1)Дослідження, аналіз потреб споживачів 2)марк. Забезпечення розробки

нових товарів 3)аналіз і прогноз стану й розвитку ринків 4)формування

стратегії і тактики 6)збут 7)формування асортим. політики 8)сервис

Осн. ознаками сегментування ринку ЗМІ за характерними особливостями друк.

продукції можуть бути її призначення, вартість (прейскурантна ціна, цінв

споживання), відповідність моді, ступінь розрекламованості. Хар-ки

споживачів: демограф. (вік, стать, склад родини, раса і т.д.), соц-екон.

(рід занять, доходи), географіч, культурні, психологіч (інд. якості, стиль

життя тощо).

Маркет. політика комунікації – комплекс заходів, які використовує ЗМІ для

інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої твари.

Елементи: відпраник -–кодування – звертання – засоби поширення інф-ції –

декодування – отримувач – зворот. реакція – звор. зв=язок Финансовая база:

рекл. отдел, бухгалтерия, дотации.

Типы финансирования: государств, партийный, религиозный, коммерческий

(самоокуп. редакция). Ведется: 1)отчетность по доходам и расходам;

2)балансовая отчетность, где доходы: продажа рекламы, продажа материалов в

др. СМИ, объявления, подписка, коммерческ. заказы на печать; а расходы: на

печать, материальные, на коммерч. заказы. Общая сумма прибыли идет на:

зарплату, распространение, ремонт техники, страховка, аренда помещения,

представительские расходы, юрид. консульт., налог на зарплату, выплату

кредитов или процентов, канц. товары, комунальн., почтовые, транспортные

услуги, амортизационные отчисления. Затем выплачиваются налоги и получаетс

чистая прибыль.

52 Основи ред. менеджєменту

Мен-мент – 1) це діяльність групи осіб, які самостійно організують

виробництво, вміють вивчати ринок, відчувають кон’юнктуру ринку, дінаміку

попиту; 2) це процес упр-ня матер. та людськими ресурсами, який забезпечує

інтеграцію та найефективніше їх викор-ня для досягнення цілей. Ред. мен-т

пов’язаний з маркет-гом – двоєдиний процес.

Маркетинговий мен-т – аналіз, план-ня, впровадження у життя і контроль за

здійсненням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку

взаємовигідних обмінів з цільовим ринком для досягнення конкр. мети.

Завдання: 1)аналіз ринку – потенц. ринок., місткість, кон’юнктура, попит,

поведінка споживачів, можливості ЗМІ, конкуренція; 2)планування –

формулювання цілей фірми, визначення шляхів її досягнення; 3)організація –

формування орг. структур маркетингу ЗМІ, внутр. ієрархії, повноважень і

відповідальності за реалізацію марк. заходів; 4)мотивація – матеріальні і

моральні стимули для працівників з метою забезпечення виконання ними

обов’язків; 5)реалізація наміченях планів; 6)контроль і аналіз виконання

марк. заходів

Ієрархія(рівні мен-ту) в ред-ції:

1 рівень: гол. редактор (зам), члени редколегії, секретаріат – визначають

всю стратегію ред. діяльності у всіх напрямках, формують осн. завдання.

2 рівень: керівники творчих об’єднань, керівники відділів, секторів,

технічних колективів – вплив на рівні публікацій, на фінансовий стан

редакції. Директор з питань маркетингу координує діяльність всіх відділів,

пов’язаних із збутом і отриманням прибутків.

3 рівень: ж-ти, працівники технічних і комерційних служб – керують

тимчасовими групами, які створюються для реалізації певних кампаній

(цільові, тематичні номери).

53 Фін. база вид-ня і бюджет

В суч. економ. ситуації – погляд на ЗМІ як на підприємство.

Стан екон. бази видання, його стабільність, залежить від його фінансової

бази. Внутр. обіг редакції складається з передплати і продажу у роздріб –

вони покривають витрати на безперервний випуск. Проте необхідні додаткові

стабільні джерела капіталу – рекламна, комерційна діяльність, дотації (для

держ. ЗМІ), кредити, спонсори. Фін. база – об’єкт особливої уваги, оскільки

на зміни в цій галузі орг-ція редакційног процесу швидко реагує.

Структура бюджету друк. ЗМІ

(економіст Мішалкін): 1)прибуток від передплати 2)доходи від роботи на фін.

ринках 3)реклама 4)прибутки від консульт. діяльності – роздрібна торгівля.

Загальноредакційні витрати – реєстрація, ліцензія, витрати на рекламу

видання в період заснування, аренда приміщення, друкарські послуги,

тиражування, технічне забезпечення, матеріали, інформація, ідеї,

розповсюджувачі, фахівці.

54 Орг-ція роботи ред-ції г-ти

Орг-но-творча робота редакції визначається специфічними журналістськими

принципами: 1)підлеглістю редакції відповідному органу (узгодження

спрямованості вид-ня з позицією орг-ції-засновника або видавця)

2)колективним характером ред. роботи (правильно сформований жур. колектив і

кожен член колективу виконує доручену роботу)

3)розподілом жур. праці (кожна структурна ланка ред. апарату забезпечує

виконання певного комплексу питань – техніч. забезпечення виходу номеру,

фінанс. стан г-ти, розрока певного кола питань або теми). За цим принципом

формується також аппарат ред-ції. Він визначає характер роботи всіх

працівників, чітко формулює обов’язки.

Редакція г-ти – це орг-ція з особистою системою труд. відносин ж-тів

(відносини субординації \підкорення\ і координації \співробітництва\).

Службові обов’язки кожного визначаються в залежності від х-ру вироб.

процесу і розподілу праці в ред-ції.

Найбільш розповсюджена – п’ятикомпонентна будова ред. апарату:

1)Керівництво ред-ції (ред-р, його заступник, редколегія). Ред-р несе

особисту відповідальність за вид-ня, тому слідкує за усіма сферами

діяльності кол-ву. Обов’язки а)забезпечення випуску вид-ня на рівні, який

відповідає завданням видань даного типу б)контроль над співроб-ками

в)виконання внутр. розпорядку г)забезпечення мат-техн. умов, виконання труд

законод-ва та інш. правових норм. Бере участь у плануванні, керує поточною

роботою, затверджує номер, штатний розклад, порядок денний нарад, шкалу

гонорарів. Безпосередньо спрямовує роботу

2)Секретаріат координує діяльність відділів забезпечує кваліфіковану

підготовку і якість мат-лів, здійснює випуск чергових номерів. Завдання –

участь у план-ні, підготовка мат-лів до друку, керівництво рудакц.

служьами, макетування і верстка. Готує мат-ли на виробничі наради, дбає про

кваліфікацію і фахове навчання працівників.

3)Відділ – осн. творчо-виробн. одиниця ред-ції, саме тут починається і

завершується робота над підготовкою публікації (планування, замовлення

авторам, збір фактів, написання текстів, вичитки, друкув-ня). Найбільш

компетентна у відповідній галузі ланка ред. апарату. Спирається на штатних

працівників, встановлює зв’язки з інш. орг-ціями і творчими спілками, соц.

інститутами. Профільність відділу зумовлює тип вид-ня, а їх кількість –

завдвннями.

4)Кореспондентська сітка

5)Технічні служби – коректор, бухгалтерія, відділ друку, програмісти, водії

і т.д. Кожен з них має чітко окреслене коло обов’язків, які залежать від

потреб заг-ред. діяльності.

55 Інф. політика вид-ня

Інф. політика – це сукупність постійних рубрік, а також проблемно-

тематичних ліній, характер розробки яких визначається соц. позицією даного

ЗМІ і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації ідейно-творчого

спрямування видання або програми. Осн. риси інф. політики вид-ня

визначаються при розробці даного ЗМІ засновником .

Інф. пол-ка визначається за:

1)Рубрікацією: а)рубрики за тематичним зрізом життя б)рубрики проблемного

типу в)жанровий показник г)за типом ситуацій.

2)Кампаніями в ЗМІ

3)Виступами ведучих ж-тів

4)Позитивною і критичною спрямованістю матеріалів.

Основні риси інф. політики визначаються засновником під час розробки

концепціи ЗМІ іподготовки до його реєстрації. Чаще всего направление

издания или программы достаточно четко определено, хотя в его рамках ж-ты

получают. более или менее обширное пространство для выявления своей

позиции, в каких-то моментах не совпадают с принятым направлением, и могут

демонстрировать оттенки мнений. Это позволяет избегать крайностей:

беспринципности (безбрежного плюрализма) и жесткой однозначности

(догматизмапофрмирующих признаков:

1.административно-территориальный уровень;

2.целевое назначение (различная широта - наиболее дробная в

общеполитических газетах); 3возраст читателей; 4.национальные особенности;

5периодичность издания (чем реже выходит газета, тем больше страниц она,

обычно, содержит. Большой объем позволяет тематически обособлять целые

страницы и даже развороты); 6время выхода. Взаимодействие типоформирующих

признаков весьма сложное. Практически невозможно выделить какие-либо один-

два признака, в первую очередь обуславливающих специфику всех типов газет

- ни один из них не действует обособленно, вне связи с другими признаками.

57 Законодавча база

Закон про друк. ЗМІ було прийнято в листопаді 1992 р.

Ст. 2 “Свобода д-ті друк. ЗМІ Свобода слова і вільне виявлення у друк.

формі своїх поглядів гарантується К-цією України і відповідно до цього

закону означає право кожного громад-на вільно і незалежно шукати,

одержувати, фіксувати, зберігати, використ-вати та поширювати будь-яку інф-

цію за допомогою друк. ЗМІ. Друк. ЗМІ є вільні. Забороняється створення і

фінансування держ. органів, установ, орг-цій або посад для цензури масової

інф-ції. Не допускається вимога попереднього погодження мат-лів, а також

заборона поширення і повідомлення мат-лів з боку посадових осіб держ.

органів, підприємств, установ, орг-цій або громад. об=єднань крім випадків,

коли повадова особа є автором поширюваної інф-ції або дала інтерв=ю.

Держава гарантує екон. самостійність та забезпечує екон. підтримкою

діяльність друк. ЗМІ, запобігає зловживанням монопольним становищем на

ринку з боку видавців і розповсюджувачів.

Ст.26 регламентує права і обов=язки ж-та Поширювати повідомл-ня ж-том за

власним підписом, якщо його зміст після редправки не суперечить

переконанням; можна під умовним ім=ям або без підпису – право на збереження

таємниці авторства та джерел інф-ції за винятком вимог суду.

Ж-т зобов=язаний дотримуватися програми діяльності свого ЗМІ, подавати

достовірну інф-цію, відмовлятися від доручень редакції, якщо треба порушити

закон, пред=являти посвідчення., виконувати обов=язки учасника інф.

відносин, утримуватись від поширення мат-лів в комерційних цілях.

Ж-т несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення

своїх прав і невиконання обов=язків.

Розділ 3 з-ну про пресу регламентує організацію д-ті ЗМІ.

ст. 6 Діяльність друк. ЗМІ – це збирання, творення, редагування, підготовка

інф-ції до друку та видання з метою її поширення серед читачів.

ст.7 Суб=єкти діяль-ті ЗМІ – засновник, співзасновник, редактор,

редколегія, редакція, трудовий колектив, жур. колектив, автор, видавець,

розповсюджувач.

ст.22 Статус редакції ЗМІ визначає виробничі, майнові, та інші умови діяльн-

ті. Затверджується засновником або співзасновниками відповідно до чинного

законодавства.