та індивідуальної роботи.

Висновки до теми

Інформація — це відомості про події, процеси, які від­буваються у господарській діяльності людей, природі, суспільстві.

Економічна інформація — це сукупність відомостей, які характеризують виробничу і фінансово-господарську ді­яльність.

За ступенем пізнавальності інформацію у науково-до­слідному процесі поділяють на нову, яка відображує но­визну запропонованого рішення (наприклад, ре­зультати інвентаризації цінностей, факторного аналізу виконання плану виробництва і реалізації продукції) і релевантну, яка раніше була у аналогах.

За змістом інформаційне забезпечення поділяють на законодавче, планове і нор­мативно-довідкове, а також договірне, технологічне, орга­нізаційно-управлінське і фактографічне.

Фактографічна інформація - сукупність даних економічного ха­рактеру про факти (операції), які дійсно відбулися у ви­робничій і фінансово-господарській діяльності, відобра­жені у первинних документах, облікових регістрах бух­галтерського, статистичного і оперативного обліку, а та­кож у звітності про діяльність підприємства, корпорації.

Економічна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємств характеризує виробничо-госпо­дарський процес, тобто економічну діяльність.

Характеризується економічна інформація трьома кри­теріями: синтактикою, семантикою, прагматикою.

Синтактика - структура економічної інформації (сим­воли алфавіту мови інформації, слова, речення, правила побудови їх).

Семантика - зміст економічної інформації.

Прагматика - корисність економічної інформації, тоб­то її властивості (достовірність, своєчасність, зручність сприймання тощо).

Для зручності групування інформації за кожною пози­цією номенклатури витрат закріплюють умовні цифрові позначення у вигляді коду (01 — "Витрати на залізничні, водні і повітряні перевезення", 11 — "Витрати на торго­вельну рекламу", 18 — "Витрати на тару" та ін.).

Номенклатура та її позиції являють собою певну систе­му економічних показників, які є об'єктами дослідження мікроекономіки.

Економічний показник - це інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-ознак і реквізитів-підстав, наприклад, показник "ціна товару" складається з однієї підстави — "власне ціни" — і кількох ознак — "найменування, зріст, розмір", "номенклатурний номер", "позначення одиниці товару" тощо.

Система машинного перетворення інформації склада­ється з таких елементів: операції, інформаційної проце­дури, стадії обробки, інформаційної дільниці, інформа­ційного потоку.

Машинна обробка інформації ґрунтується на упоряд­куванні масивів інформації створенням інформаційної системи. Масив - це основна інформаційна сукупність, яка бере участь у машинній обробці (виробництво про­дукції за місяць, табельні номери працівників та ін.).

Структура інформаційної системи включає в себе блок даних, файл, секцію файлу, набір файлів, згрупованих у банку даних.

Блок даних - це сукупність даних, які записуються або зчитуються технічними засобами як одне ціле.

Файл - сукупність даних, яка складається із логічних записів, що стосуються однієї теми (надходження това­рів на базу, відпуску товарів у магазини).

Секція - частина файлу, яка записується на один том даних, що являє собою змінну фізичну одиницю носія даних (наприклад, котушка магнітної стрічки, на якій за­фіксовано надходження сировини і матеріалів від одного постачальника).

Банк даних є сукупністю наборів файлів, згрупованих у масивах даних.

В практиці міжнародних організацій у про­цесі обміну інформацією та при вирішенні завдань використовуються скорочення назв країн — блоки буквеної та цифрової іденти­фікації країн. Для України: двобуквений алфавітний код України — UА; трибуквений— UКR — вжи­вається в особливих випадках як більш доцільний; цифровий порядковий код — 804 викори­стовується для статистичних розрахунків.

Економічна інформація, яка характеризує стан об'єк­та дослідження на сучасний момент, називається опера­тивною, а протягом планового періоду — поточною. Оперативна інформація використовується для поточного (оператив­ного) контролю і регулювання процесів господарської діяльності.

Для дослідження основною є первинна інформація з додатковими вимогами - досто­вірність інформації про об'єкт дослідження і явища гос­подарської діяльності.

У сукупності обліково-економічна інформація відо­бражує певні господарські операції за допомогою даних, що постійно змінюються. Тому їх відносять до змінної інформації.

Залежно від ступеня інформаційної деталізації об'єктів обліку розрізняють аналітичну і синтетичну обліково-еко­номічну інформацію.

Проблеми інформаційного забезпечення вирішується за допомогою швидкодіючих ПЕОМ для створення інформаційного банку даних.

Вивчаючи інформаційний аспект наукового до­слідження економіки, можна зробити висновок, що облі­ково-економічна інформація формується в основі піра­міди і є базою інформаційного банку даних для прий­няття рішень на різних рівнях управління галуззю.

Для раціонального використання банку даних йому необхідно надати певної структури.

Система класифікації — це сукупність правил і резуль­тат розподілу заданої чисельності об'єктів на певні групи відповідно до встановлених ознак подібності або відмінності цих об'єктів.

Система кодування — сукупність правил, які визначають систему знаків і порядок використання їх до подан­ня, передавання, обробки і збереження інформації. Процес привласнення кодового позначення об'єкта обліку називається кодуванням, а перетворення кодового позна­чення в початкову форму інформації — декодуванням.

У системі кодування застосовують алфавіт коду — знаки, які використовуються в системі кодування, і основу коду — кількість знаків у алфавіті коду.

У системі кодування обліково-економічної інформації використовуються цифрові, буквені і мішані (буквено-цифрові) знаки, які є алфавітами коду.

Систему кодування облікових номенклатур класифікують за різними ознаками.

За структурою побудови коди поділяють на порядкові, серійні, порозрядні, або децимальні, шахові (матричні), повторення і комбіновані (мішані), штрихові.

Основними структурними елементами кожного наукового документа є аспектація, рубрикація і композиція.

Аспектація відображає логіку науко­вого дослідження, схему його змісту. Композиція - послідовне розміщення основних частин роботи, що дозволяє зробити правильну рубри­кацію наукового документа. Рубрикація - поділ наукового документа на окремі логічно підпорядковані частини (розділи, глави, парагра­фи), які відображають логіку побудови наукового дослідження. Кожна частина наукового документа має короткий, але інформативний заголовок, який відображає її зміст.

Література: [ 6 с. 145-217], [11 с. 155-178 ], [20], [22].