- •Лабораторний практикум
- •Значення коефіцієнтів Стьюдента
- •1. Прямі вимірювання
- •2. Непрямі вимірювання
- •Оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Лабораторна робота n 1 Визначення густини тіла правильної геометричної форми
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Прилади та матеріали: терези, набори гир та важків, досліджувані тіла, підставка, стакан, вода.
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Список літератури
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 4 Визначення модуля юнга на приладі лермантова
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 5 визначення модуля пружності методом деформації прогину
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •II. Визначення моменту інерції:
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 7 визначення прискорення вільного падіння за допомогою фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 8 визначення довжини звукової хвилі і швидкості звуку у повітрі методом резонансу
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 9 вивчення поширення ультразвукових хвиль та визначення пружних сталих матеріалу
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 10 визначення в’язкості рідини методом стокса
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 11 визнаЧення коефіцієнта внутрішнього терТя і середньої довжини вільного пробігу молекул повітря
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 12 визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин методом краплин
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 13 визначення критичної температури речовини
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 14 визначення величини відношення теплоємностей повітря при постійному тиску і постійному об'ємі
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
Методика виконання роботи
Установка для дослідження ультразвукових хвиль у твердих тілах наведена на рис. 1. На цій схемі 1 – генератор імпульсів, 2 – генератор радіоімпульсів, 3 – випромінюючий (збуджуючий) перетворювач, 4 – твердотільний зразок, 5 – прийомний (реєструючий) перетворювач, 6 –осцилограф. Для збудження і реєстрації акустичних хвиль у роботі використовуються п’єзоперетворювачі. П’єзоперетворювач - це пластина, вирізана певним чином з п'єзокристала чи п'єзоелектричної (поляризованої) кераміки. При електричному полі, направленому вздовж полярної осі п'єзоелектрика, у ньому виникають механічні зміщення (розтягу і стиску) взжовж цієї осі; це - зворотний п'єзоефект. Змінне електричне поле в такому напрямку збуджуватиме повздовжні акустичні хвилі. При електричному полі, направленому перпендикулярно до полярної осі п'єзоелектрика, в ньому виникає деформація зсуву, і таким чином можна збудити поперечні хвилі. Вирізавши відповідним чином пластини з п'єзоелектрика, отримаємо п'єзоперетворювачі для повздовжніх хвиль. При збудженні механічних коливань у п'єзоелектрика відбувається його електрична поляризація (прямий п'єзоефект), а на електродах з'являється змінна різниця потенціалів. До електродів випромінюючого перетворювача – “випромінювача” - підводиться змінна напруга, обмежена в часі (так званий радіоімпульс) від генератора, а з електродів прийомного перетворювача напруга знімається.
Рис. 1. Блок-схема експериментальної установки для дослідження пружних хвиль у твердих тілах
Генератор імпульсів
Генератор неперервних коливань
3-5. Ультразвуковий тракт
6. Осцилограф
Для збудження повздовжніх хвиль у зразках у вигляді стержнів та їх приймання перетворювачі притискають (або приклеюють) до торців зразка.
Розглянемо
суть методу визначення швидкості
ультразвуку в середовищі: осцилограма
напруги, що знімається з прийомного
перетворювача (при роботі установки в
імпульсному режимі), має вигляд, що
показаний на рис. 2.
електричний імпульс, величина якого
пропорційна ультразвуковому сигналу,
а його затримка на час обумовлена
запізненням ультразвукової хвилі
відносно збуджуючого імпульсу, що
збігається з початком розгортки
осцилографа (t=0).
- електричний імпульс, пов'язаний з
триразовим проходженням ультразвукового
імпульсу у зразку: затримка другого
імпульсу відносно першого
,
тобто рівна часу дворазового проходження
ультразвуку зразком. Вимірючи
та довжину зразка l,
знаходимо швидкість пружних хвиль:
(8)
Для
порівняно слабопоглинаючих матеріалів
використовується метод визначення
коефіцієнта затухання пружних хвиль
за характером спадання багаторазових
відбитих імпульсних сигналів (див. рис.
2). Суть методу така: амплітуда кожного
ультразвукового імпульсу
відрізняється від попереднього А:
(9)
Рис 2 Осцилограф імпульсів на приймальному перетворювачі
де
коефіцієнти відбиття ультразвуку від
торців зразка.
та
при хорошій обробці торців можна вважати
рівним одиниці. Якщо порівнювати сигнали,
між якими в n
відбиттів, тоді маємо:
(10)
Із цього
виразу одержимо формулу для визначення
через
експериментальні значення
:
(11)
