- •§ 1. Предмет і методи анатомії та фізіології людини
- •§ 2. Короткі історичні відомості про розвиток наук анатомії та фізіології дитини
- •§ 3. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму
- •Розділ і загальний огляд будови і функцій організму
- •§ 1. Клітинна будова організму
- •§ 2. Будова і життєві функції клітини
- •§ 3. Хімічний склад клітин
- •§ 5. Тканини
- •§ 6. Епітеліальна тканина
- •§ 7. Сполучна тканина
- •§ 8. М’язова тканина
- •§ 9. Нервова тканина
- •§ 10. Організм як ціле
- •Розділ II розвиток організму дитини і характеристика окремих вікових періодів
- •Запліднення та розвиток плода
- •Розвиток плідного яйця
- •Плацента
- •Навколоплідні води
- •Критичні періоди розвитку плода
- •Розвиток плода по місяцях
- •Будова та розміри доношеного плоду
- •§ 2. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •Розділ III анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи дитини
- •§ 1, Значення, загальний план будови і властивості нервової системи
- •§ 2. Спинний мозок
- •§ 3. Стовбур головного мозку і мозочок
- •§ 4. Вегетативна нервова система
- •§ 5. Великі півкулі головного мозку
- •§ 6. Рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку
- •§ 7. Гальмування умовних рефлексів
- •§ 8. Рух нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку
- •§ 9. Вчення і. П. Павлова про вищу нервову діяльність
- •§ 10. Умовні рефлекси у дітей
- •§ 11. Гальмування умовних рефлексів у дітей
- •§ 12. Перша і друга сигнальні системи
- •§ 13. Типи вищої нервової діяльності
- •§ 14. Гігієна нервової системи дитини
- •Розділ IV
- •§ 1. Органи чуття (аналізатори) та їх роль у житті людини
- •§ 2. Орган смаку
- •§ 3. Орган нюху
- •§ 4. Органи шкірного чуття
- •§ 5. Орган зору
- •§ 6. Орган слуху
- •§ 7. Чуття положення тіла в просторі (вестибулярний аналізатор)
- •Розділ V
- •А. Кісткова система дитини
- •§ 1. Загальні відомості про скелет
- •§ 2. Хребетний стовп і грудна клітка
- •§ 3. Верхні кінцівки
- •§ 4. Нижні кінцівки
- •§ 5. Череп
- •§ 6. Гігієна кісткової системи дитини
- •Б. М’язова система дитини
- •§ 7. Значення і загальна будова скелетних м’язів
- •§ 8. М’язи голови, тулуба і кінцівок
- •§ 9. Робота м’язів
- •§ 10. Розвиток мускулатури і моторики у дітей
- •§ 11. Гігієна м’язової системи дитини
- •Розділ VI
- •§ 1. Кров
- •§ 2. Плазма крові
- •§ 3. Формені елементи крові
- •§ 4. Захисні властивості крові
- •§ 5. Зсідання крові
- •§ 6. Переливання крові
- •§ 7. Лімфа і лімфообіг
- •§ 8. Органи серцево-судинної системи
- •§ 9. Робота серця
- •§ 10. Рух крові в судинах
- •§ 11. Регуляція руху крові в судинах
- •§ 12. Гігієна серцево-судинної системи дитини
- •Розділ VII анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •§ 1. Значення органів дихання
- •§ 2. Склад атмосферного повітря і його значення для здоров’я.
- •§ 3. Будова органів дихання.
- •§ 4. Механізм дихання
- •§ 5. Легенева вентиляція
- •§ 6. Газообмін.
- •§ 7. Регуляція дихання
- •§ 8. Гігієна органів дихання дитини
- •Розділ VIII анатомія, фізіологія і гігієна органів травлення дитини
- •§ 1. Значення і суть процесів травлення
- •§ 2. Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід
- •§ 3. Травлення в порожнині шлунка
- •§ 4. Травлення в тонкій кишці
- •§ 5. Всмоктування
- •§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці
- •Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини
- •§ 1. Обмін білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей
- •§ 2. Вітаміни та їх значення для організму дорослих і дітей
- •§ 3. Основний і загальний обмін речовин і енергії. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •§ 4. Харчування
- •Анатомія, фізіологія і гігієна шкіри дитини
- •§ 1. Будова шкіри
- •§ 2. Функції шкіри
- •§ 3. Теплорегуляція
- •§4. Гігієна шкіри дитини
- •§ 5. Загартовування дитячого організму
- •Розділ XI анатомія, фізіологія і гігієна органів виділення дитини
- •§ 1. Будова і функції нирок
- •§ 2. Сеча, її склад та виведення з організму
- •Розділ XII анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньоїсекреції
- •§ 1. Значення залоз внутрішньої секреції та методи їх дослідження
- •§ 2. Щитовидна залоза
- •§ 3. Паращитовидні, зобна і надниркові залози
- •§ 6. Підшлункова залоза
- •§ 7. Статеві залози і статевий розвиток
§ 8. Гігієна органів дихання дитини
Тут слід насамперед вказати на величезне значення для організму дитини правильного глибокого і ритмічного дихання. Таке дихання забезпечує добру вентиляцію легень, а отже, і достатнє постачання організму киснем при невеликій частоті дихальних рухів. Тому необхідно постійно піклуватись про вироблення в дітей звички дихати глибоко і ритмічно не тільки при виконанні фізичних вправ, а й під час занять у класі, ігор, ходіння, фізичної праці і т. д. Дихати треба тільки через ніс. Проходячи через носову порожнину, повітря в значній мірі очищається в ній від пилу і мікробів, а також зігрівається, чого не буває при диханні через рот. Через рот діти звичайно дихають під час нежиті та інших запальних процесах у верхніх дихальних шляхах, а також при аденоїдних розрощеннях у носоглотці. При диханні через рот частинки пилу і хвороботворні бактерії легко потрапляють у дихальні шляхи, а в холодну пору року може статись ще й різке охолодження дихальних шляхів. Все це може спричинити захворювання органів дихання.
Слід мати на увазі, що в дітей, які довгий час змушені були дихати через рот (наприклад, при нежиті), часто виробляється звичка дихати через рот навіть і тоді, коли нежить пройшов. У таких випадках потрібна увага з боку вчителів та батьків і роз’яснення дітям необхідності дихати через ніс.
Органи дихання, як і інші органи ростучого дитячого організму, для свого нормального розвитку потребують вправ. Тому в системі фізичного виховання учнів як молодших, так і старших класів велику увагу треба приділяти дихальній гімнастиці та іншим фізичним вправам, що розвивають мускулатуру, яка спричиняє рухи грудної клітки. Особливо корисні такі види спорту, як ходіння на лижах, катання на ковзанах, плавання, гребля та ін. Сприяє розвиткові грудної клітки і правильне положення тіла (правильна поза) під час ходіння, стояння, сидіння за партою в школі і дома під час готування уроків. Правильне положення тіла у всіх цих випадках сприяє розширенню грудної клітки, полегшує діяльність легень і забезпечує глибше дихання. При зігнутому положенні тулуба грудна клітка і легені стиснені, нормальна життєдіяльність і розвиток їх порушується, дихання стає поверхневим, повітря в легені заходить мало, і тому постачання кисню органам зменшується.
Зважаючи на те, що дихання дітей більш поверхневе, потреба організму в кисні відносно велика, слизова оболонка дихальних шляхів легко ушкоджується, в приміщеннях, де перебувають діти, повинно бути завжди свіже повітря. Для цього необхідно систематично, кілька разів на день провітрювати шкільні і житлові приміщення. В теплу пору року заняття в класах треба проводити при відкритих вікнах. Дітям необхідні рухливі ігри, посильна фізична праця на відкритому повітрі. Найбільші можливості для цього бувають влітку і під час зимових та весняних канікул. Проте і в дні занять у школі слід забезпечити щоденне перебування дітей на свіжому повітрі. Діти молодшого шкільного віку повинні бути на свіжому повітрі не менше чотирьох годин на добу (звичайно, з перервами), а учні старшого віку — не менше трьох годин. Під час перерв між уроками діти повинні гуляти на шкільному подвір’ї (крім днів з сильними морозами і вітрами). Повітря в класах і квартирах теж повинно бути завжди свіжим.
Якщо діти мало перебувають на свіжому повітрі, вони стають млявими, блідими, часто хворіють на недокрів’я. Діти, які значну частину часу проводять на свіжому повітрі — біля річки, в парку, на городі, в саду, в лісі тощо,— енергійні, бадьорі, життєрадісні; в них, як правило, хороший апетит і міцний, здоровий сон.
Свіже, чисте повітря посилює й активізує процеси дихання, кровообігу, обмін речовин, діяльність м’язово-рухового апарата дитини. Перебування на відкритому повітрі зміцнює нервову систему дитини, загартовує її організм, підвищує опірність організму проти інфекційних захворювань. Відомо, наприклад, що ті діти, яких батьки занадто оберігають від значних коливань температури повітря і завжди надмірно тепло одягають, частіше хворіють на грип, ангіну, бронхіт; такі діти мерзнуть тоді, коли інші почувають себе добре.
Звичайно, перебуванням на свіжому повітрі не можна зловживати на шкоду навчальній роботі в школі і вдома.
