- •Поверхневі явища та дисперсні системи Методичні вказівки
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •Поверхневі явища та дисперсні системи Методичні вказівки
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •Лабораторна робота № 1 «адсорбція»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 1.1. Адсорбція органічної кислоти вугіллям з водного розчину Хід виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 «поверхневий натяг. Адсорбція на рідкій поверхні»
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод підрахунку крапель
- •Метод максимального тиску газового пухирця (метод Ребіндера)
- •Робота 2.1. Адсорбція на поверхні рідини
- •Хід виконання роботи
- •Робота 2.2. Визначення питомої поверхні адсорбента
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 «теплота змочування»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 3.1. Визначення природи поверхні гідрофільних та гідрофобних речовин калориметричним методом
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 «седиментація»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 4.1. Седиментаційний аналіз суспензії
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 «в’язкість»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 5.1. Дослідження в’язкості структурованих розчинів
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 6 «одержання та коагуляцiя золів»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 6.1. Приготування золів Хід виконання роботи
- •1. Фiзична конденсацiя (замiна розчинника)
- •2. Хiмiчна конденсацiя
- •2.1. Метод окисно-вiдновних реакцiй
- •2.2. Метод реакцiй обмiну
- •2.3. Реакцiя гiдролiзу
- •3. Отримання золю гiдроксиду залiза (III) пептизацiєю
- •3.1. Адсорбцiйна пептизацiя
- •3.2. Диссолюцiйна пептизація
- •4. Одержання емульсiї
- •Робота 6.2. Визначення знаку заряду частинок золів на підставі правила валентності – значності Хід виконання роботи
- •Робота 6.3. Визначення порогу коагуляцiї золю Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 «електрофорез»
- •Стислі теоретичнi вiдомостi
- •Робота 7. 1. Визначення знаку та величини електрокiнетичного потенцiалу методом електрофорезу
- •Питання до лабораторної роботи
- •Перелік рекомендованої літератури
2.1. Метод окисно-вiдновних реакцiй
А. Золь металiчного срiбла.
1 см3 1,7 % – го розчину AgNO3 розводять до 50 см3 водою, додають 0,5 см3 0,1 % – го розчину танiну, а потiм 3‑4 краплi 1%–го розчину K2CO3. Утворюється червоно-коричневий золь металiчного срiбла. Якщо взяти розчин танiну меншої концентрацiї, золь забарвлюється в червоно-жовтий колiр. У лужному середовищi перебігає реакцiя
6AgNO3 + C16H52O46 + 3K2CO3 → 6Ag + C16H52O49 + 6KNO3 + 3CO2.
Б. Золь дiоксиду мангану.
2 см3 1,5 % – го розчину KMnO4 розводять до 50 см3 водою. В розведений розчин краплинами додають приблизно 0,5 см3 5 % – го розчину Na2S2O3. Утворюється вишнево-червоний золь дiоксиду мангану:
8KMnO4 + 3Na2S2O3 + H2O 8MnO2 + 3Na2SO4 + 3K2SO4 + 2KOH.
2.2. Метод реакцiй обмiну
А. Золь йодиду срібла.
0,5 см3 1,7 % – го розчину AgNO3 розводять до 50 см3 водою, додають краплинами при перемішуванні 5 крапель 1,7 % – го розчину KI. Утворюється золь йодиду срібла жовто-зеленуватого відтінку, який опалесцiює.
Б. Золь йодиду срібла.
5 см3 1,7 % – го розчину KI розводять до 50 см3 водою та до розведеного розчину додають при перемiшуваннi 5 крапель 1,7 % – го розчину AgNO3. Утворюється золь йодиду срібла жовто-зеленуватого відтінку, що опалесціює.
В. Золь броміду срібла.
0,5 см3 1,7 % – го розчину AgNO3 розводять до 50 см3 водою. До розведеного розчину додають краплинами при збовтуванні 10 крапель 1,2 % – го розчину KBr. Утворюється блакитний золь, що опалесціює.
Г. Золь броміду срібла.
10 см3 1,2% – го розчину KBr розводять до 50 см3 водою. До розведеного розчину додають краплинами при перемiшуваннi 1 см3 1,7 % – го розчину AgNO3. Утворюється блакитний золь, що опалесціює.
Д. Золь гексацiано–(II) ферату кобальту.
1 см3 20 % – го розчину K4[Fe(CN)6] розводять до 50 см3 водою. До розведеного розчину додають 3 см3 0,1 %– го розчину CoSO4. Утворюється золь гексацiано-(II) ферату кобальту салатового кольору.
Е. Золь гексацiано-(II)ферату мiдi.
0,2 см3 20 % – го розчину K4[Fe(CN)6] розводять до 50 см3 водою. До розведеного розчину додають при перемiшуваннi 2 ‑ 3 краплi 10 % – го розчину CuSO4. Утворюється червоно-коричневий золь Cu2[Fe(CN)6].
Ж. Золь берлiнської блакитi.
2 краплі насиченого розчину FeCl3 розводять в 50 см3 води. До розведеного розчину додають при перемiшуваннi 2 краплі 5 % –го розчину K4[Fe(CN)6]. Утворюється золь синього кольору Fe4[Fe(CN)6]3 – гексацiано-(II)ферат залiза (III).
З. Золь берлiнської блакитi
0,3 см3 20 % – го розчину K4[Fe(CN)6] розводять в 50 см3 води. До розведеного розчину додають при перемiшуваннi краплю 20 %– го розчину FeCl3. Утворюється прозорий золь берлiнської блакитi синього кольору. При додаваннi двох крапель FeCl3 колiр золю набуває бiльш iнтенсивного синього забарвлення.
2.3. Реакцiя гiдролiзу
До 50 см3 киплячої води додають 2 – 3 краплі насиченого розчину FeCl3 і кип’ятять протягом 2 – 4 хвилин. При цьому енергійно перебігає гідроліз хлориду заліза, а молекули гідроксиду заліза (III), які утворилися внаслідок реакції, конденсуються в золь.
