Тема 5. Основні характеристики знання.

Загальне, особливе, одиничне знання. Науковість і критика догматизму та скептицизму.

Кореспондентна і когерентна концепції істини.

Істинність, практичність, доведеність, обгрунтованість, правдоподібність знання.

Об’єктивність змісту знання. Об’єктивна: асолютна та відносна істина. Конкретність істини. Релятивність істини. Істина і цінності.

Наукове і ненаукове знання. Верифікація і фальсифікація. Система істинного знання.

Завдання для самостійної роботи.

1. Гносеологічне визначення поняття “істина”.

2. Загальне, особливе, одиничне знання.

3. Релятивність істини.

4. Система істинного знання.

Література

Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. –К.,1984.

Билецкий И.П. Познание и действительность. –Харьков,1999.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод: опыт философской герменевтики. –М.,1988.

Гуссерль Э. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. С.160-206.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Петров Ю.А. Теория познания: научно практическое значение. –М.,1988.

Уемов А.И. Истина и пути ее познания. –М.,1975.

Хюбнер К. Критика научного разума. –М.,1994.

Чудинов Э.М. Природа научной истины. –М.,1977.

Чуйко В.Л. Гносеологічні проблеми аналізу процесу технологічного використання наукового знання // Проблеми філософії. Вісник Київського університету. –Вип.91. –К.,1992.

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.107-120).

Тема 6. Факт як форма знання.

Загальне та одиничне. Метафізико-абстрактна форма рецептурного знання. Імперативні та праксиологічні форми уявлення. Теорія дескрипцій (Б.Рассел).

Принцип єдності природи та експерименту (Д’юї). Випробування природи з наміром (Ф.Бекон, І.Кант). Проблема першого наміру і концепція вроджених ідей (Р.Декарт, І.Кант).

Протокольні висловлювання (неопозитивізм). Ознаки. Процедура порівняння ознак. Знання властивості. Знання відношення. Закономірність і закон. Наукова форма знання одиничного. Теза Дюгема-Куайна та межі її прийнятності.

Гносеологічна обумовленість онтологічного як наслідок визнання теоретичної навантаженості фактів (У.Селларс, Л.Лаудан).

Завдання для самостійної роботи.

1. Загальна характеристика поняття “протокольні висловлювання”.

2. Метафізико-абстрактна форма рецептуного знання.

3. Узагальнення фактів.

4. Передбачення фактів.

Література:

Зотов А.Ф. Структура научного мышления. Гл.4. –М.,1973. Гл.4.

Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум. Разд. ІІІ. Гл.ІІ. –М.,2003.

Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. –К.,1966.

Лейбниц Г.В. Сочинения в четырех томах. Том 2. –М.,1983.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Локк Дж. Сочинения в трех томах. Том 1. –М.,1985.

Рорти Р. Релятивизм: найденное и сделанное // Философский прагматизм Ричарда Рорти и российский контекст. –М.,1997.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Фейерабенд П. Объяснение, редукция, эмпиризм // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.120-134).