- •1. Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
- •2. Мета побудови страхових тарифів, їх зв`язок з обсягом страхової відповідальності.
- •3. Ризикові обставини, страхова подія й страховий випадок.
- •1. Закон України «Про страхування».
- •2. Брутто-ставка, її зміст та структура.
- •3. Класифікація за формами здійснення страхування.
- •2. Зміст нетто-ставки та навантаження до неї.
- •3. Сутність медичного страхування.
- •2. Основні принципи тарифної політики у страхуванні.
- •1. Ліцензування страхової діяльності.
- •3. Маркетинг у страхуванні.
- •1.Припинення дії договору страхування.
- •2.Класифікація страхування по об’ктам і видам небезпек.
- •3.Ресурси страхової компанії
- •1. Страхувальник та його обов`язки.
- •2.Принципи диференціації тарифних ставок.
- •3.Змішане страхування життя.
- •1.Страховий ризик, ризикові обставини, страхова подія та страховий випадок.
- •2.Зміст фінансової стійкості страхових операцій.
- •3.Оподаткування страхових компаній.
- •1.Обов’язкове страхування.
- •2.Економічний зміст створення страхових фондів.
- •3.Розмежування ризиків та їх оцінка.
- •1.Добровільне страхування його суть та принципи.
- •2.Страхова відповідальність.
- •3.Визначення та виплата страхових сум по особистому страхуванню.
- •1. Страховий договір, його зміст та функції.
- •2. Методи та прийоми страхового ризик-менеджменту.
- •Страхування майна.
- •1. Класифікація по об`єктам страхування та по видам небезпек.
- •Страхова сума, страхове відшкодування і франшиза.
- •3. Законодавче регулювання договорів страхування.
- •1. Перестрахування та співстрахування: зміст договорів та їх види.
- •2. Принципи відшкодування збитку.
- •3. Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
- •1. Розмежування страхування по об`єктам.
- •2. Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.
- •3. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •1. Страхування орендних та лізингових операцій.
- •2. Інвестиційна політика страховика.
- •Класифікація страхових ризиків.
- •1. Організаційні форми страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Сутність страхових договорів.
- •Сутність систем страхового забезпечення.
- •Принципи страхування.
- •Доходи і витрати страховика.
- •Умови забезпечення платоспроможності страховиків.
- •Сутність пропорційної системи.
- •Прибуток страхових організацій та джерела його формування.
- •Принципи обов`язкового страхування.
- •Страховий портфель та фінансова стійкість.
- •Ліквідація, реорганізація та санація страховика.
- •Суть, функції і принципи страхування.
- •Суть та особливості пропорційного та непропорційного перестрахування.
- •Страхові фонди і форми їх організації.
- •1. Формування страхових резервів. Валюта страхування.
- •3.Делькредере та заставне страхування.
- •2.Суттєві пункти договору добровільного страхування.
- •3.Сутність системи першого ризику.
- •3. Організація системи страхового захисту
- •1.Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.
- •3. Сутність пропорційного перестрахування.
- •Сутність непропорційного перестрахування
- •Страхування від ризиків у виробничому процесі
- •Аналіз показників страхової статистики
- •3. Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2.Страховики як суб’єкти страхування.
- •3. Сутність умовної франшизи.
- •1. Сутність безумовної франшизи.
- •2. Права і обов`язки сторін у страхуванні.
- •3. Доходи і витрати страховика.
- •1. Особисте страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Припинення дії договору страхування.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2. Доходи страховика.
- •3. Страхування за системою дробної частини та граничної відповідальності.
1. Страхування орендних та лізингових операцій.
Орендні операції страхуються за двоелементною та трьохелементною схемами стра-ня.
Двоелементна передбачає наявність страхувальника і застрахованого в одній особі. Він і є власником майна. Страховик заключає з власником договір страхування майна, яке надається в оренду орендареві. Намалюйте схему.
У трьохелементній схемі орендар заключає договір зі страховиком на страхування орендованого майна. Він здійснює платежі страховику. А відшкодування отримує застрахований – орендодавець (власник майна). Намалюйте схему.
2. Інвестиційна політика страховика.
Інвестиційна діяльність – інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів , що є його власністю для отримання відповідного виду доходів. Це вторинні доходи страховика.всі кошти стр-ка можуть бути власними (статутний фонд, непрозподілений прибуток; всі власні кошти, вкладені до будь-якої галузі) та коштами страхових резервів, що делегуються в капітальні та фінансові інвестиції.
Активи страхової компанії мають бути розміщені з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості. Безпечність вкладень активів страхової компанії свідчить про мінімальний інвестиційний ризик, вона може досягатися шляхом диверсифікованості коштів. Що ж до прибутковості активів страховика, то вона істотна при визначенні загального фінансового результату. Адже іноді в кінці звітного періоду страховик компенсує збитки, пов'язані зі страховою діяльністю, за рахунок прибутку від інвестиційної діяльності. Особливістю використання принципу ліквідності у страхуванні є те, що вимоги до ліквідності залежать від ризиків страховому портфелі страховика. Якщо страховик здійснює страхування високоризикованих (авіаційне, страхування і т. ін.) видів страхування, йому в короткий термін необхідно буде перетворити свої активи на готівкові кошти. Збалансований портфель інвестування досягається за допомогою диверсифікації вкладень. Диверсифікованість — це розподіл інвестиційних коштів між категоріями активів інвестування.
При інвестуванні коштів слід враховувати їх розмір. Від самого початку діяльності страховика значну частку інвестицій становлять власні кошти, насамперед статутний фонд. У ході діяльності головним джерелом інвестицій стають страхові резерви. Страховик обирає власну інвестиційну політику, виходячи з видів страхування, терміну та розміру акумульованих коштів. Компанії, які здійснюють страхування життя, на відміну від страховиків, що проводять ризиковані види страхування, довше володіють коштами і можуть інвестувати їх у нерухомість, державні цінні папери та інші довгострокові активи. Для компаній, які здійснюють ризикові види страхування, слід робити акцент на більш ліквідних інвестиційних коштах. Страхові резерви мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); нерухоме майно; цінні папери, що передбачають одержання доходу; цінні папери, що емітуються державою; права вимог до перестраховиків; довгострокові інвестиційні кредити (для резервів зі страхування життя, банківські метали, інвестиції в економіку України). Директивами ЄС установлені розміри обсягів інвестицій страхових резервів, а саме: вкладення в нерухомість — не більш як 10 % загального обсягу резервів за кожним об'єктом; вкладення в акції, які котируються, та гарантовані кредити — не більш як 10 % розміру резервів за кожним із видів зазначених вкладів; інвестиції в незабезпечені кредити — не більш як 5 % за кожним їх видом; в акції, що не котируються, — не більш як 10 % у сукупності вкладень; у готівку — не більш як З % загальної суми резервів.