6.2 Домашнє завдання

1. Розрахувати та побудувати АЧХ і ФЧХ кола Віна, використовуючи дані табл.6.1. Взяти , . Розрахувати .

Таблиця 6.1

Номер бригади	1	2	3	4	5	6	7	8
R, ком	33	33	15	20	15	30	20	20
C, нФ	0.68	0.47	1	1	0.68	0.68	1.5	1

2. Ознайомитися з схемами RC-автогенераторів на біполярних і польових транзисторах, операційних підсилювачах, кола позитивного зворотного зв’язку яки утворені: а) колом Віна, б) багатоланковими колами, і порівняти їх.

6.3 Лабораторне завдання

1. Зняти і побудувати АЧХ та ФЧХ кола Віна (див.рис.6.2), подаваючи на його вхід сигнал с генератора низької частоти та контролюючи за допомогою осцилографа вхідний і вихідний сигнал.

, .

Для спрощення розрахунків на всіх частотах напругу підтримувати постійною, контролюючи її значення за допомогою електронного вольтметра.

Фазовий зсув, який вноситься колом Віна, визначається методом фігур Лісажу, де (рис.6.3). Якщо на екрані будуть діагональні лінії (/), то або ; якщо (\), то ; якщо коло, то або .
	Рис.6.3

2. За АЧХ кола Віна визначити . Перевірити виконання ( ). Порівняти і . Пояснити відміну значень частоти.

3. Зібрати схему автогенератора з колом Віна на неінвертуючому підсилювачі і домогтися виникнення автоколивань. Замалювати форму генерованих коливань при трьох значеннях вхідної напруги: , , . Пояснити здобуті результати.

4. Добитися форми коливань, близької до синусоїдальної. Виміряти частоту коливань методом порівняння по фігурах Лісажу (рис.6.4). Рівності частот відповідає осцилограма у вигляді еліпсу. Порівняти виміряні значення частот з розрахованими. Пояснити різницю частот.

Рис.6.4

5. Розірвавши коло зворотного зв’язку на вході підсилювача 1, подавши на нього напругу від генератора низької частоти, на частоті виміряти в лінійному режимі його роботи (рис.6.5). Напругу вимірювати вольтметром змінного струму.

Рис.6.5

Лабораторні прилади. Генератор низької частоти типу Г3-34, осцилограф універсальний С1-83, електронний вольтметр, модулі «Активні чотириполюсники» та «Набірне поле», макет схеми кола Віна (див. таблицю), опір 2 кОм, короткозамикаюча перемичка, з’єднувальні кабелі.

6.4 Запитання для самоконтролю

1. Накресліть схеми RC-генератора з колом Віна і триланковим колом, використовуючи підсилювачі:

а) операційний; б) на польових транзисторах; в) на біполярних транзисторах.

Порівняйте ці генератори за вимогами , кількістю потрібних елементів.

2. Побудуйте АЧХ і ФЧХ розімкненого тракту RC-генератора з колом Віна і триланковим RC-колом, якщо підсилювач ідеальний.

3. Які параметри схеми визначають частоту генерації RC-генератора? Чим визначається її стабільність?

4. В який бік і наскільки зміниться частота RC-генератора з колом Віна, якщо: а) вхідний опір першого каскаду підсилювача дорівнює , , ; б) до підключити осцилограф з  МОм,  пФ?

5. Чому дорівнює ослаблення, яке вноситься в коло зворотного зв’язку на частоті у різних схемах RC-генератора?

6. Чим визначається фіксуюча здатність RC-генератора?

7. Як забезпечуються синусоїдальна форма і стабільна амплітуда генерованих коливань в RC-генераторах?

8. Наведіть приклади однокаскадних неінвертуючих підсилювачів. Чи можна на них побудувати RC-генератори з колом Віна у зворотному зв’язку? Як будуть виконуватись в них умови самозбудження?

9. Порівняйте LC- і RC-генератори за діапазоном перекриття частот при зміні ємності від до .

Література [4 – 311-323 c.; 5]