Тема 9 . Сучасний ринок, його структура і функції Питання для обговорення

1.Ринок як полісистемне утворення

2.Ринкова інфраструктура

3.Функції ринку

Питання для самоперевірки

1. В чому проявляється цивілізований характер ринку в промислове розвинутих країнах?

2. Визначення та структура ринку.

3. Ринок споживчих товарів та послуг: сутність, особливості, сучасні тенденції – реферат.

4. Ринок інвестицій і капіталу: особливості та сучасні тенденції – реферат.

5. Політизація економіки та її вплив на сучасний ринок – реферат.

6. Ринок праці: визначення та складові.

7. Аукціони: сутність та особливості, головні центри.

8. Торгово-промислові палати та торгові доми: сутність та призначення у ринковій економіці.

9. Ярмарки: визначення, види.

10. Маркетинг: визначення та складові, їх функції.

11. Біржа як організаційна форма ринку – реферат.

12. Біржа праці: сутність та функції.

13. Товарні біржі: сутність, структура, види – реферат.

14. Сутність, форми та особливості фондових бірж.

15. Чим визначається біржовий курс цінних паперів?

16. Що таке індекс Доу-Джонса?

17. Функції аудиторських фірм.

18. Визначте сутність холдингових компаній та холдингової діяльності.

19. Функції ринку, їх характеристика.

20. Тіньова економіка, її прояви. Детінізація економіки – реферат.

1. Ринок як полісистемне утворення

Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм - це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний же ринок - це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути (передусім державні) і масова свідомість.

Цивілізований характер ринку в промислове розвинутих країнах визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.

Ринок як складне, полісистемне утворення має надзвичайно багату структуру. Його складовими є ринки: товарів, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, так званий тіньовий, а також ринкова інфраструктура. Кожний з перелічених елементів здатний функціонувати в так званому автономному режимі і тому має свою структурну побудову. Всі вони взаємодіють як частини єдиної системи, оскільки органічно пов'язані між собою в становленні та розвитку. Порушення цього взаємозв'язку стає серйозною перешкодою існування повноцінного ринкового середовища.

Ринкове середовище розмежовується за політико-адміністративними ознаками: ринки окремих областей, територій, регіонів, країн, коаліцій, континентів, світовий ринок. Крім того, в рамках конкретного ринкового середовища можуть функціонувати агенти різних форм власності та господарювання. Відповідно до цього ринок характеризується за критерієм конкурентоспроможності функціонуючих суб'єктів господарювання як монопольний чи олігопольний.

У монопольному ринку має місце диктат виробника, постачальника, продавця. Однак перевиробництво будь-якого виду продукції може продовжувати, а іноді й загострювати конкуренцію за її збут, тобто монополію недостатньо трактувати як антипод ринково-конкурентного середовища. Крім монополії ворогом останнього є та-кож тотальний дефіцит.

Відправною точкою ринкової структури є ринок товарів. Макроекономічні складові його - це ринки споживчих товарів і послуг, інвестицій і капіталу тощо.

Ринок споживчих товарів і послуг - один з найважливіших компонентів товарного ринку. Невід'ємною рисою цивілізованого ринку, свідченням його стабільності й життєздатності є стан суспільного виробництва. Конкретним проявом останнього є рівновага попиту й пропозиції, насичення ринку споживчими товарами та послугами.

Ринок інвестицій і капіталу. Ринкове господарство в його широкому розумінні неможливе поза функціонуванням капіталу. Управління виробництвом у ринковому господарстві здійснюється через капітал. Інакше неможливо перебороти численні дис-баланси, неприйняття підприємствами науково-технічних новинок, їх небажання реінвестувати отриманий прибуток.

Політизація економіки не створює стійких мотивів до ефективного господарювання, не передбачає високої соціальної та моральної культури господарюючих суб'єктів, не сприяє співробітництву з іноземним капіталом. Створення ринку капіталу потребує стимулювати передусім не позиковий, а підприємницький іноземний капітал (прямі інвестиції, портфельні інвестиції). Прямі інвестиції перед імпортом позичкового капіталу мають переваги. Вони ство-рюють матеріальну заінтересованість у найбільшій віддачі капіталу, у впровадженні передової технології й організації виробництва, орієнтують на світовий ринок, його стандарти.

Ринок праці - посередник між роботодавцями та найманими працівниками. Це форма узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією, досягнення в нормальних умовах відносно стабільної рівноваги в цій сфері на основі державної політики, чинного зако-нодавства та саморегулювання. Світова практика виробила дійові механізми, які дають змогу уникнути екстремальних ситуацій у сфері зайнятості та використання робочої сили. Складовими ринку праці є:

• працездатне населення - ті, хто за віком і станом здоров'я здатні працювати у різних сферах суспільного виробництва;

• зайняте населення - та його частина, яка постійно виконує роботу на підприємствах, в організаціях, закладах за заробітну плату. До цієї групи населення не належать особи, які виконують роботу за допомогою власних засобів праці (рибалки, мисливці, селяни-одноосібники, дрібні ремісники.).

• частина населення, яка тимчасово не працює, але не відкидає надію на це.

Історично склалися два "чистих" варіанти ринку робочої сили і зайнятості:

1. ринок робочої сили з обмеженим попитом, його класичний взірець - ринок відсталих країн. Такий ринок завжди має великий резерв робочої сили;

2. ринок робочої сили з обмеженими ресурсами.

Дійовим інструментом ринку робочої сили є біржі праці.