Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лаброботи 1-7.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
408 Кб
Скачать
☆

Контрольні запитання

1 Які є фізичні властивості води?

2 Що таке густина води і від чого вона залежить?

3 Що приймають за одиницю густини?

4 Як впливає температура на густину?

5 Що таке відносна густина води?

6 Як визначається густина води за допомогою ареометра?

7 Що таке мінералізація і як вона визначається?

8 Як поділяються підземні води за ступенем мінералізації?

9 Що таке реакція середовища?

10 Що визначається величиною Еh?

11 Що визначається величиною рh?

12 Який прилад використовується для визначення величин рH і Еh?

Література

1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.

2 Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. – М.: Недра, 1972. – 280 с.

3 Климентов П.П., Богданов Г.Я. Общая гидрогеология. – М.: Недра, 1977. – 357 с.

4 Колодій В.В., Колодій І.В., Маєвський Б.Й. Нафтогазова гідрогеологія. Підручник для ВНЗ.– Івано-Франківськ: Факел, 2009. – 184с.

Лабораторна робота № 2

Визначення вмісту хлор-іонів в підземних водах Мета і завдання роботи

Визначити вміст хлор-іонів в підземних водах аналітичним шляхом.

Основні теоретичні положення

Визначення хлор-іонів проводиться титруванням – іона 0,1н розчином азотнокислого срібла в присутності індикатора хромовокислого калію. Перша крапля надлишкового розчину срібла утворює з індикатором осад хромовокислого срібла, що забарвлює розчин у кров’яно-бурий колір. Зміна кольору титрованого розчину від зеленувато-жовтого до кров’яно-бурого вказує на кінець титрування.

Для питної води границя допустимої концентрації хлоридів складає 350 мг/дм³.

Обладнання, прилади, реактиви

Титрувальний стіл, бюретка об’ємом 10 мл, колба об’ємом 250 мл. Реактиви: розчин хромовокислого калію10 %, розчин азотнокислого срібла 0,1н.

Порядок проведення роботи

Проводять два визначення хлор-іонів: орієнтовне і точне. Якщо за даними орієнтовного визначення вода має багато хлоридів, воду для точного визначення відбирають з таким розрахунком, щоб на одне визначення пішло 3-20 мл 0,1н розчину азотнокислого срібла.

Орієнтовне визначення: в пробірку наливають 5 мл досліджуваної води, додають одну краплю 10% розчину хромовокислого калію. Потім, постійно перемішуючи, добавляють по краплях 0,1н розчин азотнокислого срібла до незникаючого бурого кольору. При множенні числа використаних крапель на 0,02 одержують приблизно склад хлор-іону в розчині, виражений в г/л.

Точне визначення: якщо при орієнтовному визначенні вміст хлор-іону не перевищує 0,400 г/л, точне визначення проводиться в 100 мл води. При більш високому вмісті хлоридів для визначення відбирають відповідно менший об’єм, або користуються точно розведеним вихідним розчином.

До відміряного об’єму (100 мл) досліджуваної води додають 5 крапель хромату калію і повільно титрують при неперервному перемішуванні 0,1н розчином азотнокислого срібла до переходу жовтуватого кольору у розовато-бурий, що не зникає при перемішуванні. При титруванні рекомендується порівнювати колір досліджуваної води з кольором стандарту, який готується додаванням повареної солі до відтитрованої проби. Від добавки повареної солі бурий колір розчину переходить в світлий, в зеленувато-жовтий.

Визначення хлоридів за цим методом правильно тільки в тому випадку, коли рН розчину, в якому визначають хлор-іон, не менше 7 і не більше 10,5.

Якщо рН розчину більше 10,5, тоді до проби розчину, відібраної для визначення іону хлору, додають 2-3 краплі 0,1 % розчину фенолфталеїну і по краплях розведену (не менше 1:5) азотну кислоту для прозорості розчину.

Якщо досліджувана вода має кислу реакцію, то таку пробу нейтралізують 0,1н розчином їдкого натрію, застосовуючи в якості індикатора той же розчин фенолфталеїну і обезбарвлюють потім воду однією краплею азотної кислоти.

Якщо вода має у собі сірководень, від нього звільняються кип’ятінням її в азотнокислому середовищі.

Кількість хлор-іонів розраховують так:

мг-екв/л

мг/л,

де а – кількість розчину азотнокислого срібла у мл, витрачене на титрування,

н – нормальність розчину азотнокислого срібла,

V – об’єм проби взятої для титрування (з врахуванням розведення),

35,5 – еквівалентна вага хлору.