20. Суть управління ризиками в стратегічному управлінні.

Підприємницька діяльність тісно пов'язана з поняттям ризик. Для успішного існування в умовах ринкової економіки підприємцю необхідно вирішуватися на впровадження технічних нововведень і на сміливі, нетривіальні дії, а це підсилює ризик. Тому необхідно правильно оцінювати ступінь ризику і вміти керувати ризиком, щоб домагатися більш ефективних результатів на ринку.

Ризик - ступінь невизначеності в досягненні системою заданої мети при певному способі її досягнення.

Ступінь ризику - величина прямо пропорційна наявності адекватної та повної інформації про стан об'єкту і процеси у зовнішній і внутрішньому середовищі організації.

Ризики можуть класифікуватись по багатьом параметрам, основними з яких є:

- За масштабом: глобальний – локальний.

- По аспектам: психологічний - соціальний - економічний - політичний - і т.д.

- За ступенем: мінімальний - середній - оптимальний - максимальний - критичний – катастрофічний.

- За типами: раціональний - нераціональний – авантюрний.

- За сферами: виробничий - фінансовий - інвестиційний – ринковий.

- За функціональними ознаками: системний - несистемний - динамічний – статичний.

Також ризики можуть поділятися на зовнішні і внутрішні та прогнозовані і не прогнозовані.

Непрогнозовані зовнішні ризики являють собою найбільшу загрозу. Ключовим фактором успішної нейтралізації даного типу ризиків є якомога раннє виявлення ризику, визначення його структури і можливих наслідків.

Прогнозовані зовнішні ризики повинні бути прораховані і обов'язково враховуватися в планах діяльності. Під них так само заздалегідь розробляються заходи з оптимізації.

У практиці управління вважається, що прогнозовані внутрішні ризики існувати не повинні. Їх наявність говорить про низьку кваліфікацію керівництва організації.

Непрогнозовані внутрішні ризики так само небажані, проте їх існування допускається. При цьому вони повинні бути мінімальними і керівництво організації повинно заздалегідь розробити комплекс заходів щодо оптимізації цього типу ризиків.

Управління ризиками - це процеси, пов'язані з ідентифікацією, аналізом ризиків та прийняттям рішень, які включають максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій.

Процес управління ризиками передбачає вирішення наступних завдань:

1)визначення ризиків та їх ідентифікація

2)оцінка ступеня ризику

3)визначення факторів, що впливають на ризик

4)якісна і кількісна оцінка ризику

5)опис механізму взаємодії різних ризиків

6)визначення зацікавлених сторін

7)побудова моделі дії ризиків

8)пошук шляхів скорочення ризику (зовнішні і внутрішні)

9)контроль за змінами

Система управління ризиком може забезпечувати виконання цілого ряду управлінських цілей організації. Вона може виступати в якості основи всієї управлінської діяльності, на її базі будується управлінська стратегія і система контролю.

Комплексне управління ризиками має бути невід'ємною частиною стратегічного і оперативного управління будь-якою компанією, яка прагне стати лідером на ринку.

Ефективне функціонування системи управління ризиками вимагає дотримання ряду принципів, які повинні бути закладені в неї на етапі її проектування та побудови:

• максимальне охоплення сукупності ризиків передбачає прагнення до найбільш повного охоплення можливих сфер виникнення ризиків, що дозволяє звести ступінь невизначеності до мінімуму;

• мінімізація впливу ризиків вимагає зусиль у напрямках мінімізації спектра можливих ризиків і ступеня їх впливу на діяльність компанії;

• адекватність реакції на ризики припускає можливість адекватної і швидкої реакції на всі зміни в сукупності ризиків;

• прийняття обгрунтованого ризику, тобто прийняття ризику можливе лише в тому випадку, якщо він ідентифікований і оцінений, вироблений і впроваджений механізм його моніторингу.

Аналіз та оцінку ризиків поділяють на дві категорії:

- Якісний аналіз - орієнтований на визначення факторів ризику, області і видів.

- Кількісний аналіз - орієнтований на визначення цифрових параметрів ризику.

Також в науковій практиці розглядаються зовнішні та внутрішні способи зниження та оптимізації ризиків.

Зовнішні способи зниження ризиків:

1. розподіл;

2. страхування;

3. пошук додаткової інформації;

4. розробка альтернативних напрямків діяльності;

5. зміна складу зацікавлених сторін.

Внутрішні способи оптимізації ризиків:

1. лімітування;

2. диверсифікація;

3. створення резервів;

4. переорієнтація системи управління.

Тести

1. Что должна отражать система целей организации?

А) Определят направление развития бизнеса

Б) Выстраивать систему задач

В) Определять приоритеты в деятельности организации

Г) Концентрировать усилия на определённых временных пространственных участках

Д) Определять методологию оценки результатов

Е) Соответствовать максимально возможному количеству заинтересованных групп

Правильный ответ не назван

2. Структура системы стратегического менеджмента- это:

А) Совокупность аппаратных (штабных) и линейных элементов организационной структуры управления, связанных с разработкой и реализацией стратегии организации

Б) Совокупность целевой, обеспечивающей. Функциональной и управляющей подсистем, связей с внешней средой, обратной связи, входа и выхода организации как системы

В) Система задач, должностей, полномочий, ответственности и связей, которая ориентирована на выполнение производственной и управленческой деятельности организации

Г) Совокупность факторов внешней и внутренней среды, так или иначе оказывающих влияние на деятельность организации

Д) Правильный ответ не назван

3. Что не является компонентами обеспечивающей системы стратегического управления?

А) Методическое обеспечение

Б) Ресурсное

В) Информационное

Г) Нормативно-правовое

Д) А, Б, В.

Е) Правильный ответ не назван

4. Стратегический набор это:

А) Перечень конкурентных преимуществ организации

Б) Перечень слабых мест организации

В) Перечень возможностей для организации, предоставляемых внешней средой

Г) Перечень угроз, которые несёт в себе внешняя среда

Д) А, Б, В, Г,

Е) Перечень взаимосвязанных стратегий

Ж) Правильный ответ не назван

5. Стратегический провал это:

А) Разница между плановыми показателями и реальными результатами

Б) Несоответствие конкурентных преймуществ организации факторам внешней среды

В) Отклонение в деятельности организации, выходящие за рамки допустимых отклонений

Г) Разрыв между возможностями организации и ее желанными ориентирами

Д) Правильный ответ не назван

6. Что принято считать средней скоростью реакции на событие?

А) Если ответную реакцию на событие отложить до следующего цикла

Б) Если ответную реакцию необходимо осуществить в течение календарного года

В) Если ответную реакцию на событие отложить до тех пор, пока не будет получена более точная оценка вероятных последствий

Г) Если события оказывают своё воздействие в течение календарного года

Д) Если события оказывают своё воздействие в течение цикла планирования

Е) Правильный ответ не назван

7. Что в теории менеджмента принято понимать «как проблема»?

А) Появление негативных тенденций в деятельности организации

Б) Наличие или упущение определённой возможности улучшить то или иное состояние

В)Значительные отклонения реальных результатов деятельности от целей

Г) Нерациональные затраты ресурсов для достижения целей организации

Ж) Правильный ответ не назван

8. Цель постановки стратегии заключается в следующем:

А) Разработка определённого порядка действий для подготовки эффективного функционирования конкурентоспособного предприятия

Б) Быстрое реагирование на изменение тенденций

В) Разработка и внедрение новых товаров и услуг

Г) Увеличение прибыли от основной и вспомогательной деятельности

Д) Правильный ответ не назван

9. В чём заключается принципиальное различие функциональных и ресурсных стратегий?

А) Функциональные стратегии связаны с формированием и достижением целей в конкретной функциональной сфере, а ресурсные в сфере отдельных ресурсов

Б) Ресурсные стратегии являются логическим продолжением функциональных стратегий

В) Функциональные стратегии в отличие от ресурсных, формируются и контролируются на высших уровнях управления.

Г) Функциональные стратегии ориентированы на разработку системы целей, а ресурсные на распределение ресурсов по целям

Д) Правильный ответ не назван

10. Дайте определение понятию «цель».

Під цілями розуміють якісні та кількісні характеристики функціонування підприємства, на досягнення яких воно орієнтує свою діяльність.

11. Дайте определение понятию «стратегия»

Це інструмент, який дозволить визначити перспективні напрямки розвитку бізнесу.

12. Система управления стратегическими задачами

А) Совокупность элементов организационной структуры не….. стратегии

Б) Система раннего выявления изменений во внешней и во внутренней среде

В) Система постановки задач, направленных на реализацию стратегии организации

Г) Система быстрого реагирования на изменения внешней и внутренней среды организации

Д) Правильный ответ не назван

13.Назовите три возможных источника информации о …назревающих стратегических задачах:

• тенденции изменений во внешней среде;

• тенденции развития внутри самого предприятия;

• тенденции изменения его показателей.

14. Что означает отрицательный синергизм

А) Организация имеет достаточно слабые конкурентные преимущества

Б) Недостатки организации …

В) Угрозы внешней среды для существования организации сильнее чем возможности

Г) Преимущества организации недостаточны для того, чтобы ….

Д) Ни преимущества, ни недостатки не помогают отреагировать на угрозы

Е) Правильный ответ не назван

15. Что не относится к внешним способам снижения рисков?

А) Поиск дополнительной информации

Б) Страхование

В) Разработка альтернативных направлений деятельности

Г) создание резервов

Д) Распределение рисков

Е) Правильный ответ не назван

16. Дайте определение «организационной структуры»

Организационная структура управления – система задач, должностей, полномочий, ответственности и взаимосвязей, которая ориентирована на выполнение производственной и управленческой деятельности предприятия.

17. Какие из перечисленных факторов не влияют на выбор ОСУ?

А) Уровень квалификации персонала

Б) Тип контроля

В) Степень распределения труда

Г) Размеры организации

Д) Философии управления

Е) Правильный ответ не назван

18. Что является определяющим среди внутренних факторов при построении ОСУ?\

А) Товарно-денежные потоки

Б) Разнообразие производимой продукции

В) Производственные процессы

Г) Квалификация персонала

Д) А, Б, В, Г

Е) Правильный ответ не назван

19. Что означает «реакция ОСУ»?

А) Быстрота реакции ОСУ на изменения во внешней среде

Б) Способность ОСУ адекватно воспринимать влияние внешней среды

В) Быстрота и качество изменений в ОСУ под воздействием внешних и внутренних факторов

Г) Соотношение скорости изменения во внешней и внутренней среде организации

Д) Правильный ответ не назван

20. Какие этапы в цикле развития организации расположены в неверной последовательности?

А) Рост через творческий подход – кризис руководства

Б) Рост через координацию – кризис бюрократии

В) Рост через децентрализацию – кризис контроля

Г) Рост через руководство- кризис автономности

Д) Рост через сотрудничество и неформальные отношения

Е) Правильный ответ не назван

21. Какой тип модели организационной культуры возникает при ориентирах и приоритетах организации на технические компоненты и поддержание достигнутого положения?

А) Культура поддержки (ответ на изменения)

Б) Культура создания (инициация изменений)

В) Культура качества (восприятие изменений)

Г) Культура производительности (отпор изменениям)

Д) Правильный ответ не назван

22. Как называется стратегия относительно отдельных элементов организационной культуры, которая характеризуется низкой значимостью…. организационной культуры или существования организации и высокой совместимостью…………

А) Полная поддержка

Б) Принуждение

В) Отслеживание

Г) Игнорирование

Д) Внедрение

Е) Правильный ответ не назван

23. Какой подход к регулированию и изменению организационной культуры наиболее приемлем, когда в организации достаточно сильны неформальные группы и лидеры.

А) Формальные рабочие группы

Б) Централизованные изменения

Г) Агент изменений

Д) Совместное регулирование

Е) Правильный ответ не назван

24. Что не относится к основным проблемам… обеспечения реализации стратегии?

А) Наличие субкультур в рамках одной организации

Б) Установление новых взаимоотношений…..

В) Взаимосвязь организационной структуры в …

Г) Изменения в системе контроля

Д) Изменения в системе мотивации

Е) Необходимость повышения квалификации персонала

Ж) Правильный ответ не назван

25. Решение каких задач не относится к процессу управления рисками?

А) Определение заинтересованных сторон

Б) Определение разрыва между плановыми и реальными показателями

В) Контроль за изменениями

Г) Оценка степени риска

Д) Определение рисков и их идентификации

Е) Качественная и количественная оценка риска

Ж) Правильный ответ не назван