5.3.2. Фіксований сільськогосподарський податок

Згідно із Законом України від 17 грудня 1998 р. «Про фіксований сільськогосподарський податок» з 1 січня 1999 р. відбулися зміни в оподаткуванні сільськогосподарських товаровиробників, котрі ви­користовують землю як засіб виробництва.

1. Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється фі­ксований сільськогосподарський податок замість таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податок на прибуток підприємств;

• плата (податок) за землю;

• податок з власників транспортних засобів та інших самохід­них машин і механізмів;

• комунальний податок;

• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збір на обов'язкове соціальне страхування;

• збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг;

• збір до Державного інноваційного фонду;

• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер­жавного бюджету;

• плата за придбання торгового патенту на здійснення торгове­льної діяльності;

• збір за спеціальне використання природних ресурсів (за користування водою для потреб сільського господарства).

Інші податки та збори, установлені Законом України «Про сис­тему оподаткування», повинні сплачуватися сільськогосподарськи­ми товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених відповід­ними законодавчими актами.

2. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм господарювання та власності (колективні й державні сільсько­господарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фермерські господарства), які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а їхній валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попе­редній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми ва­лового доходу підприємства.

Якщо у звітному періоді валовий дохід підприємства від опера­цій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробниц­тва та продуктів її переробки становить менше ніж 50% загального обсягу реалізації, підприємство сплачуватиме податки у наступному податковому періоді на загальних підставах.

3. Платники фіксованого сільськогосподарського податку мають право на вибір форми сплати вказаного податку — у грошовій фор­мі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сіль­ськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підля­гає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року.

Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в раху­нок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюється, ви­ходячи з такого еквівалента — однієї тони пшениці м'якої тре­тього класу за цінами, які щорічно визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фі­ксованого сільськогосподарського податку, визначається як спів­відношення вартості однієї тонни пшениці, узятої за еквівалент, до вартості однієї тонни відповідної продукції. Таке співвідно­шення встановлюється обласними радами щорічно, але не пізні­ше 1 січня.

4. За об'єкт оподаткування береться площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, у тім числі на умовах оренди.

5. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встанов­люються з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової їх оцінки в таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;

• для багаторічних насаджень — 0,3.

6. Платники фіксованого сільськогосподарського податку у грошовій формі визначають його суму на поточний рік у порядку та розмірах, передбачених Законом, і до 1 лютого подають розрахунок до державної податкової служби за місцем їхнього знаходження.

Протягом поточного року щомісяця до 20 числа місяця, наступ­ного за звітним, указаний податок сплачується в розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал. Установлено такий квартальний розподіл річної суми податку: І квартал — 10%, II квартал — 10%, III квартал — 50%, IV квартал — 30%.

Для сплати фіксованого сільськогосподарського податку у формі поставок сільськогосподарської продукції встановлені такі терміни. Щодо поставок зерна термін встановлюється за погодженням з ра­йонною державною адміністрацією, але не пізніше 15 жовтня (ранні зернові культури) та 1 грудня (пізні зернові та технічні культури). Поставка продукції тваринництва для сплати податку має здійсню­ватись щомісячно, але не пізніше останнього дня поточного місяця. При цьому витрати, пов'язані з транспортуванням сільськогоспо­дарської продукції до заготівельних підприємств і організацій, не­суть платники податку.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку перека­зують кошти на окремий рахунок Казначейства України.

З метою стабілізації сільськогосподарського виробництва з 1 сі­чня 1999 року до 1 січня 2001 року звільняються від сплати фіксо­ваного сільськогосподарського податку сільськогосподарські това­ровиробники, які є платниками податку згідно з розглянутим вище Законом.

При цьому вказані платники не звільняються від сплати коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове соціальне страхування.