Тема 9 «страхування фінансово-кредитних ризиків»

9.1. Економічний зміст страхування кредиту

9.2. Характеристика основних форм страхування кредиту

9.3.Система взаємовідносин страхових компаній із банківськими установами на ринку кредитування

Методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні питання «Економічний зміст страхування кредиту» студенту необхідно запам’ятати види страхування кредитів: делькредерне страхування, страхування довіри, гарантійне страхування.

Студенту варто звернути увагу, що у разі делькредерної форми організації страхових відносин кредитори (банки, інвестори та інші) відіграють роль страхувальників і застрахованих одночасно, а тому страхові відносини обмежуються лише стосунками між двома сторонами — страховиком і страхувальником.

Студенту необхідно запам’ятати, що делькредерне страхування складається з двох груп страхових відносин: страхування товарних кредитів і страхування фінансових (грошових) кредитів.

У першій групі страховий захист забезпечується як внутрішньому, так і зовнішньому (експортно-імпортному) товарообігу, який здійснюється на кредитній основі. Другу групу делькредерного страхування становлять операції зі страхування фінансових кредитів, тобто переважно тієї частини споживчих кредитів та кредитів під інвестиційні потреби, яка видана у грошовій формі.

При вивченні економічного змісту страхової гарантії, студенту необхідно звернути увагу на те, що страховик замість отриманої невисокої страхової премії бере на себе — замість боржника — роль гаранта оплати його повної заборгованості у визначених термінах на користь застрахованого (бенефіціанта) цієї гарантії.

Студенту також потрібно запам’ятати, що при гарантійному (заставному) страхуванні у відносини вступають три сторони: кредитор, позичальник, гарант.

Окрему увагу при вивченні цього виду страхування кредитів, студенту необхідно приділити наступним видам кредитів, які підлягають страхуванню фінансових гарантій: іпотечні та банківські кредити, кредити, повернення яких гарантується борговими зобов’язаннями фінансового характеру.

Студенту необхідно засвоїти, що процедура надання страхових гарантій передбачає виконання таких дій:

- визначення предмета страхової гарантії та його основних характеристик;

- оцінювання ризику на підставі поданої та додатково отриманої інформації;

- визначення умов угоди про надання страхової гарантії;

- розрахунок страхового тарифу та визначення порядку сплати страхової премії.

Крім того, студенту доцільно розглянути способи надання страхового захисту при гарантійному страхуванні та визначити відмінності між ними.

При розгляді такого виду страхування як страхування кредиту довіри, студенту необхідно зрозуміти, що з одного боку, воно має характер делькредерного, бо страхувальником є кредитор, а з другого — набирає форми страхової гарантії, оскільки страховий поліс становить предмет застави.

При вивченні питання «Характеристика основних форм страхування кредиту» студенту слід запам’ятати основні організаційні форми страхування кредитів:

• страхування товарних кредитів;

• страхування кредитів під інвестиції;

• страхування споживчих кредитів;

• страхування кредитів, виданих під заставу;

• страхування кредитів довіри.

При вивченні страхування товарних кредитів студенту потрібно запам’ятати, що воно є операцією делькредерного типу, яка передбачає відшкодування втрат, які настали внаслідок невиконання короткотермінових кредитних вимог з товарного постачання та надання послуг.

При страхуванні товарних кредитів об’єктом страхування є весь товарний обіг протягом року. Студенту також потрібно звернути увагу, що продаж товарів може здійснюватися не лише безпосередньо — продавцем покупцеві, а й посередньо — на умовах факторингу, тобто з участю посередника — фактора чи факторного банку. Тому, відповідальність страхового закладу при страхуванні в умовах факторингу дорівнює повній вартості контракту, тобто сумі заборгованості, яка має бути сплачена боржником факторові.

Студенту необхідно запам’ятати, що страхування кредитів під інвестиції здійснюється на базі операції з придбання інвестиційних засобів за рахунок наданих постачальниками кредитів. Кредити під інвестиції можуть надаватися не лише в товарній, а й у грошовій (готівковій чи безготівковій) формі.

Крім того, студенту доцільно знати, що в першому випадку кредиторами є виробники і продавці інвестиційних засобів, а в другому — кредитні установи.

Важливим методом кредитування інвестиційної діяльності є надання лізингового кредиту, тому студенту варто ознайомитися з цією формою страхування.

При розгляді страхування споживчих кредитів студенту варто усвідомити, що воно здійснюється на випадок настання неплатоспроможності тих позичальників, які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто для невиробничого споживання. При страхуванні споживчих кредитів страхувальником є, як правило, позичальник — фізична особа.

Студенту потрібно запам’ятати, що страхові тарифи формуються із врахуванням: величини першої виплати покупцем і кількості визначених періодичних погашень кредиту, надійності позичальника.

При вивченні страхування кредитів, виданих під заставу, студенту варто запам’ятати, що воно може здійснюватися тоді, коли позичальник забезпечує повернення кредиту переданим у заставу належним йому нерухомим чи рухомим майном. Закон України «Про заставу» визначає механізм страхування заставлених предметів. Він, зокрема, покладає на заставодавця обов’язок страхування нерухомих об’єктів та предметів іпотеки, переданих ним у заставу. Таке страхування має здійснюватися за рахунок коштів заставодавця (страхувальника) у повній вартості заставленого майна, але на користь заставодержателя.

При розгляді третього питання «Система взаємовідносин страхових компаній із банківськими установами на ринку кредитування» студенту необхідно запам’ятати, що страхові комплексні послуги для банку включають: страхування незаконних (чи шахрайських) дій співробітників банку, страхування збитку, нанесеного майну банку, страхування втрати чи пошкодження цінностей, які знаходяться в приміщенні банку, страхування втрати готівки чи інших цінностей при транспортуванні тощо.

Студенту доцільно звернути увагу на підходи щодо конкретних страхових послуг для банку та визначити їх особливості.

При вивченні процесу реалізації страхової комплексної послуги для банку, студенту потрібно звернути увагу на те, що воно може тривати від півтора до трьох місяців і запам’ятати його етапи.

Перший етап — банк подає заяву на страхування, яка передається уповноваженому брокерові.

Другий етап — організація сюрвею.

Третій етап — затверджується національна страхова компанія, яка видаватиме поліс ВВВ і за посередництвом брокера передаватиме ризик у "Ллойд".

Четвертий етап — розроблений та погоджений договір страхування підписується затвердженою страховою компанією та банком.

П'ятий етап — за посередництвом брокера відбувається перестрахування ризику.

Доцільним для студента буде вивчення страхування від комп'ютерних та електронних зловживань, а також страхування професійної відповідальності працівників банку (Professional Indemnity Policy) за необережність та помилки, допущені в процесі виконання ними своїх обов'язків перед клієнтами.