Заснування головних і малих народних училищ

У 1786 році було затверджено “Статут народным училищам в Росийской империи”, згідно з яким передбачалося відкриття двох типів навчальних закладів: головних і малих народних училищ. У цих закладах мали отримувати освіту міське населення. Випускники повинні були задовольняти потреби виробництва, торгівлі.

Головні народні училища відкривалися в губернських містах. Термін навчання у чотирьох класах складав п’ять років. У першому класі учні навчалися читати, писати, рахувати; вивчали історію церкви, короткий катехізис. У другому класі вводилися також граматика, малювання. У третьому та четвертому – учні знайомились із загально. Та російською історією, географією, елементами природознавства, фізики, основами геометрії, механіки, цивільної архітектури, за бажанням вивчали латинську мову. Головні народні училища були відкриті в Києві (1789), Чернігові, Новгород-Сіверському.

Малі народні училища відкривалися в повітових містечках. Термін навчання у двох класах складав два роки. Зміст навчання відповідав першим двом рокам навчання в головних народних училищах. Такі училища були відкриті в Ніжині, Прилуках (1789); в Охтирці, Сумах, Ізюмі, Каневі, Чернігові, Глухові, Стародубі (1790); в Богодухові, Тетієві (Київщина), Єкатеринославі, Симферополі (1793); в Бердичеві (1796); в Полтаві (1799).

Загалом в Україні у ХVШ ст. було відкрито 18 головних і малих народних училища.

Педагогічна література

Тривалий час навчання в Україні (до ХVІ ст.) здійснювалося лише за рукописними азбуками, що ускладнювало навчання (їх було мало, були вони дорогими та складними для користування). Значним поштовхом у розвитку вітчизняної освіти було заснування друкарень і друкування в них навчальних книжок.

Для навчання дітей у школах і мандрівні вчителі (починаючи з кінця ХVІ ст.) застосовували як рукописні, так і друковані книги (були красиво оформлені, ілюстровані, прикрашені майстерними гравюрами, заставками). Серед рукописних використовували “Азбуковники”, “Учительні Євангелії”, в яких подавався матеріал релігійно-морального характеру, а також книжки з природознавства, історії та географії, невеличкі рукописні словники – “глосарії”, що перекладали незначну кількість маловживаних слів. Серед друкованих – букварі Івана Федорова (1574, 1578), греко-слов’янську граматику “Адельфотес”, книжки Лаврентія Зизанія “Граматика словенска...”(написана у формі запитань і відповідей, зразком слугувала граматика “Адельфотес”), “Наука чтению и разумению письма словенского...”(1596, навчальний посібник, мав додаток “Лексикос” – словник енциклопедичного характеру), Мелетія Смотрицького “Граматику словенску” (1619), тлумачний словник Памви Беринди “Лексикон славеноросскій и имен тълкованіе”(1627, найбільший на той час друкований тлумачний словник, який вміщував понад 7.000 слів і тлумачення слів відзначалося ґрунтовністю та доступністю), Кирила Ставровецького Транквіліона “Перло многоценное...”(1646) перший підручник з історії “Синопсис” (1674). Спеціальних друкованих підручників з математики ще не було. Різні відомості математичного характеру містилася в букварях, азбуковниках та інших книжках. У 1682 році було видано книгу під назвою “Считание удобніе, которими всякий человек, купующий или продающий зело удобно изыскать может число всякая вещи”.

В ХVІ – ХVП століттях з’являються рукописні та друковані твори, які визначали поведінку учнів у школі і товаристві, зокрема: “Школьное благочиние”, “Гражданство обычаєв детских”.

У “Школьном благочиние” детально регламентовано розпорядок шкільного життя та обов’язки учнів (кожен учень, прийшовши до школи повинен сідати на своє постійне місце, не бавитися розглядом книжок, а уважно читати їх, не закладати в книжку вказівного деревця, чергові учні повинні стежити за чистотою, порядком і т. ін.).

“Гражданство обычаєв детских” Єпіфанія Славинецького – громадянський кодекс, який побудований на засадах народних чеснот, норм християнської моралі, європеїзму. Трактат містив багато правил світського життя (164 правила, з них 3, які стосуються поведінки в церкві). Є вимоги, що стосуються зовнішнього вигляду, їх поведінки вдома, у школі тощо. Написаний за зразком творів Еразма Роттердамського “Бесіди”, Я.А.Коменського “Правила поведінки, зібрані для юнацтва”.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

Після аналізу матеріалів лекції дайте відповіді на запитання:

• Хто і коли заснував школу при Києво-Печерській лаврі?

• Хто викладав у Києво-Могилянській академії?

• Коли в Києві було засновано головне училище?

• Хто заснував Острозьку академію?

• Хто з киянок надав велику матеріальну підтримку в період становлення Київської братської школи?

• Хто був першим ректором Острозької академії?

Підготуйтеся до розгорнутих відповідей на запитання:

Підготуйтеся до розгорнутої відповіді на запитання:

• Життєвий шлях і педагогічні погляди Г. Сковороди.

• Відкриття колегії і гімназії в Ужгороді, гімназії в Марморш-Сигаті.

• Діяльність Ужгородської середньої школи з учительською семінарією.

• Діяльність українських просвітителів і педагогів С. Оріховського, І. Гізеля (Кисіля), П. Могили, Г. Смотрицького, Є. Славинецького, К. Ставровецького, С. Полоцького, С. Яворського, Г. Косинського, М. Козачинського, Ф. Прокоповича, Г. С. Сковороди, І. Беринди, З. Копистянського, С. Зизанія, М. Смотрицького та ін.

• Педагогічна література XVI – XVIII ст.