Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экономика_отв.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
703 Кб
Скачать
☆

28. Національні та міжнародні економічні системи.

Національна економічна система – це сукупність взаємопов'язаних механізмів та інструментів розвитку і функціонування національної економіки. Всі елементи цієї системи знаходяться в певних співвідношеннях один з одним. Структура національної економіки – це співвідношення, які виражають взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими частинами економіки, окремими її секторами, галузями тощо. Види структур нац. ек с: відтворювальна структура нац. ек. (це співвідношення елементів, сторін, підрозділів процесу суспільного відтворення), територіальна стр. нац. ек.с. ( дає характеристику участі ек. районів, регіонів та інших територіальних утворень в створенні та споживанні сукупного суспільного продукту),соціальна стр. нац. ек. с. ( це зв’язки та відносини між різними соціальними класами та прошарками), галузева стр. ек. с. (це розподіл національної економіки на сектора, групи галузей, міжгалузеву комплекси, галузі, підгалузі), секторальна стр. нац. ек. с. ( характеризує поділ економіки країни за секторами, типами, формами власності, за організаційно-правовими формами підприємництва), зовнішньоекономічна стр. нац. ек. с. ( характеризує пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів), техніко-економічна стр. нац. ек. с. ( визначається пропорціями між особистими та речовими факторами продуктивних сил з врахуванням техніко-економічних відносин). Форми стр. міжнародних ек. відносин: міжнародна торгівля – обмін товарами і послугами між державно оформленими національними економіками; міжнародний рух капіталу – переміщення капіталу між країнами світу в пошуках найвигіднішої сфери вкладення; міжнародна трудова міграція – переміщення працездатного населення між країнами, викликане причинами переважно економічного характеру; світова валютна система – закріплена міжнародними угодами форма організації валютних відносин, яка опосередковує і сприяє реалізації всіх інших форм МЕВ, забезпечуючи систему міжнародних розрахунків.

Міжнародні економічні відносини здійснюються і розвиваються на різних рівнях залежно від сфери діяльності: мікро – на рівні суб’єктів; мезо – на рівні галузей; макро – на рівні країн; мета – на рівні регіональних угруповань.

29. Формування глобальної економічної системи.

Глобальна економічна система – світогосподарська система, в якій національні процеси виробництва, обміну і споживання благ втрачають свою автономність і відбуваються як єдиний процес. Цей процес можна прослідкувати за такими напрямками: 1) концентрація в постіндустріальному світі більшої частини інтелектуального і технологічного потенціалу людства; 2) зосередження основних торговельних потоків в межах співдружності розвинених держав; 3) замикання інвестиційних потоків та 4) спрямованість міграційних потоків з країн “третього світу” в розвинені регіони планети. Концепції глобальної економічної системи: 1. Теорії імперіалізму і неоколоніалізму (пояснюють структуру світу як боротьбу між провідними державами за нові ринки, джерела сировини, сфери прикладання капіталу), 2. Теорія модернізації (теорія базується на розходженнях у розумінні традиційного і сучасного, зв'язує перехід до сучасного економічного зростання з духовними цінностями, а не тільки з матеріальним інтересом), 3. Теорія (метатеорія) залежності (капіталістична система у світовому масштабі одночасно породжує економічний розвиток і слаборозвиненість на міжнародному, національному і локальному рівнях), 4. Концепція світової системи ( концепція тісно зв'язана з положенням про державну залежність, відповідно до якої розриви в економічному розвитку між центром і периферією визначають основне протиріччя світової системи), 5. Теорія глобальної взаємозалежності ( ріст взаємозалежності країн у глобальному економічному просторі піддає національні платіжні баланси усе більш частим і сильним впливам ззовні).