Іі. Поняття нематеріальних активів
Нематеріальні активи – це права на використання об’єктів промислової власності та інтелектуальної власності, а також інші майнові права.
Власники об’єктів пром. власності отримують виключні права на їх використання за допомогою патентів.
Патентом назив. виданий держ. органом документ, який дає особі або організації виключне право використовувати зазначене в патенті технічне вирішення. Патент має дві частини – патентну грамоту, яка складається в обмеженій кількості примірників і передається патентовласникові; і патентний опис, де наводиться характеристика технічного вирішення.
Авторське право – це система правових норм, що визначають положення авторів наукових публікацій, літературних та художніх творів, програмного забезпечення для ЕОМ та їх взаємовідносин з ін. контрагентами. Власник авторського права має виключне право використовувати продукт своєї інтелектуальної діяльності.
Правовий захист місця походження товару виникає на підставі його реєстрації. Але це право не є виключним. Тому власник свідоцтва не може давати ліцензії на використання місця походження товару іншим особам.
Ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, гудвіл, які є власністю підприємства, не мають спеціального правового захисту. Але їх розголошення може нанести шкоду інтересам власника.
Ііі. Реалізація права власності на нематеріальні ресурси
Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива або шляхом їх використання самим власником, або з його дозволу надання такого права іншій зацікавленій стороні. Така передача права використання здійснюється у формі ліцензійної угоди.
Ліцензією наз. дозвіл використовувати технічне досягнення або ін. немат. ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду. Ліцензійна угода – це договір, у відповідності з яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі, товарного знаку передає ін. стороні ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки тощо.
В залежності від підстави, на якій видається дозвіл використовувати об’єкт ліцензії розрізняють добровільні та примусові ліцензії.
В залежності від обсягу прав на використання ліцензії – звичайні, виключні та повні ліцензії.
В залежності від характеру об’єкта, який передається за ліцензійною угодою – патентні та безпатентні ліцензії.
Розділ 3. Організація діяльності Тема 3.1. Виробничий процес і його організація.
Структура виробничого процесу.
Принципи організації виробничого процесу.
Організаційні типи виробництва.
Виробничий цикл.
Методи організації виробництва.
Поняття потокового виробництва.
І. Структура виробничого процесу
Виробничий процес - це взаємопов’язані дії людей, засобів праці та природи, що потрібні для виготовлення продукції.
Основні елементи виробничого процесу - процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.
Це можна зобразити такого схемою:
Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес - сукупність дій по зміні та визначенню стану предмета праці.
Основною структурною одиницею технологічного процесу є операція - закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над одним і тим же предметом праці без переналагодження устаткування.
Виробничі процеси класифікуються за наступними ознаками:
за призначенням;
за перебігом у часі;
за ступенем автоматизації.
За призначенням виробничі процеси поділяються на: основні, допоміжні та обслуговування.
Основний процес - це процес виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і на ринку з’являється як товар для продажу.
Основний процес має декілька стадій:
Д
опоміжний
процес - процес виготовлення продукції,
яка використовується на самому
підприємстві для забезпечення нормального
протікання основних процесів.
Допоміжний процес утворює декілька допоміжних виробництв: ремонтне, інструментальне, енергетичне і ін.
Обслуговуючий процес - це процес, який забезпечує нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів (складські та транспортні процеси).
За перебігом у часі: дискретні (перервні) та безперервні процеси.
Дискретні - циклічний процес, який пов’язаний з виготовленням виробів певної форми, що обчислюється в штуках (машини, одяг).
Безперервні - це процес, властивий для виробництва продукції, яка не має закінченого об’єму і форми (сипучі та рідкі речовини).
За ступенем автоматизації:
ручні - здійснюються безпосередньо робітником, його зусилля є джерелом енергії;
механізовані - виконуються робітником за допомогою машини;
автоматизовані - виконуються машинами за наглядом робітника;
автоматичні процеси - процес повністю виконується машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.