Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, не­доторканності державних кордонів, забезпечення при­зову та мобілізації

Зовнішня, внутрішня та інформаційна безпека як об'єкти кри­мінально-правової охорони. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Злочини, що порушують правила охорони та зберігання державної чи службової таємниці. Розголошення державної таємниці: аналіз юридичних складів злочину. Втрата документів, що містять державну таємницю: особливості об'єктивної та суб'єк­тивної сторін юридичного складу злочину, відмежування від розго­лошення державної таємниці. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держа­ви: особливості предмета злочину, відмежування від державної зради та шпигунства.

Злочини, що порушують встановлений порядок перети­нання державного кордону України та правила переміщен­ня через її митний кордон окремих предметів. Незаконне пе­ретинання державного кордону: аналіз юридичних складів злочину. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України: особливості об'єктивної сторони та суб'єкта юридичного складу злочину. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки: відмежування від контрабанди, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Порушення пра­вил міжнародних польотів: особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін юридичного складу злочину, відмежування від інших зло­чинів.

Злочини, що порушують встановлений порядок ком­плектування Збройних Сил України. Ухилення від призову на строкову військову службу: аналіз юридичного складу злочину. Ухилення від призову за мобілізацією: особливості об'єктивної сто­рони юридичного складу злочину. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів: аналіз юридичних складів злочину.

Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної вла­ди, органів місцевого самоврядування та об'єднань гро­мадян

Конституція України про основні принципи управління в дер­жаві. Особливості механізму кримінально-правової охорони управ­лінської діяльності в Україні та основні напрямки його вдоскона­лення на сучасному етапі.

Загальна характеристика злочинів проти порядку управління за чинним кримінальним законодавством України та проблеми сис­тематизації їх юридичних складів.

Злочини, що посягають на загальні засади управлін­ської діяльності в державі. Наруга над державними символами: особливості юридичних складів злочинів. Незаконне підняття Дер­жавного Прапора України на річковому або морському судні: особ­ливості об'єктивної сторони та ознак суб'єкта злочину. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, похо­дів і демонстрацій: аналіз юридичного складу злочину. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд: особливості об'єк­тивної та суб'єктивної сторін юридичного складу злочину. Само­вільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи: особливості юридичного складу злочину, кваліфікація за су­купністю з іншими злочинами. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації: аналіз юридичного складу злочину, відмежування від інших злочи­нів. Самоправство: особливості юридичного складу злочину. При­мушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зо­бов'язань: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами.

Злочини, що посягають на окремі блага та інтереси фі­зичних осіб як суб'єктів управлінської діяльності. Опір пред­ставникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і дер­жавного кордону або військовослужбовцеві: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Втру­чання в діяльність працівника правоохоронного органу: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Втручання в діяльність державного діяча: особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін юридичного складу злочину. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча: аналіз юри­дичних складів злочину, відмежування від суміжних злочинів. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохо­ронного органу: особливості юридичних складів злочину. Посяган­ня на життя працівника правоохоронного органу, члена громад­ського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця: аналіз юридичного складу злочи­ну, відмежування від інших злочинів. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника: ана­ліз юридичного складу злочину, відмежування від суміжних злочи­нів. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадяни­на, який виконує громадський обов'язок: особливості юридичних складів злочину. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради: аналіз юридичних складів зло­чину. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок: особливості юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок фун­кціонування матеріальних носіїв управлінської діяльності. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печа­ток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання служ­бовим становищем або їх пошкодження: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Підроблення докумен­тів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підробле­них документів: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочина­ми. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негла­сного отримання інформації: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від суміжних злочинів. Умисне пошкодження ліній зв'язку: особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін юридич­ного складу злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими зло­чинами.