5. Терміни, що використовуються в даному стандарті, ма­ють таке значення:

МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)

Зв 'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.

Операція зі зв'язаною стороною — обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна.

Контроль — володіння, прямо або непрямо через дочірні підприємства, більшою частиною голосів підприємства або суттєвим відсотком голосів і повноваження прямо ви­значати, згідно зі статутом або угодою, фінансову та операційну політику керівництва підприємства.

Значний вплив (для даного стандарту) — участь у прий­нятті рішень щодо фінансової та операційної політики підприємства, але не контроль за цією політикою. Зна­чний вплив може здійснюватися різними шляхами, як пра­вило, через представництво у раді директорів, але та­кож, наприклад, і шляхом участі у процесі розробки полі­тики, у суттєвих операціях всередині компанії, взаємооб-міні управлінським персоналом або через залежність від технічної інформації. Значного впливу можна досягти шля­хом володіння певною часткою власності через статут або угоду. За умов часткового володіння значний вплив роз­глядається згідно з визначенням, яке міститься у МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії".

6. У контексті даного стандарту наведене нижче не розглядається як зв'язані сторони:

а) дві компанії, які просто мають спільного директора, не зва­жаючи на параграфи Зг та Зд, наведені вище (але необхід­но розглянути можливість і оцінити ймовірність того, що директор зможе впливати на політику обох компаній у їх взаємних операціях);

б) і) особи, що надають фінансування;

іі) профспілки;

ііі) комунальні служби;

іу) державні установи та агентства,

418

МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)

у ході їх звичайних стосунків з підприємством (хоча вони можуть обмежувати свободу дії підприємства або брати участь у процесі прийняття рішень підприємством);

в) окремий замовник, постачальник, підприємство, що отри­мало пільги (френчайзер), дистриб'ютор, генеральний агент, з яким підприємство здійснює значний обсяг операцій винят­ково з причин економічної залежності.

Питання щодо зв'язаних сторін

7. Стосунки зв'язаних сторін є звичайним явищем у торгівлі та господарській діяльності. Наприклад, підприємства часто здій­снюють частину своєї діяльності через дочірні підприємства або асоційовані компанії і купують частку власності в інших підприємствах — з метою здійснення інвестицій або торгових операцій — у пропорції, достатній для забезпечення контролю або значного впливу з боку інвестиційної компанії на фінан­сові та операційні рішення об'єкта інвестиції.

8. Стосунки зв'язаних сторін також можуть впливати на фінан­совий стан та результати операційної діяльності підприємства, яке надає звіт. Зв'язані сторони можуть вступати в операції, які не здійснюються незв'язаними сторонами. Крім того, операції між зв'язаними сторонами можуть не призводити до таких сум, які виникають в результаті операцій між незв'язаними сто­ронами.

9. Стосунки зв'язаних сторін можуть впливати на результати ді­яльності та фінансовий стан підприємства, навіть якщо операції між зв'язаними сторонами не здійснюються. Сам факт існування стосунків може бути достатнім для впливу на операції під­приємства, яке надає звіт, з іншими сторонами. Наприклад, дочірнє підприємство може припинити стосунки з торговим партнером після придбання материнською компанією спорід­неного дочірнього підприємства, яке працює в тій самій галузі, що і попередній партнер. І навпаки, одна сторона може утри­матися від дій з причини значного впливу іншої сторони. На­приклад, дочірнє підприємство може отримати вказівку від своєї материнської компанії не займатися дослідженнями та розробками.

10. З огляду на те, що керівництву важко визначити результати впливу, які не призводять до операції, даний стандарт не вимагає розкриття такого результату.

419

МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)

11. Визнання в обліку передачі ресурсів, як правило, базується на ціні, узгодженій сторонами. Між незв'язаними сторонами ця ціна буде ціною, яка визначається в операції між незалежними сторонами. Зв'язані сторони можуть мати певну ступінь гнучкості у процесі визначення ціни, яка відсутня при операціях між незв'язаними сторонами.

12. Для визначення ціни операцій між зв'язаними сторонами засто­совуються різні методи.

13. Один зі шляхів визначення ціни операції між зв'язаними сторо­нами є метод порівнюваної неконтрольованої ціни, згідно з яким ціна визначається шляхом посилання на порівнювані то­вари, реалізовані на економічно порівнюваних ринках покуп­цю, який не зв'язаний з продавцем. Якщо товари або послуги надаються в результаті операції між зв'язаними сторонами за умов, які схожі на умови звичайної торгової операції, часто використовується саме цей метод. Він також часто застосову­ється для визначення вартості фінансування.

14. Якщо товари передаються між зв'язаними сторонами до реалі­зації незалежній стороні, часто застосовується метод ціни пе­репродажу. Це зменшує ціну перепродажу на маржу, яка ві­дображає суму, з якої продавець, що перепродаватиме цей то­вар, намагатиметься покрити свої збитки або отримати відпо­відний прибуток, щоб вийти на ціну передачі товару для пе­репродажу. При визначенні компенсації, яка належить про­давцю, що перепродає товар, і яка б відповідала його внеску в процес, виникають проблеми міркування. Цей метод також використовується для передачі інших ресурсів, наприклад права та послуги.

15. Ще один підхід — метод "собівартість плюс", згідно з яким до суми собівартості, яку визначає постачальник, додається відпо­відна націнка. Труднощі можуть виникати при визначенні як елементів витрат, які відносяться на собівартість, так і націнки. У визначенні трансфертної ціни можуть допомогти такі кри­терії, як порівнювана прибутковість подібних галузей щодо обороту або відносно капіталу, що використовується.

16. Інколи ціна операцій між зв'язаними сторін не може бути визначена з використанням одного з методів, описаних вище в параграфах 13—15. Інколи ціна не призначається, напри­клад, у випадках безкоштовного надання послуг у сфері

420

МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)

менеджменту або подовження безвідсоткового кредиту на забор­гованість.

17.Інколи операції не відбувалися б, якби не існували певні вза­ємовідносини. Наприклад, компанія, яка продала за собівар­тістю велику частку своєї продукції материнській компанії, могла б не знайти альтернативного покупця, якщо б мате­ринська компанія не придбала ці товари.

Розкриття

18. Законодавство багатьох країн вимагає розкриття у фінансових звітах інформації щодо певних категорій зв'язаних сторін. Зокрема, увага зосереджується на операціях з директорами підприємства, особливо на їх винагороді та позиках у зв'язку з фідуціарною природою їх відносин з підприємством (через те, що їх відносини з підприємством мають довірчий ха­рактер). Крім того, МСБО 5 "Інформація, яка підлягає роз­криттю у фінансових звітах", вимагає розкриття важливих операцій між компаніями, інвестицій в компанії, а також саль­до в групах, асоційованих компаніях та у директорів. МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства" і МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії" вимагають надання переліку важливих дочірніх під­приємств та асоційованих компаній. МСБО 8 "Чистий при­буток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в облі­ковій політиці" вимагає розкриття екстраординарних статей та статей доходу і витрат у межах прибутку або збитку від звичайної діяльності, які є такими за обсягом, природою та частотою, що їх розкриття є доцільним для пояснення резуль­татів діяльності підприємства за певний період.

19. Нижче наведені приклади ситуацій, у яких операції між зв'язаними сторонами можуть призводити до розкриття інфор­мації підприємством, яке надає фінансовий звіт у тому пері­оді, на який вони впливають:

• придбання або реалізація товарів (готових або напівфабрика­тів);

• придбання або продаж нерухомості та інших активів;

• надання або отримання послуг;

• агентські угоди;

421

МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)

• орендні угоди;

• передача досліджень та розробок;

• ліцензійні угоди;

• фінансування (в тому числі позики та внески власного капі­талу грошима або в натуральній формі);

• гарантії та застави;

• контракти керівництва.