1.2 Основні завдання дисципліни:

• вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, ознайомлення з найбільш відомими авторами філософських систем, їх головними працями;

• сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ в цілому і ставлення людини до цього світу;

• вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності;

• розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань теорії і практики сучасного мистецтва;

• набуття вміння застосовувати здобуті знання для аналізу різноманітних суспільних явищ та в ситуаціях світоглядного вибору;

• подальше становлення і вдосконалення логічної і філософської культури студентів як фахівців і громадян демократичної України.

1.3 Основні знання, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:

• предмет, структуру, категоріальний апарат і науковий статус філософії, етапи розвитку світової філософії, історію виникнення та розвитку вітчизняної філософської думки;

• основний зміст усіх розділів, напрямки історико-філософської думки, класичну і сучасну вітчизняну та світову філософію;

• особливості філософського способу мислення, основні філософські принципи та першоджерела;

• систему філософських категорій, типологію філософських систем, філософське вчення про розвиток, закони діалектики, мету і цінність людської життєдіяльності;

• причини глобальних проблем сучасності, соціально-екологічні наслідки глобалізації;

• форми і методи наукового пізнання, основний зміст пізнавальної діяльності, способи людського буття;

• студенти повинні формувати свою власну світоглядну та філософську позицію;

• застосувати набуті знання при аналізі загальних фахових проблем сьогодення;

• аналізувати і розуміти логічне та фахове знання як самоорганізовану систему.

1.4 Основні вміння і навички, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:

• використовувати категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;

• структурувати інформацію;

• виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу; визначати наявність системи;

• установлювати типи та характеристики систем, встановлювати їх відповідність меті діяльності;

• синтезувати схеми функціонування оптимальної системи;

• встановлювати зв’язки між елементами оптимальної системи;

• здійснювати переведення ієрархічно структурованої інформації до вигляду синтетичної системної цілісності з теоретично визначеними правилами функціонування;

• розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності;

• здійснювати діяльність; встановлювати ступінь істинності теоретично визначених правил.