Література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Балюк І. А. Вирішення господарчих спорів: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 188с

3. Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К. : КНЕУ, 2002. — 248с.

4. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України (із змінами і доповненнями станом на 22 вересня 2005 року): Наук.-практ. коментар — К. : Юстініан, 2006. — 672с.

5. Боровик С. С., Джунь В. В., Мудрий С. М. Захист прав суб'єктів господарювання в арбітражних судах України. — К. : Оріяни, 2001. — 228с.

6. Бринцев О. В. Правова сутність економічних спорів та способи їх вирішення. — Х. : Право, 2005. — 304с.

7. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учеб. пособие. — 2. изд., перераб. и доп. — Х. : Эспада, 2004. — 408с.

8. Коммерческий договор: Заключение, исполнение, правила разрешения споров / Ю.М. Тихомиров (ред.). — М. : Юринформцентр, 2004. — 311с.

9. Миргородський Д. Актуальні проблеми доарбітражного врегулювання господарських спорів // Право України. – 1998. - №3. – Ст. 20-22

Тема №5. Докази в господарському процесі. План

1. Поняття та види доказів в господарському процесі.

2. Обов’язок доказування і подання доказів та звільнення від доказування.

3. Оцінка доказів.

4. Письмові докази.

5. Речові докази в господарському процесі.

6. Підстави та порядок витребування доказів.

7. Повернення доказів.

8. Судова експертиза при судовому розгляді господарських справ.

9. Висновок судового експерта.

10. Підстави вжиття запобіжних заходів до подання доказів.

11. Види запобіжних заходів.

12. Порядок вжиття запобіжних заходів.

Методичні рекомендації

Доказами у справі можуть будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

При вивченні цієї теми слід звернути увагу на встановленні презумпції щодо вини боржника. Окремо слід проробити питання преюдиціальних фактів. тобто рішень судів загальної, адміністративної юрисдикції, а також і господарських судів. До того ж не потребують доказування загальновідомі факти.

Докази повинні відповідати двом умовам, щоб бути прийнятими до уваги при вирішенні господарського спору. Так, першою властивістю доказів є їх належність, тобто надані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази дійсно повинні стосуватись справи безпосередньо. Також докази повинні відповідати правилу допустимості. Це означає. що певні факти мають бути підтверджені зазначеними законом засобами. До того ж, форма та зміст доказів повинні відповідати законодавчим вимогам.

Оцінка доказів здійснюється господарським судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Жоден доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

При розкритті питань про види доказів необхідно приділити окрему увагу доказам, які містяться на електронних носіях та доказам у вигляді електронних носіїв.

Після цього слід зробити висновок щодо місця серед доказів по справі висновків судових експертів.

Господарським процесуальним кодексом України встановлена можливість вжиття запобіжних заходів у випадках побоювання сторони, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Практичні завдання.

Задача 1. Господарського суд Дніпропетровської обдласті розглянув у судовому засіданні позов ЗАО “А” до ЗАО “О” про визнання недійсною мирової угоди від 22 травня 2002 р. по справі № 14/409 з моменту її укладення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що мирова угода була підписана директором ЗАО “А”, який в момент підписання угоди мав при собі печатку підприємства, а також був наділений необхідними повноваженнями для підписання вказаного договору. Крім того, відповідач вказує, що незважаючи на те, що позивач представив суду документи, які підтверджують факт звільнення директора з займаємої посади, останній по теперішній час діє від імені підприємства має при собі печатку, укладає договори від імені Товариства. Судом було встановлено, що директор був присутній на загальних зборах акціонерів ЗАО «О», яке відбулося 15 січня 2002 р., а документи про звільнення директора було сфальсифіковано.

Під час розгляду справи суд встановив наступне.

22 травня 2002 р. між ЗАО “А” та ЗАО “О” була укладена мирова угода по справі № 14/409, згідно з якою ЗАО “А” за рахунок заборгованості передало ЗАО “О” нерухоме майно на загальну суму 1000000 грн.

Із матеріалів справи слідує, що мирова угода від імені ЗАО “ПА” була підписана неповноважною особою, оскільки відповідно до протоколу № 3 від 15 січня 2002 р. зборів акціонерів ЗАО “А” директора було звільнено з посади директора Товариства по рішенню зборів акціонерів. Відповідно, за станом на 22 травня 2002 р. колишній директор не мав права діяти від імені Товариства та підписувати будь-які угоди.

Сторони не представили суду докази наступного затвердження цієї мирової угоди.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача 2. Якими доказами може бути підтверджений факт визнання боржником заборгованості перед кредитором до подачі позову?

Задача 3. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, документи та матеріали, необхідні для вирішення спору:

1. Так, за певних умов;

2. Так;

3. Ні;

4. Інше.

Задача 4. При розгляді справи за позовом підприємства «К» до підприємства «М» господарським судом було призначено проведення бухгалтерської експертизи. Після отримання експертного висновку, суд не беручи до уваги інші надані сторонами докази та не повністю дослідивши обставини справи, виніс рішення.

Яку юридичне значення для розгляду справи в господарському суді має висновок експерту? Чи є висновок експерту доказом в господарському судочинстві?

Питання до самоконтролю:

1. Які відмінності процесу доказування у господарському та цивільному судочинстві?

2. Правове значення пояснень сторін у господарському судочинстві?

3. При яких умовах інформація з електронних носіїв буде визнана належним доказом?

4. Ким може бути проведена судова експертиза?