11 Інноваційний маркетинг та менеджмент. Тема 2. Концепція інноваційного менеджменту

Тема 2. Концепція інноваційного менеджменту

1. Предмет, мета та завдання інноваційного менеджменту

2. Наукові підходи до інноваційного менеджменту

3. Системний підхід в управлінні нововведеннями

4. Технологія інноваційного менеджменту

2.1. Предмет, мета та завдання інноваційного менеджменту

Інноваційний менеджмент можна розглядати в трьох аспектах: як науку і мистецтво управління інноваціями; як вид діяльності і процес прийняття управлінських рішень в інноваціях; як апарат управління інноваціями.

Як наука і мистецтво управління інноваційний менеджмент базується на теоретичних положеннях загального менеджменту і на роботах присвячених проблемам управління НТП, розвитку науки і техніки а також управлінню науковими дослідженнями і розробками.

Як вид діяльності і процес прийняття управлінських рішень інноваційний менеджмент являє собою сукупність процедур, які складають загальну технологічну схему управління інноваціями у залежності від рівня інноваційної системи (національна економіка, галузь промисловості, інноваційне підприємство, окремий інноваційний проект або індивідуальна розробка).

Як апарат управління інноваціями інноваційний менеджмент передбачає структурне оформлення інноваційної сфери в систему управління інноваціями, яка володіє ієрархічною структурою і складається зі спеціалізованих органів управління різних рівнів, які виступають суб'єктами керування, і які наділені обмеженими повноваженнями в прийнятті і реалізації управлінських рішень і відповідальні за результати функціонування інноваційного підприємства.

На наш погляд, інноваційний менеджмент можна визначити, як систему програмно-цільового управління, поточного та перспективного планування та прогнозування науково-технічних розробок, організації інноваційного виробництва, реалізації інновацій з метою підвищення ефективності господарювання, задоволення потреб ринку та суспільства в цілому, збільшення прибутку.

Метою інноваційного менеджменту є забезпечення довгострокового функціонування організації на основі:

• визначення основних напрямків науково-технічної та виробничої діяльності організації;

• розробка і впровадження нової продукції і технології;

• модернізація та удосконалення продукції і технології;

• подальший розвиток виробництва традиційної продукції;

• зняття з виробництва застарілої продукції.

Інноваційний менеджмент ґрунтується на таких принципах:

1. Визначення пріоритетних напрямків інноваційних змін виходячи з цілей і завдання фірми.

2. Цілеспрямований пошук ідеї, що служить фундаментом для інновації.

3. Створення атмосфери творчості, яка стимулює пошук і освоєння нових ідей.

4. „Дослідницький стиль прийняття рішень” реалізується у поєднанні власних досліджень і залучення з цією метою наукових організацій, вузів, консультаційних центрів.

5. Принцип підвищення оперативності управління – реалізується в реакції інноваційного управління на зміни в зовнішньому середовищі. Темпи цих змін не повинні перевищувати темпи інноваційних перетворень.

6. Здійснення цілісного організаційного і технічного комплексу робіт з перетворення ідеї в предмет, готовий для просування на фінансовому ринку і для продажу.

7. Творчий підхід та активні дії продавців в процесі просування і реалізації інновації на ринку.

Інноваційний менеджмент містить у собі стратегію і тактику керування.

Стратегія визначає загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети.

Тактика — це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Управління інноваційною діяльністю фірми, корпорації перед­бачає:

• розроблення інноваційних цілей розвитку;

• створення системи інноваційних стратегій;

• аналіз зовнішнього середовища з урахуванням невизначено­сті та ризику;

• аналіз інноваційного потенціалу фірми;

• оцінку ситуації на ринку; -

• пошук інноваційних ідей, ліцензій, ноу-хау;

• прогноз ситуації на ринку;

• формування інноваційного та інвестиційного портфеля, роз­роблення проектів;

• планування та організацію наукових розробок, їх упрова­дження у виробництво;

• удосконалення організаційних структур управління;

• управління персоналом;

• оцінку ефективності інноваційної діяльності;

• процедуру прийняття управлінських рішень;

• вивчення ринкової кон'юнктури, інноваційної діяльності конкурентів;

• дослідження ринку для нових продуктів і технологій (єм­ність ринку, умови й еластичність попиту тощо);

• прогнозування діяльності, характеру та стадій життєвого циклу нової продукції (на цій підставі приймаються рішення про розміри виробничих потужностей, обсяги капіталовкладень);

• дослідження ресурсів, необхідних для проведення іннова­ційних процесів;

• аналіз ризиків інновацій, визначення методів їх мінімізації;

• розробку варіантів кооперації в науково-дослідній сфері з конкурентом;

• вибір організаційної форми створення, освоєння й розмі­щення на ринку нових товарів (моніторинг інноваційного проек­ту, внутрішній або зовнішній венчур);

• оцінку ефективності інвестиційного проекту;

• дослідження доцільності та планування найадекватнішої форми передавання технології в процесі створення, освоєння, розміщення на ринку (ліцензії, трансфери, науково-технічне спів­робітництво).