- •Конспект лекцій
- •Зміст модулів і тем дисципліни
- •Тема 1. Концептуальні основи національної та економічної безпеки
- •Тема 2. Соціальна складова в системі національної безпеки
- •Тема 3. Економічна та соціальна безпека особи
- •Тема 4. Соціально-економічна безпека підприємства
- •Тема 5. Критерії та показники економічної безпеки підприємства
- •Тема 6. Формування механізму підтримки взаємної безпеки.
- •Тема 7. Формування стратегії економічної безпеки підприємства
- •Тема 8. Структурні аспекти економічного розвитку в конструкції соціально-економічної безпеки
- •Тема 9. Фінансова складова соціально-економічної безпеки
- •Тема 10. Інвестиційна складова соціально-економічної безпеки
- •Тема 11. Інноваційна модель соціально-економічної безпеки
- •Тема 12 . Соціально-економічна безпека регіону: сутність та основні чинники
- •Тема 13. Зовнішньоекономічна безпека
- •Тема 14. Політика забезпечення соціально-економічної безпеки
- •Лекція 1. Концептуальні основи національної та економічної безпеки (2 години)
- •Поняття та характер національних інтересів. Загрози економічній безпеці.
- •3. Критерії, індикатори та порогові значення економічної безпеки країни. Основні поняття і принципи економічної безпеки. Характерні риси економічної безпеки.
- •4. Суб’єкти економічної безпеки. Об’єкти економічної безпеки. Функції економічної безпеки.
- •Тема 2. Соціальна складова в системі національної безпеки.
- •2.Соціалізація в системі економічної безпеки. Субстанціональний та структурно-функціональний рівень соціальної безпеки.
- •3. Методологія аналізу соціально-економічної безпеки.
- •4. Суперечності соціальної сфери у системі безпеки. Критерій соціальної безпеки.
- •Тема 3. Економічна та соціальна безпека особи.
- •2.Концепція людської безпеки як альтернатива моделі національної безпеки, її зміст. Пріоритети державної соціальної політики, загрози у соціальній сфері.
- •3.Доходи населення як параметр безпеки людини. Показники оптимального рівня доходів населення.
- •Тема 4. Соціально-економічна безпека підприємства
- •2. Критерії забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах глобалізації економіки. Складові соціально-економічної безпеки підприємства.
- •Тема 5. Критерії та показники економічної безпеки підприємства (2 години)
- •1.Критерії економічної безпеки підприємства. Якісні та кількісні показники аналізу рівня економічної безпеки підприємства. Оцінювання рівня економічної безпеки підприємства.
- •2. Методика оцінювання складових економічної безпеки підприємства.
- •1.Критерії економічної безпеки підприємства. Якісні та кількісні показники аналізу рівня економічної безпеки підприємства. Оцінювання рівня економічної безпеки підприємства.
- •2. Методика оцінювання складових економічної безпеки підприємства.
- •Тема 6. Формування механізму підтримки взаємної безпеки (2 години)
- •1.Економічна безпека підприємства як система взаємодій. Потреба, інтерес, зацікавленість. Елементи механізму зацікавленості. (стимул, озброєність) Принципи стимулювання.
- •2. Обґрунтування механізму взаємодії і взаємної безпеки.
- •1.Економічна безпека підприємства як система взаємодій. Потреба, інтерес, зацікавленість. Елементи механізму зацікавленості. (стимул, озброєність) Принципи стимулювання.
- •2. Обґрунтування механізму взаємодії і взаємної безпеки.
- •Тема 7. Формування стратегії економічної безпеки підприємства
- •1.Формування портфеля безпеки. Стратегія безпечного управління потоками матеріальних ресурсів.
- •1.Формування портфеля безпеки. Стратегія безпечного управління потоками матеріальних ресурсів.
- •Тема 8. Структурні аспекти економічного розвитку в контексті соціально-економічної безпеки.
- •Тема 9. Фінансова складова соціально-економічної безпеки.
- •3. Проблеми міжбюджетних відносин. Податкова політика України, її вплив на соціально-економічну безпеку держави і суб’єктів господарювання.
- •Тема10. Інвестиційна складова соціально-економічної безпеки.
- •2.Інвестиційне забезпечення соціальної політики держави. Реалізація інвестиційної діяльності в контексті гарантування соціально-економічної безпеки
- •2.Інвестиційне забезпечення соціальної політики держави. Реалізація інвестиційної діяльності в контексті гарантування соціально-економічної безпеки
- •Тема 11. Інноваційна модель соціально-економічної безпеки.
- •3.Інноваційна політика держави в забезпеченні соціально-економічної безпеки. Особливості інноваційно-інвестиційного гарантування соціально-економічної безпеки України.
- •3. Інституціональні критерії інноваційної складової соціально-економічної безпеки.
- •Тема 12. Соціально-економічна безпека регіону: сутність та основні чинники.
- •2. Соціальний захист як фактор соціально-економічної безпеки регіону. Природно-ресурсна складова соціально-економічної безпеки регіону. Організаційна підсистема соціально-економічної безпеки регіону.
- •2. Соціальний захист як фактор соціально-економічної безпеки регіону. Природно-ресурсна складова соціально-економічної безпеки регіону. Організаційна підсистема соціально-економічної безпеки регіону.
- •2.Определение круга проблемних позицій стримуючих розвиток відповідно до сформульованих цілей
- •3.Визначення круга суб'єктів, чиї економічні інтереси безпосередньо пов'язані з виявленими проблемами
- •Тема 13. Зовнішньоекономічна безпека
- •2.1. Намір диверсифікувати валютні резерви на користь євро основних партнерів сша та головних учасників опек:
- •Тема14. Політика забезпечення соціально-економічної безпеки
- •2. Напрями реалізації державної політики соціально-економічної безпеки Оптимізація системи державного управління як чинник соціально-економічної безпеки країни.
- •2. Напрями реалізації державної політики соціально-економічної безпеки Оптимізація системи державного управління як чинник соціально-економічної безпеки країни.
- •Список рекомендоваНої літератуРи
2. Соціальний захист як фактор соціально-економічної безпеки регіону. Природно-ресурсна складова соціально-економічної безпеки регіону. Організаційна підсистема соціально-економічної безпеки регіону.
Розглянемо процес побудови механізму вбудованих стабілізаторів на основі запропонованої вище методики.
1.Визначення генеральних цілей розвитку ( соціальних, монетарних, технічних, екологічних).
Для свідомого регулювання процесів відтворення необхідне знання необхідних пропорцій розвитку і системи показників, що відображають зміну цих пропорцій.
Одна з макроекономічних моделей економічного зростання (модель Харрода-Домара) пов'язує економічне зростання з таким поняттями як інвестиції і капиталовіддача і виглядає цей зв'язок таким чином:
(12.1.)
де
DY- зміна доходу системи;
I - величина інвестицій;
s - капиталоотдача
Інша модель (модель Солоу) зв’язує такі показники як продуктивність праці (qt), капіталовооруженность (ft) і нормою заміщення праці капіталом (at)
(12.2.)
Ці дві моделі у взаємозв'язку фіксують основні пропорції, що забезпечують стійке економічне зростання при одночасному досягненні повної зайнятості і повному використанні встановлених виробничих потужностей. Відмітимо, що і те, і інше входить в круг основних інтересів регіональних адміністрацій. Якщо їх об'єднати, то отримаємо наступні індикатори регіонального розвитку;
- зміна доходу суб'єктів системи;
- величина інвестицій;
- капиталоотдача;
- продуктивність праці;
- капиталовооруженность;
- норма заміщення праці капіталом;
- зростання зайнятості населення;
2.Определение круга проблемних позицій стримуючих розвиток відповідно до сформульованих цілей
Основним нашим завданням є регулювання бюджетної політики на місцевому рівні і тому звернемо увагу на структуру доходів міського бюджету Якщо врахувати, що в проекті нової редакції закону про місцеву самоврядність, передбачається збільшити долю податків, що залишаються у розпорядженні місцевих адміністрацій, то стає очевидною необхідність зростання доходів фізичних осіб, оскільки абсолютна величина податків на додану вартість і прибуток, кінець кінцем, також залежить від доходів фізичних осіб
3.Визначення круга суб'єктів, чиї економічні інтереси безпосередньо пов'язані з виявленими проблемами
Проблема зростання доходів фізичних осіб, так або інакше, зачіпає інтереси всіх основних учасників відтворювального процесу, але ці інтереси суперечливі. Найбільш зацікавленими суб’єктними, в цій ситуації, є населення, оскільки для населення зростання доходів означає зростання рівня життя. Для місцевої адміністрації зростання доходів, означає зростання прибуткової частини бюджету і, отже, зростання можливостей для реалізації регіональних програм. Суб'єкти кредитно-грошової системи також зацікавлені в зростанні доходів, оскільки для них він пов'язаний із зростанням маси кредитних ресурсів. Але є група суб'єктів, для яких зростання доходів фізичних осіб означає зростання витрат, що противоречит їх інтересам - це підприємці. Отже підприємців необхідно зацікавити, тобто створити таку систему стимулювання, при якій їм було б вигідно збільшувати заробітну плату при одночасному збільшенні зайнятості.
4.Визначення величини наявної влади при взаємодії двох суб'єктів з метою виявлення можливих відхилень від рівноважного положення економічної системи.
Ринковою владою володіють лише ті суб'єкти, яких можна віднести до монополістів. У даній ситуації до таких суб'єктів можна віднести регіональну адміністрацію. Для регулювання відтворювальних процесів в регіоні в місцевих властей є цілий набір інструментів адміністративного і економічного характеру. Необхідно відзначити, що адміністративні методи управління в ринковій економіці вільно конвертуються в економічні результати і тому сприймаються підприємцями як методи економічної дії. З цієї причини зробимо акцент на методах економічного регулювання процесів регіонального розвитку. Основна ж частина підприємців, ринковою владою не володіє, оскільки працює на ринках, які відносяться до ринку досконалої конкуренції.
Ситуацію, що складається на ринку досконалої конкуренції, можна продемонструвати за допомогою малюнка.
Рис.12.3.Можлівості регулювання на ринки досконалої конкуренції.
На цьому малюнку добре є видимими основні чинники, регулюючі рівні виробництва, зайнятості і заробітної плати. До них відносяться:
- Для підприємців:
· рівень цін;
· рівень издережек;
· міра монополизиции ринку.
- Для регіональної адміністрації:
· зміна рівня цін („ мінімальні ціни” і „максимальні ціни”);
· зміна рівня виробництва за допомогою введення регіонального держзамовлення, що одночасно регулює і витрати місцевого бюджету;
· зміна рівня витрат підприємців, за допомогою зміни величини місцевих податків і зборів.
Основними інвесторами регіонального проекту можуть стати:
• Державний, місцевий бюджети;
• банківські структури, які активно працюють в регіоні у сфері надання кредитів його господарюючим суб'єктам;
• страхові компанії, які здійснюють страхове обслуговування виробників сільськогосподарської продукції
• міжнародні фонди і банки, асоціації і бізнес-структуры;
• різні суспільні фонди, у тому числі, що ведуть політиків, політичних партій і тому подібне.
Ключовими в механізмі регіонального розвитку є принципи формування і розподілу фінансових ресурсів між державними і місцевими бюджетами. Визначення оптимальних пропорцій, значною мірою, залежатиме від чіткого розмежування функцій і повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади і органами місцевої самоврядності. Держава проводить політику, направлену на підвищення фінансової автономії територій за рахунок збільшення частки їх бюджетних вступів на основі власних (закріплених) доходів.
До внутрішніх чинників, які мають вплив на забезпечення економічної безпеки слід також віднести:
перенесення центру фіскальної політики надмірного оподаткування з юридичних осіб з перевагою фізичних осіб;
розвиток внутрішнього ринку і стимулювання виробничого і споживчого попиту вітчизняного товаровиробника;
створення різних умов для вітчизняного і іноземного інвестора;
збільшення обсягів виробництва маленького і середнього бізнесу, використовуючи вдосконалену податкову систему;
більшою мірою використовувати внутрішній вітчизняний науково-технічний потенціал.
Адміністративний механізм реагування визначається потенціалом загального регіонального управління як самостійній функції, тобто можливістю і здатністю керівництва регіону діяти таким чином, аби оптимізувати досягнення короткострокових і довгострокових цілей. У загальному випадку цей потенціал формується з трьох компонент:
організаційний клімат - прагнення керівників реагувати певним чином на управлінські ситуації;
компетенція - здатність керівників адекватно відображувати ситуацію і реагувати на неї;
управлінські можливості - це об'єм роботи, з яким може ефективно і своєчасно впоратися загальне керівництво підприємства з врахуванням цільових принципів підприємницької діяльності даного підприємства.
В умовах високої нестабільності зовнішнього середовища адміністративний механізм реагування передбачає необхідність дослідження стану ринку і несподіваних ситуацій, швидку адаптацію і створення мобільних комплексних груп фахівців і керівників, здатних оперативно вирішити нове завдання.
Література: [8, с.25-37], [9, с.65-90]
