Тема 12. Демократія, її сутність, доктрини

План

1. Поняття демократії, її зміст та ознаки.

2. Типи і форми демократії. Демократичні принципи і демократичні процедури.

3. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні.

4. Політичний режим і демократія.

Теми рефератів:

• Сучасні теорії демократії (плюралістична теорія, елітарна, ліберальна, партисипаторних або теорія демократії участі).

• Роль молоді у розвитку демократичних процесів в Україні.

• Концепція прав людини: історія та сучасність.

• Проблеми дисципліни і відповідальності у демократичному суспільстві.

Питання для дискусії:

• Чи була пролетарська (соціалістична) демократія?

• Чи згодні ви з тим, що парламентарії – „слуги народу”? Аргументуйте свою відповідь.

• Кому із названих нижче мислителів належить антидемократична традиція мислення, а кому – позитивний зміст поняття демократії (Платон, Макіавеллі, Монтеск’є, Гоббс, Локк, Руссо, Кант)?

• Завдання для самостійної роботи:

• Назвіть основні демократичні принципи і демократичні процедури.

• Що таке свобода і відповідальність?

• Охарактеризуйте основні проблеми демократії у праці А. Токвіля „Про демократію в Америці”.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття, студент повинен, насамперед, уяснити і осмислити основні ключові слова, поняття, терміни, наукові категорії, а саме: демократія, плюралізм, представницька демократія, безпосередня демократія, свобода, відповідальність. Рекомендуємо виписати ці поняття у „свій” словничок. Зробити короткі виписки з усіх питань плану семінарського заняття, продумати питання для дискусії, а також виконати завдання для самостійної роботи. Поняття та виміри демократії. Демократія має багато вимірів, і різні покоління людей, політичні течії та політичні школи по-різному тлумачать її. Тобто демократія, власне, тоді і досягає зрілих форм, коли в країні встановлюється народовладдя, коли носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ.

Не випадково, що і перший основоположний акт на шляху до незалежності України – Декларація про державний суверенітет України – поклав побудову нової, самостійної держави. Це, по-перше. По-друге, щоб демократія „відбулася”, потрібно не будь-яка, а певна, демократична сильна влада. І по-третє, демократія неможлива без відповідних економічних, соціальних, культурних передумов. Логічно постає питання: які можливості демократії в Україні за умов нового конституційно-правового поля? (Маються на увазі зміни, внесені до Конституції України).

Література:

1. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. – К., 1991.

2. Бурлацький Ф.М. После Сталина: Заметки о политической оттепели // Новый мир. – 1988. – № 10.

3. Гаврилишин Б. Дороговказ в майбутнє: До ефективних суспільств (Торонто 1980) / Переклад з англ. – К., 1990.

4. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

5. Кельман М. Десять засад демократії // Право України. – 1996. – № 8.

6. Конституція України. – К., 1996.

7. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К., 1996. – Розд. XIII.

8. Кузьмин О.Л. Демократия: некоторые вопросы теории, методологии и практики. – М., 1986.

9. Кучма Л.Д. Україна – не Росія. – К., 2003.

10. Мурашин Г. Найвища цінність. Прийняття Декларації прав і свобод людини – веління часу // Політика і час. – 1991. – № 16.

11. Основи демократії: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів / За заг. ред. А. Колодій. – К., 2002.

12. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 184-199.

13. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденція розвитку – К., 1998. – С. 50-76.

14. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997.

15. Політологія: наука про політику / За заг. редакцією проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Київ-Харків, 2001.

16. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К., 1996. – С. 113-117.

17. Скиба В. Бажання здобути свободу негайно є найкоротший шлях до рабства // Віче. – 1993. – № 10.

18. Что такое демократия // Полис. – 1992. – № 3.

19. Шляхтун П.П. Політологія. – К., 2002.