- •Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу
- •1:5000 Із номенклатурою
- •Схилення магнітної стрілки
- •1.3. Фізико - географічний опис району робіт
- •1.4 Економічна характеристика району
- •1.5. Топо-геодезична вивченість району робіт
- •2 Технічна й розрахункова частини роботи
- •2.2Проектування планово висотних опознаків
- •3. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого
- •2.3. Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії Вимоги інструкції до інженерної полігонометрії
- •3.1 Розрахункова частина полігонометричного ходу
- •4. Розрахунок точності світловіддалемірних вимірювань
- •5. Розрахунок точності кутових вимірювань
- •5. Проект прив’язки планово-висотних опознаків
- •Розрахунок точності планового положення опв-1 пряма засічка
- •6. Методика та організація робіт на об’єкті
- •7. Кошторис
- •8. Література
3.1 Розрахункова частина полігонометричного ходу
Спочатку
я визначаю форму запроектованого
полігонометричного ходу. Для цього на
карті необхідно поміряти параметри
зігнутості ходу
(
найбільша відстань від вершини ходу до
лінії, проведеної через центр ваги ходу
паралельно до замикаючої
)
і
(найбільший
кут, утворений стороною ходу і замикаючою
)
і порівняти їх з допустимими величинами
та
,
які визначаються за формулами :
Де
-
співвідношення впливів похибок кутових
і лінійних вимірювань у кінцевій точці
ходу
і
-
середні квадратичні похибки відповідно
кутів та ліній.
Для
світловіддалемірної полігонометрії
величина
завжди більша від одиниці
.
Обчислимо ці величини запроектованого
полігонометричного ходу 4 класу з
параметрами: знаменник граничної
відносної нев‘язки Т=22200;
;
довжина замикаючої
;
кількість сторін
;
середня квадратична похибка виміру
кута
Середню
квадратичну похибку
знаходимо для вибраного світловіддалеміра
Leica
TC-1100
за
формулою:
,
де
- виміряна довжина лінії у міліметрах.
Розрахуємо значення
для середньої довжини сторони
запроектованого полігонометричного
ходу:
За формулами отримаємо наступні величини
;
Отже хід буде витягнутим якщо
і
Щоб
виміряти на карті
і
,
треба нанести на карту центр ваги ходу.
Його координати розраховують за формулами
У такому разі координати X та Y – умовні координати пунктів запроектованого ходу. За початок умовних координат я прийняв початковий пункт ходу, а за вісь X – його замикаюча Виміряні на карті координати X та Y записую у таблицю. Точність координат повинна відповідати масштабу карти.
Отримавши координати центра ваги ходу, я їх наношу на карту і через нього провів паралельну до замикаючої.
У
моєму випадку
порівнявши
ці значення з граничними я можу зробити
висновок що запроектований хід зігнутий,
тому що
.
Точки ходу |
|
|
|
|
п. Лінден |
0 |
0 |
1450 |
|
1 |
175 |
325 |
1100 |
|
2 |
200 |
725 |
725 |
|
3 |
450 |
1255 |
225 |
|
4 |
700 |
1575 |
100 |
|
5 |
975 |
2075 |
600 |
|
6 |
1275 |
2000 |
252 |
|
7 |
1625 |
1950 |
475 |
|
8 |
2175 |
1850 |
375 |
|
9 |
2950 |
1725 |
225 |
|
10 |
3225 |
1650 |
175 |
|
11 |
3625 |
1675 |
225 |
|
12 |
4050 |
1525 |
75 |
|
13 |
5425 |
1775 |
250 |
|
14 |
6650 |
1025 |
475 |
|
п. Курт |
7175 |
0 |
1475 |
|
|
40675 |
21155 |
|
|
Розрахуємо тепер середню квадратичну похибку в кінцевій точці запроектованого полігонометричного ходу і зробимо висновок, чи достатня його імовірність.
У світловіддалемірній полігонометрії витягнутий хід еквівалентний (за довжиною зігнутому, поступається йому у точності, і тому розрахунок виконуємо за формулою для витягнутих ходів
Для мого ходу будемо мати
Висновок: точність запроектованого полігонометричного ходу відповідає заданій точності полігонометричного ходу 4-го класу
