3.2 Акції як основа формування власного капіталу

Акція – це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у Статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві, дає право власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації товариства.

Цілями випуску акцій є:

- щойно створені підприємства – забезпечення стартового капіталу, необхідного для початку діяльності;

- діючі підприємства – залучення додаткових фінансових ресурсів для фінансування поточної діяльності підприємства.

Акції можуть бути іменними і на пред'явника, простими і привілейованими.

Вартість акцій

Різноманітність напрямків використання акцій обумовлює визначення різних видів вартісних оцінок:

• номінальна (емісійна) вартість – встановлюється емітентом у момент випуску;

- ринкова курсова вартість – вартість, за якою акція купується.

Визначається за формулою

де С^ринк - ринкова вартість акції;

Н_а – номінальна вартість акції;

К^а - курс акції, %;

де Д - дивіденд, %;

і_б - банківський позиковий відсоток , %.

Процес установлення ціни акції залежно від реального доходу, що вона приносить, має назву капіталізації доходу і відбувається за допомогою фондового ринку.

Балансова вартість акції визначається за формулою

де С^б - балансова вартість акції;

ЧА - вартість чистих активів товариства, тобто всі активи мінус борги (кредиторська заборгованість, позикові кошти, доходи майбутніх періодів);

N - кількість сплачених акцій.

По балансовій вартості реалізуються акції в акціонерних товариствах закритого типу.

Розрахункова курсова вартість акцій використовуються для визначення ціни при продажу акцій у межах товариства або при аналізі діяльності компанії

де С ^роз.к – розрахункова курсова вартість акції;

П - чистий прибуток за рік;

N - кількість сплачених акцій;

і_б - середня ставка НБУ по централізованих кредитах.

Інвестиційна вартість акцій визначається у процесі оцінки акцій. Ця вартість є критерієм оцінки доцільності придбання акції або подальшого володіння нею.

Оцінка акцій

Під оцінкою цінних паперів розуміється процес визначення інвестиційної (внутрішньої, дійсної, дисконтованої) їх вартості. Ключовим фактором при оцінюванні будь-якого фінансового інструмента є позитивне співвідношення між ризиком і очікуваним доходом. Це означає, що при здійсненні оцінки цінних паперів враховуються дві величини: норма доходу, яку власник сподівається отримати наприкінці кожного періоду володіння цінним папером, і мінімальна норма доходу (ставка дисконту), прийнята для інвестора.

Отже, очікувана вартість акції для інвестора дорівнює сумі очікуваних у майбутньому дисконтованих доходів.

Розрахована у процесі оцінки інвестиційна вартість цінного паперу порівнюється з його поточною ринковою вартістю і на підставі цього порівняння інвестор доходить висновку про доцільність придбання цінного паперу. Якщо інвестиційна вартість цінного паперу буде більша за його поточну ринкову вартість, це означає, що ринок недооцінив його, але згодом зробить це, тобто такий цінний папір є сенс купувати, оскільки він принесе власнику доход внаслідок збільшення ринкової вартості. І, навпаки, якщо інвестиційна вартість буде менша за поточну ринкову, це означає, що ринок переоцінив його, але згодом правильно оцінить, тобто такий цінний папір купувати недоцільно.

Оцінка привілейованих акцій

Привілейована акція – це акція, що забезпечує отримання фіксованого дивіденду. Не дивлячись на те, що насправді за всіма привілейованими акціями передбачається право викупу і багато з них погашаються, все ж таки вони не мають терміну погашення. Отже, коли мова йде про їх оцінку, то їх можна охарактеризувати як безтермінові цінні папери.

Математична формула для визначення інвестиційної вартості привілейованих акцій

,

де Р^а.пр - розрахункова інвестиційна вартість привілейованої акції;

- очікувані щорічні виплати дивідендів;

r_a - очікувана мінімальна ставка дисконту ( необхідний рівень прибутковості);

n - останній рік запланованого періоду.