- •4. Законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.
- •1. Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні:
- •Розділ II
- •1. З метою створення умов для повного здійснення громадянами права на працю держава передбачає: { Абзац перший пункту 1 статті 13 в редакції Закону n 665/97-вр ( 665/97-вр ) від 21.11.97 }
- •2. Державна служба зайнятості має право:
- •1. Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі:
- •Розділ IV
- •Розділ V
1. Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі:
додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод;
організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів; { Абзац третій пункту 1 статті 20 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ); { Абзац четвертий пункту 1 статті 20 в редакції Закону N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.
2. Підприємствам, установам і організаціям, що активно сприяють розв'язанню проблем зайнятості населення в регіоні (шляхом створення додаткових робочих місць для працевлаштування чи організації оплачуваних громадських робіт або використання понад встановлену квоту праці осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, чи використання понад встановлені нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів), відповідно до законодавства України надаються пільги щодо податків та інших платежів до бюджету, які частково або повністю компенсують витрати, пов'язані з прийняттям на роботу додаткової кількості працівників. { Пункт 2 статті 20 в редакції Закону N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
3. Підприємства, установи і організації в разі відмови у прийнятті на роботу спеціалістів, які були раніше ними заявлені, відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю. Одержані кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. { Пункт 3 статті 20 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
4. Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом. { Пункт 4 статті 20 в редакції Закону N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002; із змінами, внесеними згідно з Законом N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
5. При вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. { Частина перша пункту 5 статті 20 в редакції Закону N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
6. Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.
{ Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1993-XII ( 1993-12 ) від 18.12.91, N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92, в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }
Стаття 21. Участь професійних спілок у здійсненні заходів щодо сприяння зайнятості
1. Професійні спілки беруть участь у розробці державної політики зайнятості, відповідних законодавчих актів України і рішень місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад.
2. Права і повноваження професійних спілок щодо забезпечення захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галузевими, регіональними угодами та колективними договорами, що укладаються профспілковими органами з власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами відповідно до законів України.
Професійні спілки, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи проводять спільні консультації з проблем зайнятості населення.
{ Пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }
{ Статтю 22 виключено на підставі Закону N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
Стаття 23. Організація оплачуваних громадських робіт
1. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.
Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість, відповідати потребам громади, регіону і сприяти їх соціальному розвитку. { Пункт 1 статті 23 доповнено абзацом згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
Види оплачуваних громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад. { Пункт 1 статті 23 доповнено абзацом згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
{ Пункт 1 статті 23 в редакції Закону N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92 }
2. З особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні.
{ Пункт 2 статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92 }
3. У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги по безробіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої професії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських роботах на період - до надання йому підходящої роботи.
4. Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці.
На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.
За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповідно до цього Закону. { Пункт 4 статті 23 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92 }
5. Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.
6. Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт затверджується Кабінетом Міністрів України.
{ Пункт 6 статті 23 в редакції Закону N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
Стаття 23-1. Загальнодержавні оплачувані громадські роботи
1. Загальнодержавні оплачувані громадські роботи - це роботи, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають потребам держави виходячи з її соціально-економічних пріоритетів та виконуються на об'єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції (модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної і телекомунікаційної інфраструктури, у тому числі на об'єктах, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
2. Оплата праці громадян, зайнятих на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, здійснюється відповідно до законодавства.
На громадян, які беруть участь у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю, про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
3. Безробітні, які дали згоду на участь у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, знімаються з обліку як безробітні з дня працевлаштування.
4. Порядок організації (у тому числі забезпечення перевезення та тимчасового проживання) загальнодержавних оплачуваних громадських робіт визначається Кабінетом Міністрів України ( 610-2009-п ).
5. Закінчення строку роботи на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах вважається втратою роботи з незалежних від застрахованої особи обставин. Допомога по безробіттю таким особам призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ).
{ Закон доповнено статтею 23-1 згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
Стаття 24. Професійна підготовка і перепідготовка незайнятих громадян
1. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках: { Абзац перший пункту 1 статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }
неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;
необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;
втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;
необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань. { Пункт 1 статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }
пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності). { Пункт 1 статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }
2. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Порядок відбору навчальних закладів для організації професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується правлінням цього Фонду. { Пункт 2 статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
{ Пункт 2 статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
