- •Миколаїв 2011
- •Кафедра біології та
- •Миколаїв - 2011
- •1 Загальні відомості щодо структури, змісту та оформлення розділу
- •2 Методичні рекомендації при висвітленні загальних питань охорони праці та охорони праці користувачів
- •Висновки .......................................................................................................12
- •Висновки ..................................................................................................... 10
- •Вступ ................................................................................................................ 4
- •Висновки ...................................................................................................... 13
- •Висновки ..................................................................................................... 11
- •3 Методичні рекомендації при розробці питань охорони праці для визначених робочих місць
- •Перелік посилань
- •Продовження додатку а
- •Додаток б
- •Додаток г Розрахунок загального рівномірного освітлення виробничого приміщення люмінесцентними лампами
- •Розрахунок загального рівномірного освітлення виробничого приміщення люмінесцентними лампами
- •Додаток д
- •Для IV та V поясів світлового клімату
- •Поверхонь інтер’єру приміщення
- •Додаток е
- •Розрахунок параметрів спліт-системи кондиціонування та підбір обладнання тепловологісної обробки повітря
- •Визначення необхідної холодо – та теплопродуктивності спліт- системи кондиціонування та підбір обладнаня тепловологісної обробки повітря
Додаток е
Визначення параметрів спліт-системи кондиціонування та підбір обладнання тепловологісної обробки повітря
Надалі наведено послідовність виконання можливого варіанта підрозділу 3 розділу „Охорона праці” дипломної (магістерської наукової) роботи.
Розрахунок параметрів спліт-системи кондиціонування та підбір обладнання тепловологісної обробки повітря
Оцінка тепло- та вологонадлишків у розрахунковому приміщенні
Розрахунок теплонадлишків у виробничому приміщенні виконується з використанням експрес-методики [3]. Дана методика в основному використовується для розробки систем кондиціонування повітря на базі нескладного (у проектному відношенні) кліматичного обладнання: кондиціонерів спліт-систем, кондиціонерів віконного типу та моноблочного виконання. Теплонадлишки оцінюються як сума основних теплоприпливів у виробничому приміщенні.
Розрахунок виконується в такій послідовності:
3.1.1
Теплоприплив у розрахункове приміщення
крізь огородження
,
кВт.
Визначається
в залежності від об’єму виробничого
приміщення та питомого теплового
навантаження в ньому
,
Вт/м3.
Згідно з даними [3] для приміщень,
розташованих із сонячного боку, та з
великою площею оскління зовнішніх стін,
=
35…40 Вт/м3;
приміщень на тіньовій стороні -
=
30…35 Вт/м3.
Зазвичай приймається для середньостатистичного
приміщення
=
35 Вт/м3.
Тоді
,
де
,
,
-
відповідно довжина, ширина та висота
виробничого приміщення, м.
3.1.2
Теплоприплив у розрахункове приміщення
від оргтехніки
,
кВт.
Оцінюється
як
=
300 Вт на один комп’ютер у повній
комплектації (або 30 % від встановленої
потужності електроспоживачів). При
кількості
комп’ютерів
.
3.1.3
Теплоприплив від людей, що працюють у
виробничому приміщенні
,
кВт.
При
кількості людей, що працюють у виробничому
приміщенні
,
та питомому тепловиділенні однієї
людини
=
100 Вт/люд (офісні приміщення та інші
приміщення з робочими місцями сфери
розумової діяльності)
.
З.1.4
Загальний явний теплонадлишок у
виробничому приміщенні
,
кВт.
.
3.1.5
Вологонадлишок у виробничому приміщенні
,
кг/год.
Для
офісних приміщень та приміщень з робочими
місцями сфери розумової діяльності
враховуються тільки вологоприпливи
від людей. Їх величина залежить від
температури у виробничому приміщенні
та категорії виконуваної роботи.
Наприклад, при категорії робіт ЛЕГКА-1А
та температурі у приміщенні
=24
°С (середнє значення оптимального
діапазону температур для даної категорії
робіт). Питомий вологоприплив складає
=
100 г/(год·люд). Тоді
.
3.1.6
Прихований теплонадлишок у виробничому
приміщенні
,
кВт.
,
де
- прихована теплота пароутворення,
кДж/кг (зазвичай приймається
=
2500 кДж/кг).
3.1.7
Сумарний теплонадлишок у виробничому
приміщенні
,
кВт.
.
Визначення необхідної холодо – та теплопродуктивності спліт- системи кондиціонування та підбір обладнаня тепловологісної обробки повітря
Оцінка зазначених параметрів спліт-системи кондиціонування здійснюється у такій послідовності:
Необхідна холодопродуктивність спліт-системи кондиціонування
,
кВт.
Для замкнених систем кондиціонуваня (саме такою є спліт-система), їх необхідна холодопродуктивність дорівнюється (з певним запасом) сумарному теплонадлишку у виробночому приміщенні.
.
Ентальпія повітря у виробничому приміщенні
,
кДж/кг.
Визначається
за допомогою діаграми
d,
I стану
вологого повітря [3] або аналітично в
залежності від температури
та відносної вологості
повітря у виробничому приміщенні.
Наприклад, при
=
24 °С та
=
50 % (середнє значення оптимального
діапазону температур та відносної
вологості для категорії робіт ЛЕГКА-1А)
зазначена ентальпія
=
48 кДж/кг.
Ентальпія повітря на вході у виробниче приміщення (виході із повітророзподільника, тобто внутрішнього блоку)
,
кДж/кг.
Оцінюється
за допомогою діаграми
d,
I стану
вологого повітря [3] в залежності від
температури повітря на вході у виробниче
приміщення
та його відносній вологості
.
Враховуючи, що повітря на виході з
охолоджувача з повітророзподільника
знаходиться майже в стані насичення,
його відносна вологість
=
90…95 %. Тоді, наприклад, при
=
15 °С та
=
90 % ,
=
38 кДж/кг.
Необхідна масова повітропродуктивність внутрішнього блоку спліт-системи кондиціонування
,
кг/с.
.
3.2.5
Необхідна об’ємна повітропродуктивність
внутрішнього блоку спліт-системи
кондиціонування
,
м3/год.
При
густині повітря за нормальних умов
=
1,205 кг/м3
.
Підбір
обладнання тепловологісної обробки
повітря здійснюється з урахуванням
визначеної необхідної холодопродуктивності
спліт-системи
(кВт)
та необхідної повітропродуктивності
(м3/год). Враховуючи, що повітро
продуктивність
залежить від робочої різниці ентальпій
=
-
,
а вона відповідно від робочої різниці
температур
=
-
,
розраховане значення повітропродуктивності
може не співпадати з його паспортним
значенням для певної спліт-системи
при співпадінні необхідної
холодопродуктивності
.
В даний час фірми – виробники пропонують широкий спектр спліт-систем кондиціонування (фірми LG, SAMSUNG, TOSHIBA, FUJITSU, MQ, Chigo та ін.).
Зазвичай найбільш інформативними для споживача є такі технічні характеристики спліт-системи при її виборі:
- фірма-виробник назва фірми
- модель шифр моделі
- холодопродуктивність чисельне
(потужність охолодження) , кВт значення
- теплопродуктивність чисельне
(потужність
обігріву)
,
кВт
значення
- споживана потужність , кВт чисельне значення
- повітропродуктивність вентилятора , м3/год чисельне значення
-
габарити всередині блоку
чисельне значення
-
рівень шуму
,
дБ
чисельне значення
