Розділ 8. Організація санаторно-лікувальної рекреації

1. Лікувальні місцевості і рекреаційні заклади.

2. Кліматичні курорти.

З. Кліматотерапія.

4. Медична оцінка погоди і клімату.

Для організації санітарно-курортного лікування необхідно перш за все вдало обрати місцевість. Не кожний географічний район або місцевість можуть претендувати на розвиток в них курортної зони. Для того, щоб створити таку зону, треба мати певний комплекс.умов.

Лікувальною місцевістю чи курортом вважається лише та місцевість, в межах якої є природні чи виведені на поверхню штучним шляхом мінеральні води, запаси, лікувальні грязі (лікувальні властивості яких визначені експериментальними і клінічними дослідженнями), цілющий клімат, водойми із зручними пляжами, сприятливі ландшафтні умови, а також необхідні заклади і споруди (санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, курортні поліклініки, водогрязелікувальні, бювети, спортивні обладнання і ін.)

Основним лікувально-профілактичним закладом на курорті є санаторій. При лікуванні хворих тут застосовують перш за все природні курортні і фізіотерапевтичні фактори. Медикаментози лікування, лікувальне харчування носить допоміжний характер.

В залежності від характеру і важкості захворювання, а також від відповідних методик комплексної терапії встановлюються диференційовані терміни лікування: 20, 24, 26, 45, 52 дні.

В умовах санаторію, незважаючи на різноманітність лікувальних комплексів, кожному хворому призначають строго індивідуальне лікування.

Пансіонати -призначені для лікування хворих і відпочинку здорових, в тому числі членів сім'ї. Останнім часом вони набувають все більшої популярності в населення. Хворі і відпочиваючі забезпечуються тут влаштованим житлом, харчуванням. Лікуються в курортних поліклініках і амбулаторіях. Терміни і методи лікування дня такі ж, як для хворих в санаторіях денного курорту. Прбте навантаження бальнеологічного комплексу дещо менше, ніж в санаторії, що обумовлено меншим лікарським контролем за хворими. На окремих курортах створюються пансіонати санаторного типу, де навантаження на лікаря таке ж, як в санаторіях.

Будинки відпочинку. З метою наближення цих закладів до населених пунктів вони розташовуються переважно в сільській місцевості приміських зон, серед лісів, на березі рік і озер, а також в приміських зонах. Відпочиваючим тут надається харчування, житло, деякі види профілактичного лікування (фізіотерапевтичні і гідро-процедури), організовуються культурно-масові заходи.

Санаторно-курортний режим - комплекс цілеспрямованих заходів, який відіграє важливу роль в підвищенні ефективності дії курортного лікувального комплексу. Успіх санаторно-курортного лікування в значній мірі залежить від правильної організації вказаних заходів, тобто від розпорядку дня. Санаторно-курортний режим має свої специфічні риси в залежності від профілю санаторію.

Санаторно-курортний режим може бути полегшеним і тренувальним.

1).Полегшений - завжди передбачає обмеження застосування курортних факторів ; на приморських - обмежується купання в морі або замість нього - обтирання, обмежується час перебування на пляжах (лише в нежаркі години) зменшується тривалість прогулянок, виключаються рухливі ігри.

2).Тренувальний - розрахований на дозоване застосування фізичних навантажень. При пристосуванні організму до заданих навантажень їх можна збільшувати. При цьому режимі хворі ведуть активний спосіб життя з широким використанням спортивних ігор, прогулянок, плавання, екскурсій.

Курорт кліматичний – курорт, на якому в якості основних лікувально- профілактичних засобів використовується кліматодія.

На окремих курортах, поряд з кліматом, використовуються і інші природні лікувальні фактори - мінеральні води, лікувальні грязі.

Позитиви (переваги):

1. Найтриваліший період часу використання кліматичних факторів (наприклад, південні курорти - аеротерапія протягом року).

2. Велика кількість сонячних днів - повноцінна геліотерапія навіть взимку. З.На таких курортах великий вибір кліматичних впливів (так, на приморських -ландшафтотерапія, спелеотерапія).

4. Є можливість для поєднання кліматичних впливів з фізичним навантаженням.

5. Кліматичні курорти добре оснащені кліматолікувальними спорудами - аеросоляріями, кліматопавільйонами, лікувальними пляжами. 6.Є спеціалісти по медичній кліматології і кліматотерапії.

В колишньому Союзі було близько 300 кліматичних курортів - приморських, гірських, лісових рівнин, з кліматом пустель.

На кліматичних курортах основним лікувальним ресурсом є клімат, тому їх систематизація враховує ландшафто-кліматичну зону, рельєф, наявність моря...

Кліматичні Курорти України відносяться до лісостепової і степової зони (Азовська і Одеська група курортів) та зони середземноморського клімату (південний Крим). 1-а зона характеризується дуже теплим сухим сонячним літом зі стійким режимом погоди. Зима в західній частині зони помірно м'яка з нестійким сніговим покривом і змінною погодою. А в східній частині - холодна, але із стійким режимом погоди. 2-а зона характеризується дуже теплим, часом спекотним літом, м'якою зимою.

Гірсько-кліматичні курорти України відносяться до низько-гірських (400-1000 -Крим, Яремче, Ворохта). Деякі з них є змішаними - бальнеокліматичними - Східниця.

Найвідоміші кліматичні курорти України. південний берег Криму (Ялта, Алушта, Сімеїз, Гурзуф, Лівадія...)

• район Одеси (Аркадія, Лермонтовський курорт)

• Азовське узбережжя (Бердянськ, Кирилівка...) Степовий Крим (Євпаторія, Феодосія, Судак, Старий Крим)

• Прикарпаття (Ворохта, Яремне)

• Район Києва (Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Ворзель)

Кліматичні курорти різних зон мають різне значення і вплив на організм і створюють той фон, на якому найефективніше діють спеціальні кліматичні і інші лікувальні курортні процедури.

Провідний кліматичний фактор чи сукупність ряду факторів мають своєрідний вплив на організм. Цим визначається спрямування на даний кліматичний курорт.

Перебування на кліматичному курорті може перекрити нестачу природно-кліматичних факторів (УФ-радіац., аерофонів, природного кисню), тим самим ліквідуючи чи згладжуючи, попереджуючи патологічний стан, що залежав від цих факторів (рахіт і ін. пов'язані з Д-вітам. Нестачею, киснева недостача...)

Кліматичні курорти безпосередньо пов'язані з кліматотерапією.

Кліматотерапія - використання впливу різних метеорологічних факторів і особливостей клімату даної місцевості, а також спеціально дозованих кліматичних впливів (кліматопроцедур) з лікувальною і профілактичною метою.

Організму для нормальної життєдіяльності необхідне чисте повітря, певна кількість світла, тепла, УФ-променів.

Житло і одяг, охороняючи організм від несприятливих кліматичних факторів, порушують віковий біологічний зв'язок з зовнішнім середовищем кліматотерапія служить для відновлення цього зв'язку.

Отже, кліматичні чинники - природні подразники для організму людини пов'язані оздоровчі і лікувальні методи.

В поняття кліматотерапії входять елементи:

1.Вплив зміни кліматичних районів.

2.Вплив метеорологічних умов у звичних кліматичних умовах. 3.Спеціально дозовані кліматичні впливи (аеротерапія, геліотерапія)

Кліматичні чинники можна використовувати для профілактики і лікування не тільки на курортах і в санаторіях, але і в спец, закладах.

Всі види кліматотерапії - аеро-, геліо-, талассотерапія сприяють тренуванню механізмів терморегуляції, що лежить в основі

• загартовування;

• підвищенню постачання організму киснем;

• покращенню процесів обміну

• нормалізації реактивності;

• покращенню діяльності нервової системи, серця легень, інших органів; одночасно, кліматотерапія здійснює і неспецифічну дію, загальноукріплюючу.

Ефективність застосування кліматотерапії залежить від знання фізіологічних механізмів впливу кліматопогодніх факторів на організм розроблених на їх основі показів і проти показів до призначення різних видів кліматичних методів лікування, від дотримання кліматотерапевтичних процедур, від медичної оцінки погоди.

Кліматотерапія застосовується для підвищення стійкості організму до несприятливих зовнішніх впливів (охолодження і. т. п.), профілактики захворювань чи їх загострення, а також для тривалих різних захворювань, пов'язаних з ревматизмом, бронхіальною астмою, порушенням дихання, кровообігу, нирок, нервової системи - як реабілітація для відновлення працездатності.

Добре поєднувати з фізичними вправами, прогулянками, рухливими і спортивними іграми, гімнастикою, плаванням, греблею...

Приморський клімат - як природний інгалятор. Рекомендується для захворювань дихальних шляхів, захворювання легень. Але приморський клімат південних та північних морів викликає різні реакції.

Середземноморський тип - відсутність різних добових і річних коливань, аеротерапія майже рік. Сприятливий для терапії ряду захворювань.

В приморському кліматі Прибалтики - для серцево-судинної системи, з нерізкими ендокринними захворюваннями.

Гірський клімат - стимулює загальний обмін речовин.

Клімат пустель і півпустель - з хронічними невритами, захворюваннями нирок.

Лісовий клімат - при перевтомі, хворобах нервової і серцево-судинної системи.

Кліматотерапія протипоказана при захворюванні в гострій стадії, різких загостреннях хронічних захворювань. При порушенні адапційних механізмів не рекомендуються далекі кліматичні курорти.

Медико-біологічна оцінка погоди рекреаційної місцевості

Оцінюючи придатність рекреаційної місцевості для відпочинку в різні пори року, рекреант бажає знати, з якими погодніми умовами він найвірогідніше може зустрітися кожного конкретного місяця.

В поняття "погода" в даному випадку вкладають комплекс метеорологічних факторів, що мають вплив на організм людини і дозволяють займатися певними видами рекреаційної діяльності. Для спортивно-оздоровчої чи пізнавальної рекреації найбільше значення мають співвідношення дощових і сонячних днів, температура повітря і води, наявність снігового покриву та ін. Якщо людина їде на курорт, то її більше цікавить детальна характеристика погоди, така характеристика отримала назву "погода доби "і в неї входить поєднання метеорологічних умов попередньої ночі і наступного дня. Поняття "погоди доби" мотивується добовим ритмом багатьох функцій організму людини.

Медичну оцінку погоди і клімату проводять з метою визначення ступеней сприятливості території для курортного лікування, відпочинку і туризму, можливості використання методів кліматотерапії і кліматопрофілактики, можливості акліматизації людини в різних природних зонах, здійснення медико-метеорологічного прогнозування.

Медична оцінка погоди і клімату сприяє підвищенню ефективності лікування і відпочинку.

Медична оцінка погоди і клімату має значення як при курортній терапії, так і для поза курортних умов.

Можливість медичної оцінки погоди і клімату при курортному лікуванні полягає в більш тісній взаємодії з зовнішнім середовищем і відчуває як сприятливий, так і не сприятливий вплив.

На цьому базується класифікація погод Федорова-Чубукова, що застосовується в медичній кліматології.

Виділені 3 основні групи погод: – безморозні;

• з перепадами через Оº С ;

• морозні.

Всі вони поділяються на 16 класів.

Кожний клас характеризується конкретними цифрами величинами метеорологічних елементів.

Безморозні - попри 7 відрізняється за середньодобовою відносною вологістю, хмарністю, опадами і характером вітрів.

Поділяють - сонячні і хмарні.

Сонячні - спекотні і сухі (І-ІІ клас) - можна призначити всі методи кліматотерапії. Використовувати корегуючі (затінюючі) засоби.

Сприятливі для захворювання органів дихання, нирок, негативні для серцево -судинних.

III - IV клас - сонячні і вологі погоди, помірніші температури.

V клас - опади лише в ночі. Найсприятливіші III і V клас. Хмарна погода - IV - VI клас. Значна розсіяна УФ - радіація.

В похмуру і дощову (VII) - кліматотерапія не проводиться окрім сну на повітрі. При волого - тропічній погоді (XVI) - може бути з опадами і без них. Напружує терморегуляцію.

Морозні погоди (X - XV).

Помірно морозні (Х,ХІ) - сприятливі для прогулянок, спортивних ігор і кліматолікування. При підвищенні морозності (XII - XIII) обмежує всі види кліматотерапії.

для зручності і наглядності середні багаторічні типи погод даної рекреаційної місцевості зображають на графіку структури клімату в погодах і такі графіки наводять в рекламних буклетах. Для його побудови користуються даними найближчої метеостанції. Визначають належність даної доби до певного класу погод і розраховують частку (в %) дні з даною погодою скркд конкретних календарних днів в багаторічному періоді. Для окремих місяців вказують коливання температури від мінімального до максимального значення і місячна сума опадів.

Існують різні шкали оцінки погод. Для відпочинку і туризму оцінка типів погод розробляється Даниловою. Погодні умови поділені на:

• комфортні;

• субкомфортні;

• дискомфортні - що виключають заняття відпочинком і туризмом, швидкісь вітру > 6 м/с на висоті 2 м; випадання опадів більше 3 мм в день; тривалий туман, гроза в світлу частину доби; грізні атмосферні природні явища (шквал, ураган, пилові бурі).

Особлива методика оцінки клімату гірських територій

По-перше, гірському клімату притаманно значна мінливість залежно від висоти над рівнем моря, стрімкості та орієнтації схилів, форм рельєфу і закритості горизонту.

По-друге, гірські клімати крім специфічних властивостей, несуть в собі риси, притаманні клімату своєї зони.

За умовами адаптації і акліматизації в гірських районах виділяються наступні зони:

- до 2000 м - зона індиферентності, перебування в якій не викликає помітних реакцій в організмі.

- 2000-4000 м - зона повної компенсації, де зміни в організмі, що появляються, можуть повністю компенсуватись.

- >4000 - зона неповної компенсації при якій виразно проявляються ознаки гіпоксії (нестачі кисню) і викликають розлади, що знижують працездатність організму.

Бальнеологія – розділ курортології, що вивчає лікувальні мінеральні води, їх походження, фізико-хімічні властивості, вплив на організм при різних захворюваннях.

Її історія співпадає з історією курортології. Це основний вид курортного функціонування. Близькими до неї є:

Бальнеотерапія – методи лікування, профілактики і відновлення порушених функцій організму природними і штучними аналогами мінеральних вод на курортах і поза курортними умовами; як науковий розділ бальнеології.

Основу бальнеотерапії складає зовнішнє застосування мінеральних вод (загальні та місцеві ванни, купання в лікувальних басейнах). До цього відноситься і пиття, промивання кишківника, інгаляції.

Це основний вид лікування на бальнеологічних курортах. Лікувальна дія базується на впливі на нервову систему і кров. При зовнішньому впливі – діють температурним, радіаційним та іншим впливом на рецептори шкіри.

Бальнеотехніка – галузь техніки і бальнеології, що забезпечує охорону природних бальнеологічних ресурсів (мінеральні води і лікувальні грязі) від вичерпування, забруднення і псування.

До основних завдань:

• розробка раціональної технологічної схеми експлуатації родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей;

• влаштування насосних станцій із перекачування мінеральних вод, системи зовнішніх трубопроводів для їх транспортування до місць споживання і відвід відпрацьованих мінеральних вод;

• облаштування ванних споруд трубопроводами і бальнеологічними пристроями для проведення лікувальних процедур;

• будівництво резервуарів для зберігання води;

• підігрів, подача і відведення лікувальних грязей.

Використовуються антикорозійні матеріали, що не впливають на фізико-хімічний склад природних лікувальних чинників.

Грязелікування (пелоїдотерапія) – метод лікування з використанням пелоїдів – лікувальних грязей різного походження. Використовується на курортах і поза курортним лікуванням.

Терапевтичний ефект залежить від від фізико-хімічних властивостей лікувальних грязей, методики застосуваня, тривалості та кількості процедур, а також від стану організму, характеру перебігу захворювання і деяких інших чинників.

Дія лікувальних грязей зумовлена термічним, хімічним і механічним впливом на організм.

Медична кліматологія – прикладний розділ кліматології та медицини, що вивчає вплив кліматопогодних чинників на організм людини в умовах трудової діяльності та відпочинку, методи їх використання з лікувально-профілактичною метою, тобто особливості клімату і погод з точки зору впливу їх на організм.

В медичній кліматології виділяють підрозділи:

1) кліматофізіологію (вивчає вплив на організм клімато-погодних чинників у звичному кліматі та незвичних умовах);

2) кліматопатологію (вивчає зв'язок різних патологічних реакцій організму з кліматопогодними чинниками);

3) – 4) кліматопрофілактику і кліматотерапію – вивчають використання кліматичних чинників з профілактичною і лікувальною метою.

Пов’язана із метеорологією і фізичною географією; з медициною і біологією.