Змістовий модуль 4 Гігієна харчування

1. Гігієнічні принципи раціонального, превентивного, лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування. Показники адекватності та збалансованості харчування.

2. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.

3. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти-сурогати.

4. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика. Поняття про білково-енергетичну недостатність.

5. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.

6. Фізіолого-гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.

7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.

8. Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.

9. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.

10. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна. Особливості організації та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.

11. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко- та важкозасвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.

12. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.

13. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.

14. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.

15. Харчові отруєння та їх профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.

16. Харчові отруєння бактеріальної природи (етіологія, умови, що сприяють виникненню харчових отруєнь, диференційний діагноз). Заходи щодо профілактики.

17. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика (класифікація, етіологічні фактори, диференційний діагноз) Заходи щодо профілактики.

18. Гігієнічні основи лікувально-дієтичного харчування. Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії. Задачі та обов’язки лікаря-дієтолога.

19. Гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування на виробництві. Правила відбору проб їжі для лабораторного дослідження.

Змістовий модуль 5

Гігієна праці

1. Охорона праці медичних працівників. Гігієнічна оцінка виробничого середовища та умов праці фахівців охорони здоров’я. Психофізіологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони праці представників основних медичних спеціальностей.

2. Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

3. Медико-санітарне обслуговування працівників промисловості та сільського господарства. Основні напрямки діяльності цехового лікаря–ординатора по забезпеченню здорових умов праці. Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології.

4. Класифікація основних видів і форм трудової діяльності. Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці та методи їх дослідження.

5. Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці. Наукова організація праці. Заходи боротьби зі втомою. Роль лікаря-психолога.

6. Гігієна розумової та операторської праці. Провідні принципи, методи та засоби наукової організації праці. Санітарно–просвітня робота.

7. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань серед цивільного населення та військовослужбовців, робота яких пов’язана з впливом шуму.

8. Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань населення та військовослужбовців при роботі, що пов’язана з впливом вібрації.

9. Електромагнітне випромінювання як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Організація заходів щодо профілактики шкідливого впливу НВЧ-поля.

10. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).

11. Пил як виробнича шкідливість (фізико–хімічні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я та захворювання). Профілактика пилової патології в умовах цивільної і військової праці.

12. Свинець, як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом свинцю.

13. Ртуть, як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом ртуті.

14. Оксид вуглецю, як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом оксиду вуглецю.

15. Нітросполуки як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення в стані здоров’я). Профілактика захворювань, що пов’язані з впливом нітросполук.

16. Гігієна сільськогосподарської праці (тваринництво, робота на молочнотоварній фермі). Професійні шкідливості. Зрушення у стані здоров’я та заходи щодо їх профілактики.

17. Гігієна праці сільських механізаторів (умови праці, професійні шкідливості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).

18. Гігієна праці при роботі з пестицидами (види пестицидів, особливості дії та способів застосування, заходи безпеки та профілактики захворювань).

Змістовий модуль 6

Гігієна дітей та підлітків

1. Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.

2. Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, правила антропометрії, таблиці стандартів фізичного розвитку. Психоневрологічний розвиток дітей і підлітків, його етапи, закономірності.

3. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.

4. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу – фізичної і психологічної.

5. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно-протиепідемічний режим.

6. Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).

7. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів.

8. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.

9. Рухова активність і здоров’я дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів. Зміст лікарського контролю за фізичним та психофізіологічним вихованням школярів.

10.  Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.

11. Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків. Гігієнічні вимоги до шкільних майстерень. Професійна орієнтація та професійний відбір.

12. Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної діяльності: поєднання часу навчальних занять з часом оптимуму фізіологічних функцій організму, використання рухової активності як синхронізатора біологічних ритмів, запровадження раціональної організації вільного часу.