7. Поточна робота над дипломним проектом

Підготовчий період роботи над дипломним проектом може починатися вже під час другої виробничої практики із збору необхідних для проектування матеріалів, наприклад:

• даних про кліматичні умови об'єкта проектування;

• даних про водойму-приймач зворотних вод, його категорію водокористування, витрати, швидкість течії, рівні (горизонти) поверхні води, глибини, температуру, якість води, ступінь забрудненості за БСК і завислими речовинами, вмістом кисню тощо;

• даних про щільність розташування мешканців і норми водоспоживання і водовідведення населеного пункту;

• даних про системи водопостачання і водовідведення промислових, комунальних, сільськогосподарських об'єктів (якісно-витратні характеристики та режими водопостачання, водовідведення стічних вод різних категорій, параметри об'єктів, які є джерелом утворення стічних вод);

• даних про традиційні, нові та перспективні технологічні схеми і споруди для очищення природних і стічних вод, які пов'язані із специфікою теми конкретного дипломного проекту;

• даних про загальноприйняті та оригінальні конструкції інженерних елементів систем водопостачання і водовідведення об'єкта дипломного проектування (мереж, колодязів, окремих споруд, вузлів, комплексів тощо).

В кожному конкретному випадку керівник визначає перелік і обсяг даних, інформацію про які слід отримати на підготовчому етапі роботи над дипломним проектом.

Залежно від теми дипломного проекту та об'єкта проектування (населений пункт, промислове підприємство, інший об'єкт) можуть виконуватись розрахункові та графічні роботи різного характеру та в різній послідовності.

При виконанні окремих розділів дипломного проекту студенту варто звернути увагу на такі моменти.

Текстова частина пояснювальної записки повинна починатися зі «Змісту» з поданням номерів сторінок до кожного розділу.

У «Вступі» слід визначити актуальність обраної теми дипломного проекту, особливості кліматичних умов та гідрогеологічних характеристик території об'єкта проектування.

Залежно від напрямку спеціалізації та теми дипломного проекту «Технологічна частина» записки може бути поділена на декілька розділів та, за потреби, на підрозділи, кожен з яких відображає окремий етап роботи.

В підрозділі «Споруди і обладнання водопостачання» наводиться опис магістральних водогінних мереж та водоводів, водоприймальних споруд з насосними станціями, споруд очищення (обробки) води для систем господарчо-питного або промислового водопостачання.

Визначення обсягу водоспоживання на потреби населення та промислових підприємств населеного пункту здійснюється на основі вихідних даних: генплану населеного пункту, відомостей про населення та об’єкти промисловості, можливі джерела водопостачання, аналізи води та інш.

При виборі джерела водопостачання для господарчо-питних потреб належить користуватись вказівками ГОСТ 2761-84 [11]. Для виробничих потреб, зазвичай, повинні використовуватися поверхневі джерела водопостачання. Підключення промислового водопроводу до міської водопровідної мережі повинно бути обґрунтовано техніко-економічними розрахунками.

Трасування водогінної мережі виконується в залежності від планування населеного пункту, розміщення водоспоживачів, напрямків подальшого розширення міста, рельєфу території.

Відповідно до обраного режиму водоспоживання, складається графік подачі води в місто насосною станцією ІІ підйому (НС-ІІ). Цей графік повинен забезпечити найменшу регулюючу ємність бака водонапірної башти, яка визначається за суміщеним графіком подачі і споживання води. При деталюванні мережі необхідно передбачити установку засувок, випусків, пожежних гідрантів, вантузів.

Розрахунок водопровідної мережі включає опис мережі, розрахунки з вибору насосів, включаючи ємність бака і висоту водонапірної башти, схеми мереж з нанесенням на них діаметрів, ув’язаних лінійними витратами, швидкостями, втратами напору тощо.

При проектуванні НС-ІІ необхідно приділити увагу питанням вибору насосних агрегатів, ув’язки графіку роботи НС-ІІ з роботою інших елементів системи водопостачання, конструюванню насосної станції.

Технологія обробки природної води і необхідний склад водоочисних споруд (ВОС) визначаються в залежності від якості вихідної природної води, виробничої потужності станції, техніко-економічних та гідрогеологічних умов. Очисні споруди водопроводу повинні забезпечувати якість води, відповідно до ГОСТ 2874-82 [12].

В розрахунково-пояснювальну записку необхідно включити обґрунтування вибору місця розташування ВОС та їх характеристику, обґрунтування вибору прийнятої схеми очищення природної води і складу споруд, опис технології і процесу очищення води, технологічні розрахунки елементів очисних споруд, реагентного господарства і допоміжного обладнання, гідравлічні розрахунки трубопроводів і каналів, обґрунтування вибору схеми повторного використання промивних вод, способу обробки і видалення осаду і технологічні розрахунки цих споруд, опис систем опалення і вентиляції будівель ВОС, загальне компонування вузла головних споруд. На кресленнях ВОС повинні бути представлені плани і розрізи будівель і споруд.

Детальні відомості про розрахунок ВОС наведені в наступних учбових посібниках [8-19].

У підрозділі «Споруди і обладнання водовідведення» за ситуаційним планом і на підставі вихідних даних вибрати загальноміську систему і схему водовідведення; визначити на плані населеного пункту місце розташування головної насосної станції водовідведення і очисних каналізаційних споруд; виконати районування міста за поверховістю забудови, щільністю населення, нормами водовідведення; визначити розрахункові витрати стічних вод; окреслити басейни каналізування; виконати трасування районних і загальноміських колекторів водовідведення; визначити (в разі необхідності) місця розташування районних насосних каналізаційних станцій та головних напірних колекторів до загальноміських очисних каналізаційних споруд; виконати гідравлічні розрахунки водовідвідних колекторів із визначенням витрат, діаметрів, похилів, матеріалу труб, основ під труби і побудовою, за вказівкою керівника, відповідних повздовжніх профілів колекторів.

Для каналізаційної насосної станції (головної, або районної - за вказівкою керівника) обґрунтовується тип і кількість робочих і резервних агрегатів, довжина, кількість, матеріал і діаметр напірних трубопроводів, технологічна схема внутрішніх комунікацій з розташуванням необхідної арматури і допоміжного обладнання (електротехнічного, гідравлічного, монтажно-транспортного тощо).

За вказівкою керівника у дипломному проекті може окремо виконуватись розрахунково-графічна розробка технологічної насосної станції очисних споруд водовідведення (мулової, дренажної, повітродувної системи аерації тощо).

З урахуванням потужності і самоочищувальної спроможності водного об’єкта - приймача стічних вод, визначається необхідний ступінь і технологічна схема їх очистки і складається перелік очисних споруд системи водовідведення.

Виконується розрахунок основних технологічних споруд очисного комплексу, згідно рекомендацій, наведених у [19-22].

Розробляється план очисної станції водовідведення з розташуванням на майданчику споруд як основних блоків (механічної, біологічної, фізико-хімічної очистки, знезараження, обробки осаду та активного мулу), так і обслуговуючих та допоміжних об'єктів. Окреслюється план розташування основних інженерних комунікацій (відкритих лотків, підземних технологічних трубопроводів—стічної води, осаду, мулопроводів, повітропроводів, газопроводів, теплопроводів, мереж господарчо-питного і технічного водопостачання, побутової і промислової каналізації, опалення, силових електрокабелів тощо).

З урахуванням втрат напору на окремих етапах очистки та на підставі рельєфу поверхні території очисної станції, будуються повздовжні профілі руху очищуваної стічної води, сирого осаду та активного мулу по очисним спорудам.

За окремим завданням керівника можуть розроблятися схеми та конструкції деяких технологічних об'єктів, які відповідають визначеній темі дипломного проекту (очистка стічних вод від промислового підприємства, інженерні споруди систем водовідведення міста або підприємства, окремі об'єкти природоохоронного спрямування тощо).

Необхідно також виконати техніко-економічні розрахунки для визначення приведеної вартості відведення та очистки 1 м³ стічної води по об'єкту проектування в цілому.

В підрозділі «Санітарно-технічне обладнання будівель» студент повинен розробити визначену за завданням керівника частину проекту систем внутрішнього холодного і гарячого водопостачання та системи водовідведення будівлі житлового, промислового, комунального та громадського призначення [23,24].

В підрозділі «Міські інженерні мережі» слід обґрунтувати необхідність застосування та економічну ефективність використання районних насосних станцій, а також надати окрему інформацію у випадку наявності спеціальних інженерних споруд (дюкерів, акведуків, переходів тощо).

Перераховані вище підрозділи складають основну технологічну частину проекту. Технологічна частина повинна бути розроблена в обсязі, який відповідає стадії технічного проекту. При виконані технологічної і конструктивної частин проекту можуть бути частково використані типові проектні рішення.

В розділі «Технологія заготівельних і монтажних робіт» необхідно на підставі попередньо побудованих профілів водопровідних або каналізаційних мереж для виділеної ділянки (довжиною 400...800 м) встановити максимальну глибину закладання трубопроводу, визначити розмір траншей, приямків під стики, котлованів під колодязі. Для напірних водоводів конструювання колодязів здійснюється з урахуванням розмірів запірно-регулюючої арматури і нормативних відстаней між фланцями та стінками колодязя. При конструюванні оглядових колодязів враховується найбільший діаметр труби, а для поворотних колодязів - рекомендований радіус кривої повороту. При достатній ширині вулиці (тротуару, газону) влаштовують траншею з відкосами, а при певних обмеженнях - з вертикальними стінками і відповідним їх кріпленням. До графічної частини цього розділу проекту рекомендується включити:

схему розвантаження труб з транспортних засобів із показом розташування труб на бровці траншеї, місця стоянки машини, радіус повороту крана при розвантаженні труб;

схему укладання та ізолювання труб;

схему монтажу елементів колодязя;

схему стропування труб;

схему підсипання стиків трубопроводів.

Інші частини дипломного проекту, які, зокрема, пов'язані із розв'язанням питань організації будівництва об'єктів систем водопостачання і водовідведення, автоматизації технологічних процесів в межах функціонування системи водопостачання і водовідведення, охорони праці при будівництві та експлуатації відповідних мереж і споруд, виконуються студентом з отриманням необхідної консультативної допомоги від призначених викладачів відповідних кафедр університету.

В кінці пояснювальної записки слід подати загальні висновки та перелік використаної літератури.