Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції Методичні поради до вивчення теми

При вивченні даної теми студентам необхідно ознайомитися з поняттями виробничого процесу як сукупності взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення про­дукції. Основними елементами виробничого процесу є: засоби праці, предмети праці, персонал, дія сил природи, продукція.

При вивченні цих питань слід уяснити принципи організації ви­робничого процесу. До них належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, гнучкість.

Виділяють такі організаційні типи виробництва: одиничне, серійне й масове.

Вивчаючи методи організації виробництва необхідно звернути ува­гу на особливості потокового та не потокового виробництва, особ­ли­вості організації та параметри потокових ліній.

Закінчення теми передбачає розгляд суспільних форм організації виробництва. Основними серед них є: концентрація, спеціалізація, кон­версія, кооперування, комбінування, диверсифікація.

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами ви­робництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже останні є про­дуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, при­стосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Студенти на цьому етапі вивчення теми мають усвідомити, що ма­те­ріальний результат праці у більшості випадків виступає у формі кон­кретного продукту – продукції (виробу).

Далі студенти набувають знання про те, що протягом певного від­тинку часу виготовлювана продукція перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це її поділяють на незавершене виробництво, напівфабрикати, готові для споживання продукти. Про­дукти праці є придатними для різних сфер (способів) вико­рис­тан­ня у народному господарстві.

На наступному етапі вивчення теми студенти усвідомлюють, що визначальним розділом плану господарської діяльності і розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план вироб­ниц­тва продукції), що являє собою конкретну сукупність завдань з обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури і асортименту та належної якості на певний календарний період. Формування вироб­ничої програми у країнах з розвинутою ринковою економікою, а сьогодні все більше і в Україні, ґрунтується на бізнес-плані. Його струк­тура та зміст суворо не регламентовані, він може мати будь-яку кількість розділів і є орієнтованим на досягнення успіху головним чином у фінансово-економічній діяльності.

Важливо у ході вивчення теми студентам звернути увагу на те, що економічні ресурси у процесі виробництва перетворюються у про­дукцію (послуги) і повинні постійно доповнюватися. З цією метою і організовується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: ви­зна­чення потреби у матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і за­купівлю, організацію доставки, зберігання і видачу окремим спожи­ва­чам на підприємстві. Слід зауважити, що постачання матеріально-тех­нічних ресурсів повинно бути своєчасним, комплектним і з міні­маль­ними витратами.

Студентам слід оволодіти методикою визначення потреби у ма­те­ріалах і створення їх необхідних запасів.

Отже, закінчуючи вивчення даної теми, студентам слід зрозуміти, що споживна вартість і якість виробів безпосередньо пов’язані між собою, але на відміну від споживної вартості якість продукції харак­теризує ступінь її придатності для споживання, тобто кількісну сто­рону суспільної споживної вартості.

 

План семінарського заняття

1. 1.   Характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів.

2. 2.   Організаційні типи виробництва.

3. 3.   Методи організації виробництва.

4. 4.   Виробничий цикл, його складові.

5. 5.   Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства.

Термінологічний словник

Виробнича процес – сукупність взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетво­рю­ються на готову продукцію.

Диверсифікація – одночасний розвиток декількох технологічно не пов’язаних між собою видів виробництв, що значно розширює но­менклатуру та асортимент виробленої продукції.

Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств та служб, які забезпечують необхідні умови для функціонування під­приємства. Розрізняють виробничу і соціальну інфраструктуру під­при­ємства.

Конверсія – істотне (іноді повне) перепрофілювання виробничого потенціалу підприємства на випуск іншої продукції під впливом до­корінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників роз­витку економіки.

Концентрація – процес зосередження засобів виробництва на ве­ликих підприємствах.

Кооперування – форма виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції.

Масове виробництво – тип виробництва, який характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску продукції, яка безперервно виробляється протягом тривалого часу.

Одиничне виробництво – тип виробництва, який характеризується широкою номенклатурою продукції і мали обсягом її випуску.

Організація виробництва – певним чином упорядкована і зкоординована у часі і просторі система взаємодії особистих і речових елементів виробничого процесу – людей, як персоналу підприємства, знарядь і предметів праці.

Серійне виробництво – тип виробництва, який характеризується обмеженою номенклатурою і відносно великим обсягом випуску продукції, яка виробляється періодично повторюваними партіями.

Спеціалізація – поділ традиційних та формування нових галузей суспільного виробництва.

Теми рефератів

1. 1.   Процес виробництва продукції, його складові та принципи ра­ціо­нальної організації.

2. 2.   Типи і методи організації виробництва.

3. 3.   Соціальна Інфраструктура, її значення і тенденції розвитку на підприємствах за ринкових умов господарювання.

Питання для самостійного вивчення

1. 1.   Характеристика суспільних форм організації виробництва.

2. 2.   Технічна підготовка виробництва, її сутність.

3. 3.   Конкурентоспроможність, її визначення.

4. 4.   Оцінка нормативно-технічної документації з регламентування показників якості.