Тестові завдання для перевірки знань

1. В якій сфері АПК виробляється за обсягом найбільше продукції:

а) у 1-й сфері (виробництво засобів виробництва для АПК);

б) у 2-й сфері (сільське господарство);

в) у 3-й сфері (галузі промисловості з переробки сільськогосподарської сировини).

2. Вкажіть операційні витрати аграрних підприємств, що входять у виробничу собівартість:

а) прямі матеріальні витрати;

б) адміністративні витрати;

в) витрати на збут;

г) інші операційні витрати.

3. Скільки відсотків одержуваної сільськогосподарської продукції використовується в подальшому виробничому процесі як засіб виробництва:

а) 10-15 %;

б) 20-25 %;

в) 30-35 %;

г) 40-45 %;

ґ) 50-55 %.

4. У сільському господарстві головним засобом виробництва є:

а) основні фонди;

б) виробничі фонди;

в) земля;

г) жива праця.

5. Вид якого підприємства, враховуючи форми власності і господарювання, малопоширений в АПК України:

а) комунальне;

б) приватне;

в) державне;

г) господарське товариство;

ґ) колективне.

6. Спеціальним режимом прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників є:

а) фіксований сільськогосподарський податок;

б) нефіксований сільськогосподарський податок;

в) особливості використання сум ПДВ;

г) нарахування ПДВ за нульовою ставкою;

ґ) дотації сільськогосподарських товаровиробників.

7. В якому році в Україні введено фіксований сільськогосподарський податок:

а) 1991;

б) 1999;

в) 2002;

г) 2005.

8. У технологічній структурі інвестицій в основний капітал у галузях АПК основну частку займають витрати на:

а) будівельно-монтажні роботи;

б) придбання машин і обладнання;

в) реконструкцію діючих підприємств;

г) виробництво нової конкурентоспроможної продукції.

9. У відтворювальній структурі інвестицій в АПК переважають витрати на:

а) соціальну сферу;

б) технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств;

в) охорону і раціональне використання земель;

г) будівельно-монтажні роботи.

10. Основний обсяг приросту прямих і непрямих інвестицій в АПК забезпечено за рахунок коштів на:

а) фінансову підтримку заставних та інтервенційних операцій із зерном;

б) селекцію в рослинництві;

в) селекцію у тваринництві;

г) подолання наслідків несприятливих умов, стихійного лиха та розвиток аграрного ринку;

ґ) формування державної служби з охорони прав на сорти рослин.

Література: 1, 2, 4-7, 9, 18, 22, 37, 38-42, 44, 47, 48, 51-53, 57, 59, 62, 70-72, 86, 90, 93, 110, 111, 114, 121-124, 134, 135, 143, 144, 150, 159, 161, 163, 166, 169, 170.

Розділ 2 Система технологій виробництва продукції рослинництва Тема 2. Економіко-Технологічні особливості виробництва продукції рослинництва Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Рослинництво – провідна галузь виробництва сільськогосподарської продукції, найважливіше джерело продовольчих ресурсів людства, основа його цивілізації.

Рослинництво займається вирощуванням різних культурних рослин. Разом з тим цей термін означає вирощування саме польових культур аналогічно тому, як плодівництво – садових, а овочівництво – городніх культур. Отже, структура рослинництва визначає склад і співвідношення в аграрному підприємстві таких галузей, як рільництво, кормовиробництво, овочівництво, садівництво.

Вивчаючи біологічні особливості сільськогосподарських культур, зверніть увагу, що рослини складаються із клітин, різноманітних за формою і розмірами. У рослин є різні органи, які виконують неоднакові функції. Корені, стебла, листки називаються вегетативними органами, а квітки, плоди, насіння – генеративними органами. Генеративні органи є органами розмноження. Деякі види рослин можуть розмножуватись і за допомогою вегетативних органів. У цілому, продуктивність рослин складається з плодової маси і вегетативних частин, які теж можуть використовуватись з господарською метою або як сировина для промисловості.

Життєдіяльність рослин, їх ріст і розвиток здійснюються в результаті постійного обміну речовин і енергії між рослиною та навколишнім середовищем. Основою обміну речовин і енергії є процеси асиміляції та дисиміляції. На початку життя фізіологічні функції рослини забезпечуються речовинами і енергією, які є в рослині. Після переходу молодої рослини до власного (автотрофного) живлення процеси росту і розвитку в ній постійно залежать від інтенсивності фотосинтезу та дихання.

У рослинництві усі польові культури, залежно від ботанічних ознак, виробничого принципу і характеру використання отримуваної продукції поділяються на різні групи.

За виробничим принципом польові культури поділяються на такі великі групи та підгрупи:

1) зернові:

• типові хліба (озима пшениця, озиме жито, озимий ячмінь, тритикале (гібрид пшениці і жита), яра пшениця, ярий ячмінь, овес);

• просовидні хліба (кукурудза, сорго, могар, чумиза та ін.);

• зернові бобові – горох, соя, люпин, квасоля, нут, чина, кормові боби, сочевиця та ін.);

• круп’яні (рис, просо, гречка та ін.);